Проблеми і перспективи економіки та управління

Страхування як драйвер зеленої трансформації економіки: порівняльний аналіз країн західної та Північної Європи

2026-04-20T13:10:37+03:00

Стаття присвячена дослідженню ролі страхування у прискоренні зеленої трансформації через механізми ризик-менеджменту, стимулювання сталих інвестицій і формування екологічно відповідальної поведінки економічних суб’єктів. Вивчено досвід країн Західної та Північної Європи, що демонструють найуспішніші практики інтеграції страхового сектору у системи кліматичного регулювання, тоді як інші держави лише формують відповідні механізми. Порівняльний аналіз цих країн дав змогу ідентифікувати ефективні моделі екологічного страхування, інструменти стимулювання інвестицій у стійку інфраструктуру та підходи до мінімізації кліматичних ризиків, що є надзвичайно важливими для економік, які рухаються шляхом декарбонізації. Дослідження має практичну значущість у контексті розробки політик зеленого розвитку та адаптації європейського досвіду для країн, що проходять трансформаційні процеси.

Управління фінансовою безпекою банківських установ в умовах трансформації ринку споживчого кредитування

2026-04-20T13:26:40+03:00

У статті розглянуто теоретико-методологічні аспекти управління фінансовою безпекою банку в умовах функціонування ринку споживчого кредитування. Обґрунтовано важливість управління фінансовою безпекою банку як інструмента забезпечення фінансової стійкості, ефективного виконання основних управлінських функцій в умовах нестабільності зовнішнього середовища. Проаналізовано стан розвитку ринку споживчого кредитування в Україні за сучасних умов та його вплив на стан фінансової безпеки банку. Визначено функціональну складову системи фінансової безпеки банку на ринку споживчого кредитування, обґрунтовано пріоритетні напрямки системи забезпечення фінансової безпеки банку. Акцентовано увагу на важливості врахування стратегічних аспектів в управлінні фінансовою безпекою банку в умовах ринку споживчого кредитування, зокрема формуванні системи забезпечення стратегічної фінансової безпеки. Визначено комплекс управлінських принципів забезпечення стратегічної фінансової безпеки банку в умовах ринку споживчого кредитування. Визначено основні напрямки удосконалення процесу забезпечення стратегічної фінансової безпеки банку на ринку споживчого кредитування. Обґрунтовано, що рівень стратегічної фінансової безпеки банку на ринку споживчого кредитування забезпечується функціональною взаємодією наступних ключових чинників: рівня внутрішньої стратегічної кредитної безпеки банку; рівня макрофінансової стратегічної безпеки банку; рівня міжнародної стратегічної фінансової безпеки.

Роль інфраструктури ринку фінансових послуг у формуванні цифрової довіри як фактора конкурентоспроможності підприємств електронної комерції

2026-04-20T13:49:42+03:00

У статті узагальнено підходи до дефініції «цифрова довіра». Окреслено інфраструктурні фактори ринку фінансових послуг, які впливають на конкурентоспроможність підприємств електронної комерції. Виявлено зв’язок між конкурентоспроможністю та процесом формування цифрової довіри у сфері електронної комерції. Сформовано концепцію процесу управління конкурентоспроможністю підприємств електронної комерції, домінантами якої є ідентифікація складових цифрової довіри, форми прояву та варіанти прийняття рішень компанією. Сформульовано авторське трактування цифрової довіри як інтегрованого нематеріального ресурсу компанії.

Стрес-тестування як ключовий інструмент процесів ICAAP та SREP

2026-04-20T13:59:44+03:00

У статті досліджено роль стрес-тестування як інструменту оцінювання фінансової стійкості банків у межах наглядового процесу SREP та внутрішніх процедур оцінки достатності капіталу (ICAAP). Розглянуто теоретичні засади застосування стрес-тестування в системі банківського нагляду, а також проаналізовано практику його використання в діяльності банківської системи України. Особливу увагу приділено аналізу масштабів проведення наглядового стрес-тестування, характеристиці макроекономічних сценаріїв, що використовуються під час оцінки стійкості банків, та інтерпретації результатів таких оцінок у контексті їх впливу на рівень капіталізації банківського сектору. Наукова новизна дослідження полягає у комплексному аналізі застосування стрес-тестування у межах процесів ICAAP та SREP з урахуванням особливостей функціонування банківської системи України. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості використання проведеного аналізу для вдосконалення підходів до оцінювання фінансової стійкості банків та підвищення ефективності наглядових процедур у банківському секторі.

Кредитна експансія та зебезпечення фінансової стабільності в Україні

2026-04-20T14:10:04+03:00

У статті досліджено особливості формування та реалізації кредитної експансії в банківській системі України в умовах воєнного стану. Обґрунтовано, що за період повномасштабної війни кредитна експансія набула змішаного характеру, поєднуючи ринкові механізми з інструментами державної та квазіфіскальної підтримки, що істотно вплинуло на структуру та динаміку кредитної активності банківського сектору. Наголошено на асинхронності між темпами зростання кредитного портфеля та динамікою валового внутрішнього продукту, що створює передумови для формування потенційних фінансових дисбалансів. Доведено, що кредитна експансія в умовах воєнного стану відіграє важливу стабілізаційну роль у підтримці функціонування реального сектору економіки, водночас її структура зазнала суттєвих трансформацій. Запропоновано методичний підхід до діагностики рівня кредитної експансії та оцінювання її стійкості з урахуванням макроекономічних і фінансових ризиків.

Цифрова трансформація інфраструктури фінансового ринку України в умовах макроекономічної нестабільності

2026-04-20T14:20:06+03:00

У статті дослідженні напрями цифрової трансформації інфраструктури фінансового ринку України в умовах макроекономічної нестабільності. Розглянуто наукові погляди вітчизняних і зарубіжних вчених до визначення сутності і складових інфраструктури фінансового ринку, а також її цифрової трансформації під впливом впровадження сучасних цифрових технологій. Надано авторське визначення цифрової трансформації інфраструктури фінансового ринку. Проведено аналіз оверсайту інфраструктури фінансового ринку України за платіжною інфраструктурою та інфраструктурою ринків капіталу. Зазначено на необхідності активізації розвитку FinTech-інфраструктури та концепції вбудованих фінансів, а також технології розподіленого реєстру.

Основні загрози використання технологій штучного інтелекту та їхній потенційний негативний вплив на функціонування кредитних установ

2026-04-20T14:29:18+03:00

Досліджено особливості впровадження технологій штучного інтелекту в діяльність кредитних установ. Обґрунтовано необхідність збалансування використання таких технологій та людської праці в діяльності кредитних установ у процесі ухвалення управлінських рішень. Означено важливість збереження персональних даних клієнтів, що впливає на репутацію та фінансову стійкість установи. Виокремлено основні види загроз, які виникають при використанні технологій ШІ в діяльності кредитних установ. Запропоновано алгоритм управління використанням технологій штучного інтелекту в діяльності кредитних установ.

Напрями удосконалення моделі пруденційного нагляду за діяльністю кредитних установ в умовах макроекономічної нестабільності та повоєнного відновлення національної економіки

2026-04-20T14:42:54+03:00

Пандемія, війна та стрімкий технологічний розвиток є ключовими передумовами вдосконалення моделі пруденційного нагляду за діяльністю кредитних установ. Запропоновано концептуальну схему вдосконалення зазначеної моделі в умовах повоєнного відновлення. Обґрунтовано доцільність виокремлення в моделі восьми взаємопов’язаних підсистем: нормативного регулювання; інформаційно-аналітичного забезпечення; нагляду; інституційного забезпечення; управління ризиками; запобігання банкрутствам і ризикам; цифровізації нагляду; моніторингу ефективності нагляду. У статті визначено пріоритетні напрями удосконалення сформованої моделі у період повоєнного відновлення у розмірі її ключових підсистем. У висновках наголошено на важливості забезпечення гнучкості моделі пруденційного нагляду, тобто її спроможності адекватно реагувати й оперативно адаптуватись до екзогенних викликів.

Інструменти забезпечення фінансової безпеки ІТ-підприємств у цифровому середовищі

2026-04-20T14:53:00+03:00

У статті досліджено теоретико-методичні засади формування інструментарію забезпечення фінансової безпеки ІТ-підприємств в умовах цифровізації. Уточнено поняття фінансової безпеки ІТ-підприємства з урахуванням домінування нематеріальних активів, гіперзалежності від людського капіталу, глобальної операційної моделі та нестандартних профілів грошових потоків. Ідентифіковано та систематизовано шість груп специфічних загроз фінансовій безпеці (кіберфінансові, інтелектуального капіталу, контрактно-регуляторні, інфраструктурно-операційні, цифрових бізнес-моделей, репутаційно-цифрові) з визначенням каналів їх впливу та пріоритетності. Проведено критичний аналіз адаптованості традиційних та цифрових інструментів до умов ІТ-підприємств. Розроблено функціональну класифікацію інструментів (превентивні, моніторингові, захисні, відновлювальні) та сформовано диференційовані рекомендації щодо їх застосування залежно від масштабу підприємства (малі, середні, великі) та бізнес-моделі (аутсорсинг, продуктове IT, SaaS). Отримані результати мають практичну цінність для побудови комплексних систем фінансової безпеки ІТ-підприємств в умовах воєнного стану та повоєнного відновлення.

Оцінка фінансового забезпечення та ефективності управління фінансовими ресурсами вітчизняного готельно-ресторанного бізнесу

2026-04-20T15:05:07+03:00

У статті оцінено нинішній стан фінансового забезпечення вітчизняних суб’єктів господарювання в готельно-ресторанному бізнесі в умовах невизначеності. Досліджено динаміку формування та структури фінансових ресурсів в індустрії гостинності, проаналізовано ефективність їх використання за останні десять років. У результаті проведеного оцінювання виявлено, що при номінальному зростанні обсягів фінансових ресурсів, фінзабезпечення суб’єктів господарювання галузі є дефіцитним і характеризується помітними структурними диспропорціями. Встановлено також скорочення питомої ваги власного капіталу підприємств і відповідне зростання частки позикових ресурсів, що становить загрозу фінансовій стійкості. Проведений аналіз стосувався окремо готельного та ресторанного бізнесів і засвідчив більшу адаптивність до викликів зовнішнього середовища останнього. Ефективність процесу управління фінансовими ресурсами галузі було оцінено завдяки аналізу динаміки показників рентабельності, фінансової стійкості, капіталовіддачі тощо. У результаті проведеного дослідження зроблено висновок стосовно важливості оптимізації механізмів формування фінансових ресурсів і забезпечення фінансової стійкості підприємств галузі для їх ефективного функціонування в перспективі.

Інтегрована звітність: сучасний підхід до оцінювання економічної, соціальної та екологічної ефективності

2026-04-20T15:15:41+03:00

У статті обґрунтовано інтегровану звітність як сучасний підхід до оцінювання економічної, соціальної та екологічної ефективності підприємства в умовах зростання вимог до прозорості бізнесу. Показано її еволюцію від фінансово-орієнтованих моделей до інтегративного підходу, де створення вартості розглядається як довгостроковий багатокапітальний процес.

Дослідження ґрунтується на взаємодії фінансового, виробничого, людського, інтелектуального, соціального та природного капіталу. Оцінювання ефективності здійснюється системно – через формування стійкої вартості з урахуванням економічних, соціальних і екологічних результатів.

Запропоновано потоково-циклічну модель створення вартості. Інтегрована звітність визначена як стратегічний інструмент узгодження бізнес-моделі та розвитку підприємства.

Розвиток інфраструктури ринку фінансових послуг в умовах цифровізації

2026-04-20T15:27:42+03:00

У статті досліджено теоретичні положення та прикладні аспекти управління розвитком інфраструктури ринку фінансових послуг в умовах цифровізації економічних відносин. Розглянуто основні підходи до визначення сутності поняття «інфраструктура фінансового ринку», її основні елементи та тенденції розвитку за сучасних реалій. Запропоновано розглядати інфраструктуру ринку фінансових послуг як складну систему, що реалізує свої функції шляхом взаємодії інформаційного, інституційного та цифрового блоку. Зазначене дає змогу розглядати інфраструктуру в оперативному, технологічному та нормативно-правовому аспектах. Визначено основні завдання інфраструктури ринку фінансових послуг. Розглянуто інструментарій проблемних напрямів розвитку інфраструктури ринку фінансових послуг. Обґрунтовано важливість використання цифрових інструментів, зокрема онлайн-платформ, у функціонуванні фінансового ринку. Визначено перспективні напрями розвитку ринку фінансових послуг на основі цифровізації ринкової інфраструктури.

Концептуальні засади формування системи фінансового контролінгу агропромислових підприємств

2026-04-21T08:50:14+03:00

У роботі досліджені концептуальні засади формування системи фінансового контролінгу на агропромислових підприємствах. Розглянуті концепції фінансового контролінгу та теоретичні підходи до змістовного наповнення категорії «фінансовий контролінг підприємства». Обґрунтовано доцільність використання системного підходу та запропоновано авторське визначення фінансового контролінгу агропромислового підприємства. Визначено ключові особливості агропромислових підприємств, що повинні враховуватись системою його фінансового контролінгу. Описані основні функції та сформульовані принципи ефективного функціонування системи фінансового контролінгу агропромислового підприємства.

Сутність конкурентоспроможності фінансової установи та особливості її забезпечення в умовах цифрової економіки

2026-04-21T08:59:07+03:00

У статті на основі детального розгляду сутності категорії «конкурентоспроможність» та опису особливостей економічної діяльності фінансових установ конкретизовано зміст категорії «конкурентоспроможність фінансової установи». Це також здійснено через аналіз сутності таких дефініцій як «конкурентоспроможність банківської установи», «конкурентоспроможні страхової компанії». Окреслене дало можливість обґрунтувати змістовні ознаки категорії «конкурентоспроможність фінансової установи». Також у статті виокремлено основні характеристики конкурентоспроможності фінансової установи, до яких віднесено наступні: динамічність, безперервність, адаптивність, ефективність, компаративність, складна структурованість, стабільність, клієнтоорієнтованість та інноваційність. Розкрито їхній зміст.

Проблеми і перспективи розвитку ринку фінансових послуг на основі інноваційних механізмів: європейський досвід та Україна

2026-04-21T09:07:14+03:00

Актуальність теми статті визначається тим, що ринок фінансових послуг відіграє важливу роль у сучасній економічній системі, забезпечуючи перерозподіл фінансових ресурсів, підтримку інвестиційної активності та фінансову стабільність. Показано, що Європейська модель ринку фінансових послуг характеризується високим рівнем інституційної зрілості та системним впровадженням інноваційних механізмів. Доведено, що інноваційні інструменти фінансового ринку України є важливим фактором адаптації економіки до умов невизначеності та воєнного стану. Аргументовано, що в українських умовах економічної нестабільності та воєнного стану впровадження Директив ЄС сприятиме цифровізації фінансового ринку, підвищенню стійкості та доступності фінансових послуг. Обґрунтовано перспективні напрями розвитку ринку фінансових послуг України у частині посилення ролі небанківських фінансових установ, формування ринку довгострокового капіталу, імплементації європейських стандартів регулювання, розбудови цифрової фінансової інфраструктури, впровадження інноваційних фінансових механізмів, підвищення фінансової грамотності населення.

Трансформація механізмів стрес-тестування банківських ризиків в умовах воєнного стану

2026-04-21T09:19:27+03:00

Актуальність теми статті визначається тим, що в умовах воєнного стану безпрецедентними темпами зросли банківські ризики, у результаті чого традиційні підходи до стрес-тестування мирного часу виявилися неадекватними. Встановлено, що суттєві трансформації організації та методики стрес-тестування банківських ризиків в умовах воєнного стану пов’язані з переходом від класичних макроекономічних до комплексних воєнних сценаріїв. Виявлено закономірності трансформації банківського нагляду в період воєнного стану на основі тимчасового ініціювання процесів дерегулювання діяльності банків установ. Обґрунтовано, що розвиток методології банківського стрес-тестування в умовах воєнного стану має враховувати безпрецедентні ризики, що не мають історичних аналогів у мирний час. Показано, що розробка спеціальних воєнних сценаріїв стрес-тестування дозволятиме оцінити реальну здатність банківської системи функціонувати в умовах багатофакторного шоку з компенсацією регуляторних послаблень щодо капіталу та оцінки активів. Визначено перспективи розвитку стрес-тестування в післявоєнний період, пов’язані з поверненням до повноцінних стрес-тестів.

Вплив надзвичайних подій на організацію управління ризиками діяльності системних банків

2026-04-21T09:44:52+03:00

Актуальність теми статті визначається тим, що в умовах надзвичайних подій та економічної кризи системні банки виконують функції підтримки макрофінансової стабільності, виступаючи ключовим елементом фінансової інфраструктури держави. Визначено етапи формування моделі управління системними банками в умовах чергування звичайних і надзвичайних подій, визначено їхні характеристики та інструменти. Побудовано структурно-логічну схему еволюції управління банківською установою за етапами життєвого циклу кризи, які формалізовано описовими моделями. Показано, що умови функціонування економіки визначають базові засади управління системно важливими банками. Доведено, що у надзвичайний період відбувається трансформація моделі управління системно важливими банками із ринково-орієнтованого регулювання у модель кризового стабілізаційного управління. Акцентовано увагу на тому, що трансформація механізмів управління банками системної важливості в надзвичайний період має циклічний характер. Аргументовано, що перехід від жорсткої регуляторної моделі мирного часу до гнучкої стабілізаційної моделі кризового періоду має супроводжуватися подальшим поверненням до звичайних стандартів після стабілізації макроекономічного середовища.

Економічна нестабільність як середовище формування і реалізації бюджетно-податкової політики України

2026-04-21T09:52:50+03:00

Актуальність теми статті визначається підвищеною нестабільністю економіки України через високий рівень військово-політичних викликів, складнощі інтеграції до Європейського Союзу в умовах воєнного стану і вимушеної зовнішньої міграції. Систематизовано форми та наслідки економічної нестабільності, визначено її вплив на бюджетно-податкову політику. Охарактеризовано суб’єктно-об’єктний склад, рівні формування і реалізації бюджетно-податкової політики, проведено порівняння її стратегії і тактики в умовах нестабільного економічного середовища. Моделі бюджетно-податкової політики класифіковано за об’єктом, націленістю, фазою економічного циклу, ступенем жорсткості державного впливу та втручання держави. Надано характеристику особливої моделі антикризової бюджетно-податкової політики України в умовах воєнного стану. Запропоновано заходи для мінімізації негативного впливу економічної нестабільності на формування і реалізацію бюджетно-податкової політики. Обґрунтовано, що бюджетно-податкова політика, адаптована до умов нестабільного економічного середовища, є ключовою для відновлення економічного балансу трансформації національного господарства.

Фіскальна адаптація та релокація бізнесу: корпоративний сектор України протягом першого року повномасштабної війни

2026-04-21T10:00:45+03:00

У статті досліджено фіскальні механізми адаптації економіки України та роль релокації бізнесу як інструменту підтримки корпоративного сектору в умовах повномасштабної війни 2022 року. Встановлено, що військова агресія спричинила глибоку соціально-економічну кризу, яка проявилася у руйнуванні виробничих потужностей, порушенні логістичних ланцюгів, скороченні податкової бази та різкому зростанні бюджетного дефіциту. Обґрунтовано, що за цих умов ключовим завданням держави стало одночасне забезпечення стабільних податкових надходжень і підтримка функціонування підприємств.

Проаналізовано структуру доходів державного бюджету, динаміку ВВП та показники бюджетного дефіциту, що у 2022 році досяг рекордного рівня. Доведено визначальну роль податкових надходжень у формуванні бюджетних ресурсів, а також значення міжнародної фінансової допомоги у компенсації втрат економіки. Розкрито вплив податкової політики на макрофінансову стабільність, інвестиційну активність та відновлення економічних процесів.

Особливу увагу приділено аналізу державної програми релокації бізнесу, яка стала ключовим інструментом збереження економічної активності та виробничого потенціалу. Визначено, що переміщення підприємств у безпечні регіони сприяло відновленню виробництва, формуванню нових економічних кластерів та підтриманню податкових надходжень. Досліджено нормативно-правове забезпечення релокаційних процесів та роль державних інституцій у їх реалізації.

Оцінено ефективність податкових стимулів, запроваджених у період воєнного стану, зокрема спрощеної системи оподаткування зі ставкою 2 %, податкових пільг щодо майна, землі та імпортних операцій, а також мораторію на податкові перевірки. Встановлено їх неоднозначний вплив на бюджетні надходження та бізнес-активність.

Зроблено висновок, що поєднання інструментів податкової політики та програм підтримки бізнесу дозволило пом’якшити економічний спад, зберегти частину податкового потенціалу та забезпечити відносну макрофінансову стабільність. Результати дослідження можуть бути використані для формування ефективної фіскальної політики та регіональних стратегій розвитку в умовах кризових трансформацій економіки.

Методичні підходи до розробки криптофінансових інструментів

2026-04-21T10:11:57+03:00

У статті досліджено методичні підходи до розробки криптофінансових інструментів. Зазначено, що попри тривалий період функціонування та активний розвиток ринку криптовалют та зростання інтересу до даної проблематики з боку інвесторів, в науковій літературі відсутня комплексна методика послідовності дій щодо розробки криптофінансових інструментів, які обертаються незалежно від участі в їх обороті ліцензованих фінансово-посередницьких установ. Це обумовило мету даного дослідження, яка полягає в удосконаленні методичних підходів до розробки нових криптофінансових інструментів. Встановлено, що загальний консенсус розуміння криптофінансових інструментів як продуктів фінансового інжинірингу не підкріплено ґрунтовними рекомендаціями щодо процедури їх розробки. Запропоновано алгоритм розробки методичних підходів до створення криптофінансових інструментів та обґрунтовано необхідність практичної його апробації для оцінки проєкту е-гривні, який впроваджується Національним банком України.

Фактори формування продуктивних розподілених команд в умовах глобальних цифрових трансформацій

2026-04-21T10:19:41+03:00

У статті розглянуто сутність розподілених команд, переваги та недоліки їх використання в умовах глобальних цифрових трансформацій, адже цифровізація змінює логіку організації праці, підвищує управлінську складність та ставить задачу забезпечення стійкої продуктивності в умовах нестабільності. Структуровано фактори формування продуктивних розподілених команд, серед яких виділено чотири групи. До першої групи належить комунікація та співпраця (які потребують чітких правил регулярної комунікації, програмного забезпечення для співпраці та прозорої роботи, управління різницею часових поясів). Друга група – це лідерство та управління, що включає чітку постановку цілей, регулярний зворотний зв’язок та гнучкий стиль управління. Третя група факторів – це створення командної культури, що включає у себе формування командної згуртованості та довіри, усвідомлення та повагу до культурних відмінностей, а також проактивність та самоорганізованість членів розподіленої команди. Четверта група факторів охоплює необхідні ресурси та формування зручного середовища, а саме технологічну забезпеченість, створення зручних умов праці вдома, балансування між роботою та особистим життям.

Заощадження домогосподарств у системі формування фінансових ресурсів банків: роль та стратегії залучення

2026-04-21T10:26:50+03:00

У статті систематизовано напрацьовані теоретичні підходи щодо ролі домогосподарств у формуванні фінансових ресурсів банків. Встановлено, що науковці класичної, неокласичної, кейнсіанської, посткейнсіанської, інституційної, поведінкової, монетаристської шкіл трактують заощадження домогосподарств як базовий елемент ресурсної бази банківських установ, ключовий фактор їхньої ліквідності, інвестиційної активності та фінансової стійкості. Доведено, що за традиційних підходів під заощадженнями розуміють фінансові ресурси, обумовлені доходами й відсотковими ставками, через що звужуються можливості пояснення динаміки обсягів вкладень в умовах невизначеності, подібних нинішнім. Запропоновано виділення поведінково-інституційної, регуляторно-сигнальної і антициклічної функцій депозитів; обґрунтовано доцільність застосування інституційно-біхевіористичного підходу, який дає можливість трактувати заощадження населення як інституційно й поведінково зумовлений елемент фінансової системи, а також відповідну йому стратегію залучення фінансових ресурсів населення, реалізація якої сприятиме забезпеченню фінансової стійкості банківських установ в умовах невизначеності.

Інституціональні витоки теорії інновацій в АПК

2026-04-17T10:34:52+03:00

У статті здійснено узагальнення наукового матеріалу із зазначеної теми, обґрунтовано еволюцію теорії інновацій. Доведено необхідність адаптації питань теорії інновації в управлінні інноваційними процесами аграрного сектору національної економіки, що стало проявлятися в останні десятиліття. У зв'язку з цим значний інтерес становить дослідження етапів еволюції теорії інновації в управлінні інноваційними процесами аграрного сектору національної економіки. Наведено основні специфічні риси діяльності АПК. Розглянуто сучасні моделі індустріалізації з окресленням їх класифікацій та характерних ознак. Наведено положення концепції фізіократів, які стали стимулом для подальших економічних досліджень, а саме: про об’єктивність законів економічного розвитку; про природну закономірність суспільного життя; про виробництво, як джерело утворення багатства; про відмінність продуктивної та непродуктивної праці; про капітал, його структуру, роль у виробничій діяльності та відтворенні; про кругообіг продукту в господарській системі. Обґрунтовано функціонування глобальної економіки, зазначено спеціалізацію та інтеграцію агропромислового виробництва на макро-, мезо- і навіть мікрорегіональному рівні, яка виступає одним з основних напрямів їх подальшого ефективного функціонування та розвитку й об’єктивно неможлива без активізації інноваційної діяльності.

Інвестиційне та кадрове забезпечення реалізації регенеративних моделей бізнесу в будівництві

2026-04-17T11:02:45+03:00

Стаття присвячена дослідженню впливу інвестиційного забезпечення, перспектив його зміни та диверсифікації на впровадження регенеративних моделей бізнесу у діяльність будівельних підприємств в умовах дії воєнного стану. Визначено напрями інноваційного розвитку будівельних підприємств під впливом зміни інвестиційного забезпечення з урахуванням наявного кадрового потенціалу. Доведено необхідність реалізації регенеративних бізнес-моделей у будівельному секторі з використанням замкнених технологічних циклів, енергоефективних систем. впровадженні принципів циркулярної економіки щодо утилізації, рециклінгу будівельних відходів воєнного походження.

Обґрунтовано необхідність формування інвестиційних механізмів стимулювання регенеративного будівництва з використанням державної податкової політики, механізмів співфінансування, компенсацій частини відсоткових ставок, включення регенеративних критеріїв у публічні закупівлі тощо. Визначено перспективи кадрового забезпечення реалізації регенеративних моделей бізнесу в будівництві.

Формування системи сталого антикризового розвитку агробізнесу на основі ефективної ресурсної циркуляції

2026-04-17T11:22:03+03:00

У статті обґрунтовано концептуальні засади формування системи сталого антикризового розвитку агробізнесу на основі впровадження моделей ресурсної циркуляції. Запропоновано авторське трактування ресурсної циркуляції як динамічного комплексу управлінських моделей, що забезпечують безперервне відтворення активів в умовах економічної турбулентності. Розроблено оновлену таксономію ресурсів, де ключову роль у забезпеченні адаптивності підприємств відведено людському капіталу та інформаційно-технологічним рішенням. Систематизовано аналітичний інструментарій діагностики ресурсного потенціалу та ідентифіковано галузеві чинники, що коригують ефективність антикризового менеджменту. Доведено, що циркулярні інновації є фундаментом для трансформації агровиробництва та нівелювання наслідків воєнних і ринкових шоків.

Маркетингові стратегії персоналізації клієнтського досвіду в умовах цифровізації ритейлу: методологічні аспекти

2026-04-17T11:37:26+03:00

У статті проведений комплексний аналіз методологічних основ формування та втілення маркетингових стратегій, спрямованих на посилену персоналізацію клієнтського досвіду в умовах інтенсивної цифровізації сфери ритейлу. Акцентовано увагу на тому, що в сучасних економічних умовах традиційні методи масового маркетингу остаточно звільняють простір для індивідуальних підходів, де у фокусі стратегічного планування не продукт, а унікальна траєкторія взаємодії споживача з брендом. У статті докладно обґрунтовано концепцію трансформації цифрового ритейлу, що ґрунтується на інтелектуальному опрацюванні великих обсягів даних та запровадженні алгоритмів машинного навчання для виявлення прихованих моделей поведінки покупців. Особливу увагу приділено методології створення персоналізованого контенту, що дає змогу підприємствам не лише швидко відгукуватися на потреби цільової аудиторії, а й випереджати їх, формуючи проактивні ціннісні пропозиції. Доведено, що успішна парадигма персоналізації у цифровому оточенні вимагає поєднання технологічних засобів та етичних аспектів застосування особистої інформації, адже довіра споживача перетворюється на головний актив підприємства. У результаті дослідження встановлено, що впровадження науково обґрунтованих механізмів кастомізації послуг дозволяє ритейлерам вагомо вдосконалити показники лояльності, продовжити життєвий цикл покупця (LTV) та забезпечити стійкі конкурентні переваги на ринку, який невпинно змінюється під впливом нових цифрових тенденцій та соціально-економічних викликів.

Особливості забезпечення інформатизації закладів вищої освіти в умовах цифрових змін

2026-04-17T11:52:41+03:00

Стаття присвячена дослідженню особливостей забезпечення інформатизації закладів вищої освіти в умовах цифрових змін. Проаналізовано наукові підходи до розкриття сутності дефініцій інформатизація та цифровізація. Проаналізуємо основні внутрішні та зовнішні перешкоди та загрози впровадження цифрових технологій у навчальний та науковий процеси, деталізовано їх зміст. Серед зовнішніх перешкод виокремлено: високу швидкість зміни ІКТ, нерівномірний доступ закладів вищої освіти до сучасних ІКТ, наявність етичних проблем використання ІКТ, недостатня поінформованість викладачів про напрями використання ІКТ у професійному навчанні, недосконала нормативно-правова база використання ІКТ в освіті, кібератаки, військові дії. До внутрішніх перешкод віднесено: відсутність мотивації та відповідальності викладацького персоналу в удосконаленні цифрових навичок, недостатнє фінансування інформатизації, недостатнє навчання викладацького персоналу сучасним цифровим технологіям, різні здібності викладачів у напрямі використання ІКТ, нестача цифрового технологічного обладнання та програмного забезпечення, використання цифрових навичок здобувачами освіти для шахрайства, недостатній рівень цифрових навичок здобувачів освіти. Загрозами зовнішнього характеру визначено: відставання закладів вищої освіти у впровадженні сучасних ІКТ, використання неліцензованого програмного забезпечення, порушення етики використання ІКТ, зниження конкурентоспроможності закладів вищої освіти, порушення авторських прав, виток інформації, руйнування інформаційної системи закладів вищої освіти, складність організації та здійснення навчального процесу. Внутрішніми загрозами визначено такі: гальмування цифровізації навчального процесу, невідповідність стратегії розвитку закладів вищої освіти сучасним вимогам, зниження професійного рівня викладачів, нерівномірність впровадження ІКТ у навчальний процес, невідповідність рівня підготовки здобувачів освіти вимогам роботодавців, порушення норм академічної доброчесності та фальсифікація у навчанні, складність використання ІКТ у навчанні. Досліджено взаємозв’язок перешкод інформатизації з її напрямами, причинами виникнення та рівнями відповідальності за усунення.

Асортимент і якість товарів як чинники забезпечення конкурентоспроможності роздрібної торгівлі в період воєнних викликів

2026-04-17T12:05:41+03:00

У статті досліджено роль асортименту та якості товарів як ключових чинників забезпечення конкурентоспроможності роздрібної торгівлі в умовах воєнних викликів. Обґрунтовано трансформацію традиційних підходів до формування асортиментної політики під впливом змін у споживчому попиті, логістичних обмежень та зниження купівельної спроможності населення. Запропоновано модель критичної достатності асортименту, що базується на принципах раціоналізації, оборотності капіталу, логістичної стійкості та переосмислення якості через категорії безпеки й надійності. Розроблено дорожню карту підтримки конкурентоспроможності роздрібного підприємства, орієнтовану на інтеграцію асортиментної та якісної політики у механізм адаптивного управління. Практичне значення результатів полягає у можливості їх використання торговельними підприємствами для підвищення стійкості та лояльності споживачів в умовах воєнної економіки.

Ключові аспекти забезпечення розвитку інфраструктури агротуристичної сфери в умовах цифрових трансформацій

2026-04-17T12:15:18+03:00

Стаття присвячена дослідженню ключових аспектів у формуванні інфраструктурного забезпечення розвитку агротуристичної сфери в умовах цифрових трансформацій. Акцентовано увагу на тому, що комплексний розвиток агротуристичної інфраструктури в поєднанні із застосуванням цифрових механізмів та інструментів є необхідною умовою агротуристичної сфери, а також невід’ємною складовою в забезпеченні соціально-економічного розвитку сільських територій. Доцільністю зумовлюється дослідження передумов забезпечення розвитку інфраструктури агротуристичної сфери з визначенням факторів і механізмів впровадження цифрових технологій та аналізом міжнародного досвіду цифрової інтеграції в агротуристичні процеси. Зазначено необхідність формування безпечного інформаційного простору, зокрема можливість захисту персональних даних та кібербезпеки платіжних систем, оскільки витік інформації може спричинити ризики та загрози для суб’єктів господарювання аграрної сфери та збій системи загалом.

Системна трансформація HoReCa бізнес-сегмента під впливом інструментів соціального підприємництва

2026-04-17T12:23:27+03:00

У статті обґрунтовано засади системної трансформації HoReCa бізнесу під впливом інструментів соціального підприємництва в умовах нестабільності попиту, зростання витрат і змін у поведінці споживачів. Доведено обмеженість традиційних моделей управління, орієнтованих на короткострокову ефективність. Метою є розроблення концептуальної моделі, де соціальне підприємництво виступає чинником адаптивності та стійкості. Використано системний підхід і концептуальне моделювання. Виокремлено ключові інструменти: інклюзивну зайнятість, локальні партнерства, відповідальні закупівлі та екологізацію діяльності. Показано їхній вплив на операційному, реляційному й стратегічному рівнях. Обґрунтовано, що поєднання соціальної та економічної логіки підвищує стійкість бізнес-моделі.

Антикризове управління закладами охорони здоров’я в умовах цифровізації та мінливого безпекового середовища

2026-04-17T12:32:21+03:00

У статті розглянуто теоретико-прикладні положення використання цифрових технологій як чинника удосконалення процесу антикризового управління закладами охорони здоров’я. Досліджено світовий досвід у напрямку цифровізації системи охорони здоров’я, визначено основні завдання, які вирішують цифрові технології як інструмент антикризового управління. Обґрунтовано ефективність використання цифрових технологій в управлінні медичним закладом та наданні медичних послуг. Розглянуто основні цифрові інструменти, що використовуються в системі антикризового управління закладами охорони здоров’я, а саме цифрові платформи, телемедицину та штучний інтелект. У контексті комплексного підходу запропоновано розробку дорожньої карти для визначення конкретних інструментів, напрямків дій та результатів як на державному рівні, так і з охопленням відповідними трансформаціями мезо- та мікрорівня системи охорони здоров’я.

Вплив цифрової нерівності на динаміку глобальної економічної конкуренції

2026-04-17T09:19:52+03:00

У статті досліджено цифрову нерівність як один із ключових чинників трансформації сучасної глобальної економіки та посилення асиметрій у конкурентних позиціях національних економік. Актуальність теми зумовлена тим, що нерівномірний доступ до цифрових технологій, інфраструктури, даних і людського капіталу дедалі більше впливає на можливості країн інтегруватися у світові економічні процеси та формувати стійкі конкурентні переваги. Показано, що цифровізація виступає системним елементом нової технологічної парадигми розвитку, у межах якої змінюються механізми створення доданої вартості, структура ринків і логіка економічної конкуренції. Обґрунтовано, що асинхронність переходу країн до цієї парадигми спричиняє багаторівневу цифрову стратифікацію світової економіки, за якої держави з розвиненими цифровими екосистемами отримують довгострокові переваги, тоді як економіки з обмеженим цифровим потенціалом стикаються з ризиками закріплення периферійного статусу. У зв’язку з цим проблема цифрової нерівності набуває не лише технологічного, а і стратегічного економічного значення, оскільки безпосередньо впливає на характер глобальної конкуренції та перспективи більш інклюзивного економічного розвитку.

Повоєнне відновлення української економіки: реагування на виклики

2026-04-17T09:34:40+03:00

Визначено, що значний розмір шкоди, завданої військовою агресією російської федерації цивільній і критичній інфраструктурі України, є головним викликом її повоєнного відновлення. Обґрунтовано, що стратегія такого відновлення, як і відбудови всієї економіки, базується на фактичних даних про заподіяні ракетними, безпілотними та іншими військовими засобами збитки економіці країни. З’ясовано, що одну із найбільш об’єктивних оцінок знищеної та зруйнованої в Україні інфраструктури регулярно здійснює Світовий банк разом з Європейською Комісією, Урядом України та Організацією Об’єднаних Націй використовуючи метод RDNA швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення в Україні. Зазначено, що загальна вартість відбудови та економічного відновлення становить 524 мільярди доларів США (506 мільярдів євро) впродовж наступного десятиліття. Обґрунтовано, що без іноземної допомоги та інвестицій економічну відбудову у воєнний та післявоєнний період Україні самостійно здійснити надзвичайно складно через дефіцит внутрішніх резервів. Розглядаються основні інструменти участі дружніх держав та приватних іноземних інвесторів у реконструкції вітчизняної економіки. Встановлено, що ефективними інструментами її відновлення зарекомендували себе програма допомоги від ЄС Ukraine Facility; щорічні міжнародні конференції з питань повоєнного відновлення України; удосконалення правил інвестиційної діяльності для вітчизняних і іноземних інвесторів; створення та запуск в роботу фондів подібних Американсько-Українському інвестиційному фонду відбудови, який почав працювати з травня 2025 року; двосторонні інвестиційні проєкти між урядом України, іноземними партнерами інвесторами щодо відбудови інфраструктурних об’єктів, транспорту, освіти, медицини; Європейського флагманського фонду відновлення України та інші працюючі програми та проєкти економічного відновлення. Проаналізовані заходи влади щодо підвищення привабливості інвестиційного клімату з метою залучення у відбудову економіки іноземних і вітчизняних інвесторів, найбільш вагомими із яких виділено наступні: на законодавчому рівні дозволено укладання договорів на термін до п’ятдесяти років, що збільшує ймовірність отримання прибутку від реалізації проєктів з відбудови морських портів, енергетичної, логістичної та соціальної інфраструктури; гарантування державою отримання компенсації, якщо дія контракту буде припинена достроково; можливість розподілу ризиків за домовленістю сторін. Розкрито позитивні аспекти міжнародної конференції щодо відбудови України, яка відбулася в липні 2025 року в Римі, зокрема зосереджено увагу, що актуальними новаціями конференції стало рішення щодо створення платформи для довгострокових потоків капіталу – Європейського флагманського фонду відновлення України (European Flagship Fund); підписання понад 200 домовленостей щодо інфраструктури, енергетики, соціального захисту, оборони.

Розвиток людського капіталу через формування комплексної системи тьюторства та менторства у закладах вищої освіти

2026-04-17T10:23:44+03:00

Розвиток людського капіталу в умовах технологічних трансформацій, соціально-економічної нестабільності та глобальної невизначеності зумовлює необхідність переосмислення традиційних підходів і пошуку нових ефективних моделей формування професійних компетенстностей та адаптації студентської молоді до змін динамічного середовища. Впровадження тьюторства та менторства в освітню практику демонструє, що людський капітал молоді, збагачений досвідом наставників, стає рушійною силою формування інноваційного та стратегічного потенціалу країни. У статті досліджено концептуальні засади формування комплексної системи тьюторства та менторства у закладах вищої освіти як стратегічної основи для розвитку людського капіталу, що базується на безперервній передачі знань, досвіду та цінностей між поколіннями, допомагає долати освітні розриви та сприяє особистісному і професійному зростанню здобувачів вищої освіти. Базуючись на результатах дослідження в межах міжнародного проєкту Еразмус+ КА2 PROMENT, автори обґрунтовують необхідність переходу від використання тьюторських і менторських програм як фрагментарних ініціатив до побудови комплексної системи тьюторства та менторства в сучасних університетах. На підставі результатів двох етапів пілотування 11 тьюторських та менторських програм у Національному університеті «Чернігівська політехніка» зроблено висновок про вагому роль Центру тьюторства та менторства в інституціоналізації екосистеми наставництва, забезпеченні навчання менторів, тьюторів та викладачів, якісної координації, інформаційної та комунікаційної підтримки учасників тьюторських та менторських програм. Не менш важливим є створення багаторівневих моделей участі, які поєднують тьюторство на засадах «рівний рівному» з різними типами менторських програм і тим самим забезпечують як горизонтальний, так і вертикальний обмін знаннями та досвідом, а також множинність точок входу в систему наставництва для здобувачів вищої освіти. Зроблено висновок, що формування комплексної системи тьюторства та менторства сприяє не лише індивідуальному розвитку студентів, але й зміцнює співпрацю між університетом та роботодавцями, посилює вплив на розвиток людського капіталу.

Проблема полісемії категорії «капіталізація» в економічній науці

2026-04-17T10:10:55+03:00

У статті досліджено проблему полісемії категорії «капіталізація» в економічній науці та визначено її онтологічний статус у системі фінансово-економічних категорій. Розглянуто поширені позиції та підходи до тлумачення капіталізації, досліджено підґрунтя виникнення полісемії. Обґрунтовано багаторівневий характер капіталізації, демонструючи, що цей термін функціонує одночасно у трьох основних вимірах: як показник, що базується на вартості (ринкова капіталізація, що відображає очікування інвесторів та майбутні грошові потоки), як фінансовий процес (реінвестиція прибутку та перетворення доходу в капітал, що забезпечує розширене відтворення та економічну стійкість) та як бухгалтерська процедура (визнання певних витрат як активів відповідно до встановлених критеріїв майбутніх економічних вигід). Співіснування цих інтерпретацій без чіткого контекстуального розмежування породжує методологічні суперечності та послаблює категоріальну узгодженість. Запропоновано узгоджену термінологічну конструкцію, спрямовану на подолання методологічної роз’єднаності та забезпечення категоріально-логічної послідовності наукового аналізу.

Інноваційно-цифрова стратегія розвитку підприємств з надання логістичних послуг як фактор забезпечення конкурентоспроможності

2026-04-17T12:59:06+03:00

У статті розглянуто особливості формування інноваційно-цифрової стратегії розвитку підприємств з надання логістичних послуг як фактору забезпечення їх конкурентоспроможності. Актуальності набуває побудова інноваційно-цифрової стратегії розвитку і функціонування господарюючих суб’єктів у сфері надання логістичних послуг, яка зорієнтована на забезпечення ефективного господарювання в умовах інформаційно-комунікаційної їх взаємодії з наявністю каналів зв’язку, забезпеченням зворотності зв’язку, що дає змогу виявити потреби споживачів, потенційні можливості до перспектив розвитку, передбачити проблеми та уникнути ризиків. В процесі дослідження побудовано алгоритм розроблення інноваційно-цифрової стратегії логістичного підприємства. Узагальнено ключові напрями цифрової трансформації логістичних процесів, що дало змогу виявити дієві механізми до забезпечення ефективного функціонування підприємств з надання логістичних послуг, які зводяться до формування чіткого цифрового бачення розвитку, здійснення поетапної модернізації бізнес-процесів, інвестування в кадровий потенціал, впровадження системи управління змінами, забезпечення інформаційної безпеки.

Стратегічне управління промисловим підприємством в умовах цифровізації бізнес-процесів

2026-04-17T13:09:41+03:00

У статті розглянуто теоретичні аспекти стратегічного управління промисловим підприємством в умовах цифровізації бізнес-процесів. Визначено сутнісні характеристики трансформації стратегічного управління підприємством в умовах використання цифрових технологій. Уточнено визначення стратегічного управління підприємством в контексті впливу процесів цифровізації, виокремлено його основні напрямки. Досліджено взаємозв’язок інноваційного розвитку підприємства і цифровізації як чинників ринкового успіху та конкурентоспроможності. Охарактеризовано основні цифрові інструменти, що використовуються в стратегічному менеджменті промислового підприємства. Обґрунтовано важливість регулярного аудиту інформаційних ресурсів в рамках стратегії розвитку з метою кіберзахисту для запобігання витоку даних та протидії кібератакам. Визначено основні принципи трансформації системи стратегічного управління промисловим підприємством. Обґрунтовано основні етапи розроблення стратегії цифровізації.

Цифрова трансформація як чинник публічного управління інноваційним розвитком регіону

2026-04-17T13:20:04+03:00

У статті досліджено цифрову трансформацію як ключовий чинник модернізації публічного управління інноваційним розвитком регіонів. Обґрунтовано, що впровадження цифрових технологій у діяльність органів влади сприяє підвищенню ефективності управлінських процесів, зниженню трансакційних витрат та формуванню інноваційної економіки. Проаналізовано сучасні наукові підходи до цифрового врядування, ролі електронного урядування та цифрових платформ у забезпеченні сталого розвитку територій. Визначено основні проблеми цифровізації, зокрема нерівномірність розвитку інфраструктури, дефіцит цифрових компетентностей та кіберризики. Доведено, що цифрова трансформація виступає системоутворюючим фактором підвищення конкурентоспроможності регіонів. Запропоновано напрями вдосконалення публічного управління в умовах цифрової економіки.

Виклики до імплементації політики згуртованості ЄС в державній регіональній політиці України

2026-04-17T14:52:31+03:00

У статті досліджено актуальні питання трансформації державної регіональної політики України в контексті її адаптації до стандартів та практик ЄС. Проаналізовано інструменти та механізми фінансування регіонального розвитку в ЄС. Виявлено невідповідності між вітчизняною практикою та європейськими стандартами. Обґрунтовано необхідність впровадження інструментів інтегрованого територіального розвитку, що дозволяють поєднувати різні джерела фінансування для реалізації ендогенного потенціалу територій. Розглянуто питання реалізації макрорегіональних стратегій у ЄС та перспективи України щодо долучення до них. Обґрунтовано, що подолання формального підходу до адаптації законодавства є критично важливими для пришвидшення євроінтеграції України.

Стратегічний розвиток підприємств в умовах турбулентності

2026-04-17T15:10:26+03:00

У статті досліджено теоретико-методичні засади стратегічного розвитку підприємств в умовах турбулентності та обґрунтовано його специфіку для підприємств відновлюваної енергетики. Узагальнено наукові підходи до розуміння стратегічного розвитку, виокремлено їх ключові характеристики, релевантні для енергетичної галузі, та показано, що в контексті глобальних екологічних викликів і цифрових трансформацій стратегічний розвиток набуває рис цілеспрямованої довгострокової трансформації бізнес-моделі підприємства. Особливу увагу приділено впливу турбулентності, спричиненої воєнними діями, регуляторними змінами, інвестиційними ризиками та технологічними зрушеннями. Наведено порівняльну характеристику підприємств традиційної генерації та генерації з відновлювальних джерел енергії, що дозволяє виокремити інституційні, технологічні, екологічні та ринкові фактори, які формують специфічну логіку їх стратегічного розвитку. Запропоновано адаптивну модель стратегічного управління, що базується на поєднанні ресурсного, інституційного та інтегрального підходів. Розроблено систему індикаторів операціоналізації стратегічного розвитку підприємств альтернативної енергетики за шістьма блоками: адаптивність, інноваційність, інституційна відповідність, фінансова стійкість, соціально-екологічна ефективність і ризикостійкість. Сформовано методичне підґрунтя для оцінювання рівня стратегічного розвитку підприємств альтернативної енергетики та підвищення їх здатності функціонувати в турбулентних умовах.

Управління конкурентоспроможністю підприємств галузі ветеринарної медицини: інноваційні підходи та сучасні виклики

2026-04-17T15:20:06+03:00

У статті обґрунтовано стратегічну значущість та проаналізовано механізми впровадження інноваційних моделей менеджменту в діяльність підприємств сфери ветеринарних послуг. Особливу увагу приділено інтеграції результатів маркетингового аналізу в загальну систему управління якістю та конкурентоспроможністю послуг. Проведено оцінювання важливості спеціалізованого програмного забезпечення як інструменту цифровізації управлінських процесів. Підтверджено необхідність трансформації інформаційно-аналітичного забезпечення через посилення маркетингового вектора при ухваленні рішень, а також шляхом інтенсифікації автоматизації операційної діяльності та комунікаційної взаємодії з клієнтами.

Інноваційні та інвестиційні детермінанти стратегічного управління промисловими підприємствами в контексті забезпечення їхньої економічної безпеки

2026-04-17T15:29:41+03:00

У статті досліджено інноваційні та інвестиційні детермінанти стратегічного управління промисловими підприємствами в контексті забезпечення їх економічної безпеки. Актуальність теми зумовлена сучасними викликами функціонування промислового сектору України, зокрема воєнним станом, цифровою трансформацією економіки, посиленням глобальної конкуренції та необхідністю підвищення стійкості підприємств в умовах Індустрії 4.0. Проаналізовано механізми управління інноваційно-інвестиційним розвитком, вплив цифровізації на стратегічне планування та методичні підходи до оцінки інноваційно-інвестиційного потенціалу. Визначено, що інтеграція інноваційних та інвестиційних детермінант у стратегічне управління дозволяє мінімізувати ризики, підвищити адаптивність, зміцнити фінансову стійкість та забезпечити довгострокову економічну безпеку промислових підприємств. Запропоновано рекомендації щодо активізації інноваційно-інвестиційної діяльності підприємств України в умовах сучасних економічних трансформацій.

Розробка стратегії розвитку торговельних підприємств на ринку автозапчастин

2026-04-20T12:29:25+03:00

Стаття присвячена дослідженню особливостей розробки стратегії розвитку торговельних підприємств на ринку автозапчастин з урахуванням процесів цифровізації та євроінтеграції. Досліджено зміст категорії «стратегія розвитку підприємства». Узагальнено наявні підходи і запропоновано власне трактування категорії стратегії розвитку торговельного підприємства на ринку автозапчастин. Розглянуто особливості розробки стратегії розвитку торговельних підприємств на ринку автозапчастин. Виділено внутрішньообумовлені (структурні) та зовнішньоспрямовані (ситуаційні) фактори, які дозволяють врахувати загальну логіку побудови стратегії торговельного підприємства через поєднання внутрішнього потенціалу та впливу ринкового середовища. До внутрішньообумовлених принципів формування стратегії розвитку торговельного підприємства на ринку автозапчастин віднесено: системність, безперервність, ефективність, економічну та контекстну доцільність, обґрунтованість, цільову орієнтацію та інноваційність. До зовнішньоспрямованих принципів формування стратегії розвитку торговельного підприємства на ринку автозапчастин віднесено: орієнтацію на споживача, адаптивності управління, стійкість, партнерство, прийняття ризику, максимізацію комерційного успіху, омніканальність, альтернативність та відповідальність. Проаналізовано етапи процесу формування стратегії розвитку торговельного підприємства на ринку автозапчастин. Представлено концептуальну схему, що відображає місце стратегії розвитку в системі торговельного підприємства.

Механізм трансформації логістичної системи торговельних підприємств на основі використання цифрових технологій

2026-04-20T12:39:21+03:00

Стаття присвячена розробці механізму трансформації логістичної системи торговельного підприємства на основі використання цифрових технологій. Проаналізовано наукові підходи до визначення сутності категорії «механізм». Наведено авторське визначення механізму цифрової трансформації логістичної системи торговельних підприємств. Розглянуто механізм цифрової трансформації логістичної системи торговельного підприємства на основі системного підходу, який ґрунтується на теорії систем, що дозволяє: враховувати ієрархічність поставлених завдань; визначати функціональну спрямованість розвитку; здійснювати планування розвитку системи. Зазначено, що для реалізації цифрової трансформації логістичної системи торговельного підприємства доцільно використовувати організаційні, соціальні, адміністративні, економічні та нормативно-правові методи. Аргументовано, що на основі розглянутих у статті принципів, методів, підходів та інструментів традиційна система організації та управління логістичною діяльністю трансформується у сучасну з акцентом на цифрові технології.

Особливості забезпечення інноваційного розвитку логістичних підприємств

2026-04-20T12:59:59+03:00

Проаналізовано наукові підходи щодо економічної сутності категорії «інноваційний розвиток». Наведено методику розрахунку індексу логістичної ефективності, сформованого Світовим банком, здійснено оцінювання, наскільки ефективно країна організовує логістичну діяльність у середині та за межами країни. Проаналізовано позиції України відповідно до світового рейтингу. Виділено три взаємопов’язані рівні між інноваціями та логістикою. Розглянуто шляхи залучення інноваційних можливостей для підвищення результативності діяльності логістичних підприємств.