Проблеми і перспективи економіки та управління

Діагностики управлінських рішень як напрям підвищення соціально-економічної ефективності управління

2025-07-10T09:13:11+03:00

Ця стаття присвячена питанню соціально-економічної діагностики управлінських рішень в умовах війни, що триває вже три роки. Проаналізовано основні нормативні документи, які регламентують форми і зміст управління під час війни, реальний стан ефективності управлінських рішень, соціальні критерії реалізації управлінських рішень в політичній, економічній, соціальній, військовій сферах життя суспільства. Запропоновано можливі шляхи розв’язання цих проблем. Охарактеризовано сучасні методи соціальної діагностики, принципи побудови соціального прогнозування і планування. Обґрунтовується, що особливістю і привілеєм управлінців-менеджерів є здатність приймати рішення і таким чином особисто організовувати роботу співробітників на реалізацію цих рішень. У статті, також, підкреслюється, що вагомим фактором є і оцінка особистісних компетенцій тих суб’єктів управлінської діяльності, які безпосередньо здійснюють цей управлінський вплив.

Цифровий маркетинг у підвищенні ефективності взаємодії суб’єктів ринку

2025-07-10T09:41:52+03:00

Досліджено процеси цифровізації і цифрової трансформації економіки як передумови створення цифрового маркетингу. Виявлено та охарактеризовано основні тренди цифрового маркетингу і ключові виклики, з якими стикаються компанії у процесі цифрової трансформації та використанні цифрових інструментів. Визначені інструменти цифрового маркетингу, які найбільш значущі для компаній і для клієнтів з погляду розв’язання проблем їх взаємодії в ринковому середовищі. Визначено також маркетингові інструменти, які мають домінуючий вплив на формування відповідних основних маркетингових стратегій компаній. Охарактеризовано основні виклики та проблеми функціонування цифрового маркетингу, які згруповані за напрямами їхнього впливу: техніко-технологічні, організаційні, економічні та етичні, що актуалізує пошук шляхів та засобів їх мінімізації.

Особливості використання цифрових технологій в інноваційно-інвестиційній діяльності промислових підприємств у контексті забезпечення економічної безпеки

2025-07-10T10:04:57+03:00

У статті розглянуто теоретико-методологічні аспекти управління інноваційно-інвестиційною діяльністю підприємств на засадах використання цифрових технологій в умовах ризику для економічної безпеки підприємства. Обґрунтовано важливість використання цифрових технологій в інноваційно-інвестиційній діяльності підприємства, розглянуто досвід провідних світових компаній впровадження інноваційних проєктів цифровізації. Визначено пріоритетні напрямки цифровізації підприємства в контексті забезпечення економічної безпеки. Узагальнено основні підходи до визначення сутності інноваційно-інвестиційної діяльності. Запропоновано концептуальну модель взаємозв'язку інноваційної та інвестиційної сфер діяльності підприємства в умовах цифрового розвитку. Обґрунтовано важливість механізму управління інноваційно-інвестиційною діяльністю підприємства, що потребує використання сучасного актуального управлінського інструментарію, враховуючи умови підвищеного ризику та високого ступеня невизначеності, у яких перебуває сучасний бізнес. Розроблено модель зазначеного механізму на засадах системного підходу, визначено пріоритетні принципи реалізації механізму. Визначено основні елементи єдиної моделі управління внутрішніми та зовнішніми комунікаціями.

Управління людськими ресурсами та знаннями для сталого розвитку організації

2025-07-10T10:31:37+03:00

У статті досліджено сучасні підходи до управління людськими ресурсами та знаннями в організаціях, а також стратегії, інструменти та методи, які використовуються для оптимізації цих процесів. Розглянуто ключові функції управління людськими ресурсами, виклики та перешкоди у впровадженні систем управління знаннями, що допомогло визначити оптимальну стратегію управління персоналом та знаннями для досягнення конкурентних переваг та сталого розвитку. Акцентовано увагу на важливості створення сприятливого середовища в організації для розвитку співробітників, що включає навчання, зворотний зв'язок та можливості для кар'єрного зростання. Надані рекомендації щодо оптимізації управління персоналом та знаннями, запропоновані методи мотивації працівників до саморозвитку, які сприятимуть сталому розвитку організацій.

Система цифрового маркетингу торговельного підприємства

2025-07-10T10:43:01+03:00

Стаття присвячена дослідженню особливостей формування системи торговельного підприємства в сучасних умовах. Визначено специфічні риси цифрового маркетингу торговельного підприємства. Запропоновано виокремити такі ефекти від використання цифрового маркетингу у діяльності торговельних підприємств: економічний, мережевої взаємодії, ресурсної економії, репутаційний, інтеграційний, оперативний, стратегічний. Доведено, що на відміну від традиційного маркетингу, використання цифрових технологій торговельними підприємствами дозволяє їм акумулювати значний обсяг аналітичної інформації, залученої із сукупності доступних маркетингових каналів, що сприяють створенню об’єктивних портретів потенційних та актуальних клієнтів. Зазначено, що цифровий маркетинг виступає інструментом управління ризиками у складній ринковій економіці, сприяючи орієнтації виробництва на фактичні споживчі запити та потреби, підтримуючи механізм просування товарів в межах ринку на оптимальному рівні. Запропоновано схему системи цифрового маркетингу торговельного підприємства, що включає інформаційно-аналітичну, фінансову, комунікаційну, управлінську, комерційну, інноваційну підсистеми, а також підсистеми кадрового та логістичного забезпечення. Обґрунтовано, що сукупність окреслених підсистем підтримують цілісність та стабільність внутрішніх операційних процесів.

Формування напрямів корпоративної соціальної відповідальності сільськогосподарського підприємства

2025-07-10T10:55:33+03:00

У статті досліджено процес формування напрямів корпоративної соціальної відповідальності (далі - КСВ) на прикладі сільськогосподарського підприємства. Обґрунтовано доцільність використання методу картування зацікавлених сторін для формування ефективної КСВ-стратегії, оскільки він дає змогу ідентифікувати, класифікувати та проаналізувати структуру стейкхолдерів підприємства, визначити їхній вплив і рівень зацікавленості в ініціативах КСВ. Здійснено класифікацію стейкхолдерів сільськогосподарського підприємства. Представлено карту стейкхолдерів сільськогосподарського підприємства. Наведено очікування ключових груп стейкхолдерів щодо КСВ сільськогосподарського підприємства. Виявлено потенційні напрями корпоративної соціальної відповідальності: екологічна відповідальність, соціальна відповідальність перед громадою, відповідальність перед працівниками, етичне тваринництво, прозоре виробництво та якість, партнерство та довіра. Така деталізація дозволяє сільськогосподарським підприємствам ефективно фокусувати ресурси на найбільш значущих напрямах соціальної відповідальності та ефективно інтегрувати соціальні ініціативи в загальну бізнес-стратегію.

Роль цифрових технологій в інноваційному розвитку промислового підприємства

2025-07-10T11:12:21+03:00

У статті досліджено роль цифрових технологій в інноваційному розвитку промислових підприємств. Визначено, що основними елементами Індустрії 4.0. є цифрові екосистеми, складні інформаційні системи та аналітика великих даних. Виокремлено основні передумови інноваційного розвитку промислових підприємств. Доведено, що стратегія інноваційного розвитку промислових підприємств в умовах цифровізації багато в чому залежить від доступу до зовнішніх міжнародних цифрових платформах, які об’єднують учасників інноваційного ринку. Аргументовано, що цифровізація сприяє підвищенню продуктивності праці та конкурентоспроможності підприємств, оптимізації виробничих витрат, використання тривимірних моделей проєктування виробів та продуктів, а використання цифрових технологій дозволяє існуючим промисловим підприємствам збільшити конкурентні переваги в усіх сферах виробництва. Проаналізовано основні інструменти розвитку цифрових технологій в інноваційній діяльності промислових підприємств, а саме: інструменти планування виробничих процесів, інструменти проєктування виробництва, інструменти управління виробництвом, засоби моніторингу, моделювання матеріальних потоків та логістики, маркетингу. Окреслено особливості сучасного інноваційного розвитку промислових підприємств, які відображають ринкові зміни, зміни технологічного укладу, глобальні тенденції, серед яких: напрями технологічної трансформації, які включають впровадження цифрових технологій, автоматизацію виробництва за рахунок використання розробок в сфері робототехніки, автоматизованих систем управління, розвиток адитивного виробництва, яке спеціалізується на використанні 3D-друку для створення відповідних прототипів і готових виробів, що дозволяє скоротити час і витрати на виробництво. Запропоновано діаграму причинно-наслідкових зав’язків Ісікави що відображає вплив цифрових технологій на інноваційний розвиток промислових підприємств, у межах якої виокремлено шість основних складових (матеріли, методи, персонал, обладнання, навколишнє середовище, інформація), які включають відповідні підскладові. Аргументовано, що цифрові технології дозволяють промисловим підприємствам значно удосконалити виробничі функції за рахунок використання сучасних програмних продуктів, які сприяють обробці великих масивів даних, більш точному прогнозуванню ринкових умов функціонування підприємств. Акцентовано увагу на тому, що особливо актуальною є підтримка промислових підприємств в повоєнний період відновлення держави, оскільки на сьогодні промисловий потенціал держави значно знизився і його відновлення на повоєнному підґрунті є вкрай складним, тому необхідно впроваджувати заходи щодо стимулювання та підтримки підприємств промисловості, які намагаються в умовах сьогодення впроваджувати цифрові технології в свою діяльність для забезпечення інноваційного розвитку та підвищення рівня конкурентоспроможності.

Формування системи фінансово-економічної безпеки закладів охорони здоров’я

2025-07-10T11:24:55+03:00

У статті досліджено сутність системи фінансово-економічної безпеки закладів охорони здоров’я. Визначено мету та завдання системи фінансово-економічної безпеки, а також виділено підсистеми, що входять до її складу, а саме: підсистема фінансового управління; підсистема управління ризиками; правова підсистема; кадрова підсистема; матеріально-технічна підсистема та підсистема інформаційної безпеки. Розкриті основні функції системи: захисна, контрольна, аналітична, прогнозуюча, регулююча, інформаційна, превентивна, забезпечення стабільності, оптимізації, забезпечення соціальної відповідальності, управління ризиками та інвестиційна інноваційна. Також наведено ключові принципи розвитку системи фінансово-економічної безпеки, а саме це принципи: комплексності, системності, превентивності, прозорості та підзвітності; ефективності, гнучкості та адаптивності; законності, диверсифікації, економічної доцільності, відповідальності, постійне вдосконалення та своєчасність реагування.

Теоретичні положення обґрунтування сутності банківської цифрової інфраструктури

2025-07-10T11:40:25+03:00

У статті проаналізовано наукові підходи до обґрунтування сутності банківської цифрової інфраструктури як багаторівневого комплексу технологічних, інформаційних та організаційних елементів, що забезпечують безперервність функціонування банку в цифровому середовищі. Розглянуто компоненти такої інфраструктури. Підкреслено роль хмарних обчислень, великих даних, штучного інтелекту, роботизованої автоматизації процесів і відкритих прикладних програмних інтерфейсів у підвищенні ефективності й кіберстійкості. Визначено ключові підсистеми такої інфраструктури: технологічну, операційну, сервісну, нормативно-правову й аналітичну, а також окреслено напрями її розвитку.

Фінансово-економічні та правові аспекти функціонування страхових посередників у системі надання страхових послуг

2025-07-10T12:13:34+03:00

У статті на основі критичного огляду чинних нормативних актів систематизовано нормативно-правове забезпечення, що регулює загальні та спеціальні питання у сфері взаємодії страховика з особами, які мають право здійснювати реалізацію страхових (перестрахових) продуктів, особливу увагу при цьому приділено питанню внутрішнього нормативно-правового (методичного) забезпечення такої взаємодії. Роблено класифікацію осіб, які мають право на діяльність (виконання трудових обов’язків, функцій) з реалізації страхових (перестрахових) продуктів за їх видами, країною реєстрації, напрямами діяльності та іншими не менш важливими ознаками. Здійснено аналіз поточного стану взаємодії страховиків з особами, які можуть бути задіяні в реалізації страхових та/або перестрахових продуктів. Наголошено на провідній ролі нормативно-правового забезпечення у процесі побудови фінансових відносин страхових посередників, забезпечення результативності їхньої фінансово-економічної діяльності.

Роль, функції та принципи інвестиційної діяльності банків на фондовому ринку: зарубіжний та вітчизняний досвід

2025-07-10T12:30:25+03:00

У статті здійснено аналіз ролі, функцій та принципів функціонування банків на фондовому ринку. Розглянуто світовий досвід діяльності провідних банків у цій сфері та проведено порівняння з особливостями участі українських банків на вітчизняному ринку капіталів. Обґрунтовано напрями подальшого розвитку інвестиційно-банківських послуг в Україні. Наукова новизна дослідження полягає в систематизації зарубіжного досвіду участі банків у фондовому ринку та в обґрунтуванні напрямів адаптації цих практик до умов українського фінансового ринку. Запропоновано структурний підхід до розширення функціональної ролі банків у національному ринку капіталів з урахуванням поточних інституційних і регуляторних обмежень. Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості використання систематизованого світового досвіду для розроблення стратегії розширення ролі банків у національному фондовому ринку. Запропоновані напрями розвитку інвестиційно-банківських послуг можуть бути використані банківськими установами, органами регуляторної політики та професійними учасниками ринку капіталів для підвищення ефективності функціонування українського фінансового ринку

Архітектоніка фінансової безпеки територіальних громад України в умовах цифрової трансформації

2025-07-10T12:47:07+03:00

У статті досліджено вплив цифрової трансформації на архітектоніку фінансової безпеки територіальних громад (ТГ) України в умовах сучасних викликів і загроз. Визначено місце фінансової безпеки ТГ у глобальній фінансовій безпеці. Розглянуто вплив цифровізації на кожну зі складових фінансової безпеки ТГ, а саме бюджетну, податкову, боргову, інвестиційну, соціальну та фінансову безпеку інформаційного простору ТГ. Проаналізовано нормативно-законодавчу базу регулювання процесів цифровізації на рівні ТГ. Досліджено показники Індексу цифрової трансформації регіонів України за період 2022-2024 років. Зроблено висновок про те, що існуючі диспропорції цифрової трансформації регіонів і громад, виникають з причини існування технологічних, кадрових та фінансових проблем. Зазначено, що попри широкий перелік цифрових інструментів на рівні ТГ неохопленими цифровізацією залишаються напрями, які стосуються випуску й обслуговування облігацій місцевої позики, забезпечення цифрової безпеки громад та органів місцевого самоврядування.

Закордонний досвід формування інноваційних екосистем

2025-07-10T13:24:32+03:00

Стаття присвячена дослідженню закордонного досвіду формування інноваційних екосистем у сучасних умовах. Проаналізовано наукові підходи до визначення сутності поняття «екосистема». Визначено дефініційний зміст поняття «інноваційна екосистема», визначено основні її компоненти. Окреслено особливості розвитку інноваційних екосистем на основі аналізу закордонного досвіду, визначено типи, рівні та роль університетів у сприянні розвитку таких екосистем. Аргументовано, що оскільки сучасна економіка заснована на технологіях, університети також повинні змінюватися темпами, незвичними для вищої освіти. Зберігаючи основну місію – навчання наступного покоління та розвиток нових форм знань, університети повинні також забезпечити зростаючу роль у стимулюванні інновацій і економічного розвитку. Досвід провідних країн доводить, що заклади вищої освіти повинні активно відповідати на виклики цифрової революції та відігравати все важливішу роль в інноваційних екосистемах і економіках. Досліджено кращі закордонні практики сприяння розвитку інноваційних екосистем, серед яких: Асоціація менеджерів з технологічного розвитку університетів AUTM, Незалежне федеративне агентство NSF, Європейський інститут інновацій і технологій ЕIT, Ініціатива навичок Західної Філадельфії (West Philadelphia Skills Initiative), Програма стипендіатів Майєрхоффа (UMBC). Доведено, що інноваційні екосистеми є ключовими елементами сучасної економіки, оскільки вони створюють сприятливі умови для розвитку нових технологій, продуктів і послуг, об'єднуючи різних учасників – представників бізнесу, наукові установи, державні органи, інвесторів та стартапи – з метою створення нових ідей і їхнього впровадження. Проаналізовано типи інноваційних екосистем, а саме закриті, відкриті, регіональні та галузеві, мають різні підходи до взаємодії між учасниками, що дозволяє адаптувати ці моделі до специфічних потреб і умов розвитку. Аргументовано, що інноваційні екосистеми мають численні переваги, зокрема, можливість швидкого впровадження інновацій, підвищення конкурентоспроможності галузей та регіонів, а також стимулювання економічного зростання через кооперацію та конкуренцію між учасниками. Водночас акцентується увага на тому, що вони стикаються з певними викликами, серед яких залежність від економічних циклів певних галузей, регуляторні обмеження та потреба у постійному оновленні ресурсів і технологій. Визначено перспективні напрями впровадження інноваційних екосистем: розширення доступу до фінансування через державні, приватні або комбіновані інвестиції, що дозволить стартапам і малим підприємствам швидше впроваджувати нові ідеї; підвищення рівня співпраці між секторами, залучення не лише підприємств, але й наукових установ, університетів та держави до процесу розвитку екосистеми, що сприятиме ефективнішій генерації та впровадженню інновацій, особливо у високотехнологічних і соціально значущих сферах; розвиток регіональних та галузевих екосистем, створення регіональних інноваційних хабів та галузевих кластерів сприятиме розвитку локальних економік та підтримці унікальних потреб різних галузей, таких як технології, охорона здоров’я чи зелена енергетика; підготовка кадрів та освіта – системи навчання та підготовки фахівців, орієнтовані на інноваційні екосистеми, сприятимуть розвитку кваліфікованих кадрів, здатних реалізувати та підтримувати інноваційні проєкти.

Вплив цифрових технологій на фінансовий ризик-менеджмент та безпеку транспортних і аграрних підприємств

2025-07-10T13:58:57+03:00

У статті досліджено багатогранний вплив цифрових технологій на фінансовий ризик-менеджмент та безпеку транспортних і аграрних підприємств України. Проаналізовано ключові цифрові технології, що впроваджуються в цих секторах, включаючи Інтернет речей, Великі дані (Big Data) та аналітику, штучний інтелект, хмарні обчислення та системи управління. Виявлено, що цифрові технології є каталізатором нових ризиків (ризики інвестицій у технології, кіберризики тощо) і модифікатором традиційних (операційних, ринкових, кредитних та інших). Вивчено вплив цифровізації на безпеку підприємств. Визначено нові види загроз, такі як кібератаки на критичну інфраструктуру, витік та компрометація даних, несанкціонований доступ до систем управління, а також ризики, пов'язані з ланцюгом постачання програмного забезпечення. Підкреслено, що рівень кібербезпеки в обох галузях часто є недостатнім через брак інвестицій, кваліфікованих кадрів, застарілу інфраструктуру та низьку обізнаність персоналу. Узагальнено проблеми, виявлені у процесі аналізу, до яких віднесено недостатню інтеграцію управління новими ризиками в існуючі системи, фінансовий та кадровий дефіцит, відставання нормативно-правової бази, складність кількісної оцінки впливу кіберінцидентів, взаємозалежність систем, та посилення загроз в умовах воєнного часу. Сформульовано необхідність розробки та впровадження комплексного, інтегрованого підходу до фінансового ризик-менеджменту та забезпечення безпеки.

Інституційне середовище як основа функціонування податкової системи

2025-07-10T14:18:11+03:00

Актуальність теми дослідження зумовлена роллю податкової системи в державних доходах, їх перерозподілі та особливим призначенням у формі дієвого інструменту фінансової системи держави. Недостатній рівень ефективності функціонування податкової системи визначений незадовільним її інституційним середовищем, представленим формальними та неформальними інститутами. Метою є дослідження функціонального призначення інституційного базису генезису, розвитку та реформування податкової системи через призму теорій його функціонування. Гіпотезою є те, що податкова система є сукупністю податків і зборів, рівень функціонування яких залежить від якості інституційного середовища, який не повною мірою задовольняє вимоги сучасності. Оригінальність та новизна дослідження визначена напрямами та інструментами реформування такого середовища.

Застосування методів статистичного аналізу в процесі оптимізації бухгалтерського обліку

2025-07-10T14:36:18+03:00

Стаття присвячена інноваційним підходам до оптимізації бухгалтерського обліку в Україні з акцентом на використання статистичного аналізу як інструменту ефективного управління підприємствами. Головна ідея полягає в трансформації облікових процесів шляхом інтеграції сучасних технологій, таких як штучний інтелект, хмарні обчислення, блокчейн, та статистичних методів для підвищення прозорості, точності фінансової звітності та якості управлінських рішень. Актуальність дослідження зумовлена економічними викликами в Україні, зокрема необхідністю відновлення економіки в умовах обмежених ресурсів та інтеграції з міжнародними стандартами. Статистичний аналіз розглядається як ключовий інструмент для прогнозування, виявлення тенденцій та оптимізації витрат, що сприяє підвищенню конкурентоспроможності підприємств. У статті також аналізуються виклики впровадження інновацій, включаючи законодавчі, технологічні та кадрові обмеження, та пропонується стратегія їх подолання.

Цифрова інфраструктура як драйвер розвитку кредитної системи в Україні

2025-07-10T14:52:26+03:00

У статті розкрито значення поняття «цифрова інфраструктура» з позиції широкого та вузького розуміння. Визначено, що цифрова інфраструктура у широкому розумінні представлена сукупністю апаратних, програмних, мережевих та організаційних компонентів, а цифрова інфраструктура у вузькому сенсі – це сукупність технологічних рішень та систем, що забезпечують функціонування фінансово-кредитних послуг у цифровому середовищі, що розглядаються крізь призму їхньої ролі у фінансово-кредитній діяльності. Структуровані та графічно відображені етапи проникнення цифрової інфраструктури в кредитну систему фінансової установи. Наведено прогноз динаміки ринку розвитку цифрового кредитного обслуговування у країнах ЄС до 2032 р. Подано перелік цифрових технології, що використовуються вітчизняними кредитними установами в процесі організації інноваційно-цифрового кредитування.

Кредитний потенціал банківської системи України

2025-07-10T15:36:17+03:00

Важливим донором необхідних для економічного та соціального розвитку країни фінансових ресурсів традиційно виступає банківський сектор, передусім через механізм комерційного кредитування. У цьому контексті одним із ключових параметрів ресурсної забезпеченості національної економіки стає кредитний потенціал банківської системи.

Стаття присвячена аналізу кредитного потенціалу банківського сектору України. Її метою є оцінка рівня і динаміки кредитного потенціалу вітчизняної банківської системи та з’ясування ефективності його використання з позицій інтересів розвитку національної економіки. У статті висвітлено економічний зміст кредитного потенціалу комерційного банку та банківської системи, основні чинники, що визначають його рівень та динаміку. На основі статистичних даних НБУ за останні 7-9 років проаналізовано інтенсивність активних операцій банків України з кредитування юридичних та фізичних осіб, наявність та складові вільної ліквідності у вітчизняній банківській системі, ресурсну базу формування кредитного потенціалу банків України. Результатом стала оцінка наявного кредитного потенціалу вітчизняної банківської системи та його змін в умовах повномасштабного збройного конфлікту та воєнного стану в країні. У цьому, а також у з’ясуванні проблем та перспектив використання наявного кредитного потенціалу банків України для забезпечення пожвавлення їхньої кредитної діяльності, полягає практичне значення статті.

Формування депозитної культури як чинника зміцнення безпеки фінансового ринку в умовах становлення цифрової економіки

2025-07-11T09:43:53+03:00

У статті розкрито сутність та значення поняття «депозитна культура» в сучасних умовах та надано характеристика її складових. Визначено, що депозитна культура включає в себе фінансові знання про депозити, фінансові навички щодо застосовування депозитів на практиці, а також депозитну поведінку, яка проявляється у схильності до заощадження, довірі до банків та впевненості в безпеці зберігання грошей на депозитному рахунку, а також у стабільній активності вкладників. Зазначено, що в сучасних умовах важливий вплив на трансформацію депозитної культури здійснюють цифрові технології. Виявлено вплив цифровізації на всі складові депозитної культури та зроблено висновок, що цифрові технології не тільки модернізують депозитний ринок, але й розширюють його масштаби, підвищують ефективність та довіру користувачів. Зроблено висновок, що в результаті широкого впровадження цифрових технологій формується етика цифрової депозитної поведінки, тобто цифрова депозитна культура, яка здійснює вагомий вплив на зміцнення безпеки фінансового ринку.

Технології цифрового маркетингу як інструмент ефективного управління процесом надання фінансових послуг

2025-07-11T10:01:27+03:00

У статті розглянуто основні теоретичні аспекти впровадження цифрових технологій у процес управління банківськими установами з метою ефективного надання фінансових послуг та забезпечення конкурентоспроможності банку. Обґрунтовано важливість цифровізації як інструменту трансформації бізнес-процесів фінансової установи. Уточнено сутність поняття «цифрова трансформація фінансових установ». Під цифровою трансформацією фінансових установ пропонується розуміти перетворення системи управління бізнес-процесами на основі впровадження системи управління бізнесом, що формується в умовах перегляду стратегій, моделей управління, використання маркетингового підходу шляхом поширення цифрових технологій. Визначено основні закономірності, що властиві використанню технологій цифрового маркетингу в процесі надання фінансових послуг та обґрунтовано вимоги до процесу обробки інформації під час застосування цифрових технологій. Запропоновано систему вимог щодо формування комплексної стратегії розвитку банківського цифрового маркетингу. Обґрунтовано основні напрями стратегічного управління процесом надання банківських послуг у контексті сучасних викликів. Визначено пріоритетність використання технологій штучного інтелекту в управлінні процесом надання фінансових послуг. Розглянуто систему зовнішніх та внутрішніх ризиків впровадження технологій цифрового маркетингу в процес надання фінансових послуг.

Еволюція розвитку страхового ринку України в умовах цифрової економіки

2025-07-11T10:11:33+03:00

Стаття присвячена дослідженню теоретико-практичних аспектів еволюції розвитку страхового ринку України в умовах цифрової економіки. Проаналізовано існуючі в науковій літературі підходи до систематизації етапів цифровізації страхового ринку, зазначено на необхідність проведення подальших досліджень у цьому напряму, враховуючи постійні тенденції до змін, пов’язаних з цифровізацією економіки й суспільства. На основі аналізу показників діяльності страхових компаній за період 2021-2024 років виявлено тенденцію до зменшення їх кількості та зростання обсягів укладання електронних страхових полісів «Зелена карта» та обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ). Проведена структуризація процесів цифрової трансформації страхового ринку України дала можливість виявити критичні точки зростання, адаптаційні виклики для страхових компаній та формування передумов для інтеграції Іншуртех-рішень. Дослідження еволюції страхового ринку в умовах цифрової економіки дало змогу виокремити ключові етапи його розвитку, такі як: розвиток онлайн-страхування; створення страховими компаніями мобільних додатків та вебсервісів; впровадження і розвиток Іншуртех та Інтернету речей у страхуванні; диджитал-революція у страхуванні; цифрова трансформація екосистеми страхування. На основі систематизації етапів цифровізації страхового ринку можливо чітко простежити ключові тенденції його цифрової трансформації та визначити напрями подальшого розвитку.

Роль банківського сектору у формуванні фінансового потенціалу інноваційного розвитку підприємств в Україні

2025-07-11T10:21:03+03:00

Стаття присвячена оцінці сучасного стану інноваційної активності бізнесу в Україні та дослідженню ролі банківського сектору у формуванні фінансового потенціалу його інноваційного розвитку. Запропоновано тлумачення фінансового потенціалу підприємства. Проведено аналіз окремих аспектів інноваційної діяльності бізнесу в Україні. Акцентовано увагу на ролі банківського сектору як одного з основних джерел фінансування інновацій. Продіагностовано підходи держави до стимулювання кредитування суб’єктів господарювання, зокрема в реаліях війни. Аргументовано значущість доступного та швидкого кредитування для стартапів, які мають специфічний запит на кредитні ресурси, роль яких буде важлива в умовах стимулювання післявоєнного відновлення країни на інноваційних засадах.

Порівняльний аналіз податкових режимів ФОП 3-ї групи та «Дія.City» як фінансових інструментів стимулювання розвитку ІТ-індустрії в Україні

2025-07-11T10:31:37+03:00

У статті досліджено дві ключові моделі оподаткування та організації праці в українській ІТ-сфері: формат ФОП 3-ї групи і спеціальний правовий режим «Дія.City». Порівняння здійснено за податковими критеріями, рівнем адміністрування, соціальними гарантіями, а також інвестиційною привабливістю й інноваційним потенціалом. Уперше системно розглянуто вплив воєнного стану на функціонування обох форматів, зокрема тимчасові податкові пільги та обмеження співпраці з ФОП. Наукова новизна полягає у визначенні оптимальних умов поєднання гнучкої моделі ФОП і збалансованих переваг «Дія.City» (низькі податки, бронювання фахівців, можливості для залучення інвестицій) заради довгострокової конкурентоспроможності української ІТ-галузі. Проаналізовано також майбутні зміни нормативно-правової бази, що впливають на вибір форми співпраці. Результати показують, що ФОП і надалі залишатиметься актуальним для невеликих проєктів і фрилансерів, тоді як «Дія.City» стає перспективним рішенням для масштабування бізнесу та формування продуктів із високою доданою вартістю. Зроблено висновок, що післявоєнне відновлення економіки України потребуватиме гнучкого гібридного підходу, що надасть змогу утримувати технічні таланти всередині країни, посилюючи інноваційну й інвестиційну привабливість галузі.

Методи залучення фінансових ресурсів домогосподарств банківськими установами в умовах економічної нестабільності

2025-07-11T10:45:40+03:00

Стаття присвячена дослідженню сучасних методів залучення фінансових ресурсів домогосподарств у нестабільному економічному середовищі. Її метою є аналіз існуючих інструментів залучення коштів, визначення їхньої ефективності, оцінка рівня залучення населення до фінансових процесів, а також перспектив використання в умовах зростаючої конкуренції на фінансовому ринку. У роботі розглянуто основні методи залучення фінансових ресурсів домогосподарств банківськими установами, їхні переваги та недоліки, чинники, що впливають на рішення щодо інвестування, а також мотиваційні аспекти, які сприяють вибору певних фінансових інструментів.

Перспективні моделі корпоратизації туристичного бізнесу

2025-07-09T13:42:07+03:00

Обґрунтовано, що об’єднання підприємств у корпоративні структури збільшить конкурентоспроможність туристичної сфери. Корпоративними структурами в туризмі є об’єднання кількох підприємств для забезпечення переваг на ринку в організаційну структуру, яка узгоджує права власності та контролю при спільному веденні бізнесу. Розкрито термін «моделі корпоратизації туристичного бізнесу», під якими розуміються узагальнені організаційно-правові форми ведення туристичного бізнесу. Наведено перспективні організаційно-правові форми корпоратизації туристичного бізнесу, подані їхні переваги та недоліки, надано приклади.

Розвиток електронної комерції в Україні в умовах цифрової трансформації та воєнних викликів

2025-07-09T13:51:51+03:00

Метою статті є дослідження тенденцій розвитку електронної комерції в Україні в умовах цифрової трансформації економіки та геополітичних викликів. Проаналізовано вплив пандемії COVID-19 та російського вторгнення на динаміку e-commerce, визначено ключові моделі ведення електронного бізнесу та їхні особливості в українському контексті. На основі емпіричних даних досліджено сучасний стан ринку електронної комерції, виявлено галузеві тренди та структурні зміни у споживчій поведінці, зокрема щодо платіжних преференцій та використання цифрових інструментів. Встановлено, що український ринок e-commerce демонструє високу адаптивність до кризових умов, швидко відновлюючись після критичного падіння. Окреслено перспективні напрями розвитку електронної комерції в післявоєнний період, зокрема акцентовано увагу на диджиталізації бізнес-процесів, інтеграції у глобальні ринки та впровадженні інноваційних технологічних рішень як чинниках забезпечення конкурентоспроможності українських підприємств.

Вплив еволюції сфери безпроводового електрозв’язку на економічну ефективність інформаційно-комунікаційних технологій

2025-07-09T14:03:37+03:00

У статті проаналізовано розвиток сфери безпроводового електрозв’язку. Досліджено її вплив на економічну ефективність інформаційно-комунікаційних технологій. Визначено, що основою безпроводового електрозв’язку є використання спектра радіочастот для передачі даних на різні відстані з різною швидкістю та якістю. Зазначено, що однією зі сфер застосування радіозв’язку є мобільний зв’язок. Проаналізовано основні етапи розвитку різних поколінь мобільного зв’язку 1G-6G. Розкрито особливості становлення мобільного зв’язку в Україні. Показано, що український мобільний зв’язок здійснюється переважно за стандартами 3G та 4G. Досліджено перспективи впровадження в нашій країні стандартів 5G, 6G.

Аналіз та прогнозування макроекономічних показників розвитку готельно-ресторанного господарства в Україні

2025-07-09T14:12:16+03:00

У статті проаналізовано розвиток готельно-ресторанного господарства (ГРГ) як основного елементу індустрії гостинності в Україні за останні десять років. Подано визначення сутності поняття «індустрія гостинності» та її структури, а також розглянуто рівень її розвитку у світовій економіці. Розкрито та узагальнено тенденції розвитку готельно-ресторанного господарства в Україні в сучасних умовах. Показано, що обсяг послуг готельно-ресторанного господарства становить незначний відсоток в ВВП України в порівнянні зі світовим показником і це зумовлено низьким рівнем доходів більшості населення України, світовою пандемією та початком військових дій у нашій країні. Однак незважаючи на несприятливі умови, помічено позитивну тенденцію до зростання питомої ваги фізичних осіб-підприємців у складі суб’єктів господарювання готельно-ресторанного господарства. Складений у процесі дослідження прогноз показав, що навіть у разі дотримання найгіршого сценарію розвитку подій у наступні 10 років обсяг реалізації послуг ГРГ зросте на 20 % у порівнянні з поточним станом.

Вплив війни на економічні параметри розвитку харчової промисловості України

2025-07-09T14:37:46+03:00

Харчова промисловість традиційно є однією з провідних і соціально значущих галузей економіки України. Сучасний трансформаційний етап її функціонування потребує вивчення змін, що характеризують поточний період розвитку цієї сфери – динаміки виробництва, структурних змін, регіональних особливостей, ефективності діяльності. Це дослідження присвячено аналітичному аналізу розвитку харчової промисловості України та оцінці впливу на ключові параметри її функціонування військової агресії. Результати дослідження демонструють, що харчова промисловість виявляє значну стійкість функціонування в умовах викликів військової агресії, зберігаючи темпи свого зростання та вдало адаптуючись до змін середовища.

Цукробурякове виробництво в Україні: сучасні виклики та стратегії розвитку в умовах воєнного стану

2025-07-09T14:51:44+03:00

У статті досліджено сучасний стан та перспективи розвитку цукробурякового виробництва в Україні в умовах воєнного стану. Обґрунтовано актуальність теми з огляду на економічні, кліматичні та соціальні виклики, що супроводжують галузь. Проаналізовано ключові статистичні показники виробництва буряків і цукру за 2015–2024 роки, виявлено основні тенденції зміни посівних площ, врожайності та обсягів експорту. Визначено основні проблеми, що стримують розвиток галузі, серед яких — зменшення посівних площ, зношеність переробних потужностей, логістичні труднощі, кліматичні ризики та недостатній рівень державної підтримки. Запропоновано стратегічні напрями відновлення і модернізації галузі, включаючи впровадження інновацій, розвиток кооперації, орієнтацію на експорт і біоекономіку. Акцентовано на необхідності комплексного підходу за участі держави, бізнесу та наукової спільноти для забезпечення сталого розвитку цукробурякового виробництва в повоєнний період.

Економічна ефективність впровадження маркетингових стратегій в аграрному виробництві

2025-07-09T15:06:58+03:00

У цій роботі розглянуто питання економічної ефективності впровадження маркетингових стратегій в аграрному виробництві з призми економічного ефекту адаптивності стратегій до нових реалій розвитку агропромисловості, адже це диктується умовами глобалізації і зростаючої конкуренції, коли маркетингові стратегії набувають особливої важливості для забезпечення сталого розвитку конкретно аграрних підприємств. Необхідність адаптації до міжнародних ринків, підвищення рівня конкуренції та інтеграція в глобальні ланцюги постачання вимагають застосування новітніх маркетингових інструментів і стратегій для підвищення ефективності агропромислового виробництва, що мотивує дослідження методичних засад оцінки ефективності впровадження маркетингових стратегій та питання систематизації основних підходів до проведення такого оцінювання, яким і приділяється особлива увага.

Вплив аутсорсингу на конкурентоспроможність електронної комерції

2025-07-09T15:25:48+03:00

У статті досліджено вплив аутсорсингу на конкурентоспроможність підприємств сфери електронної комерції. Виявлено, що одним з інструментів, який дозволяє досягти оптимального рівня адаптивності підприємств електронної комерції, є аутсорсинг. Цифрова природа електронної комерції є сприятливим середовищем для залучення аутсорсингу. Виявлено переваги, які може отримати підприємство електронної комерції за рахунок залучення аутсорсингу. Виділено сутнісні риси, що формують природу аутсорсингу та роблять можливим реалізацію його позитивних сторін у контексті електронної комерції. Розглянуто категорію «конкурентоспроможність» та виділено кількох рівнів конкурентоспроможності з оцінкою прояву ефектів аутсорсингу на кожному з них. Розглянуто регіони, що володіють позитивним потенціалом щодо надання аутсорсингових послуг, оцінено переваги й недоліки кожного з регіонів. Здійснено оцінювання ризиків вітчизняних компаній як потенційних вендорів. Запропоновано авторський механізм впливу аутсорсингу на конкурентоспроможність підприємств електронної комерції. Виділено низку недоліків аутсорсингу, які мають бути враховані при використанні аутсорсингу.

Антикризове управління закладами охорони здоров'я в умовах цифровізації та євроінтеграції

2025-07-09T15:38:37+03:00

У статті досліджено особливості антикризового управління закладами охорони здоров’я під впливом процесів цифровізації та євроінтеграції. Означено складнощі, з якими стикаються заклади охорони здоров’я в умовах військових дій та пандемії COVID-19. Визначено основні проблеми у сфері управління закладами охорони здоров’я, які можуть призвести до кризових явищ. Визначено функції держави при антикризовому управлінні функціонуванням закладів охорони здоров’я, які сприяють стабілізації їхнього стану в довгостроковій перспективі. Запропоновано алгоритм здійснення процесу антикризового управління закладами охорони здоров’я, який включає етапи формування стратегічних напрямів розвитку установ. Наведено заходи щодо антикризового управління діяльністю закладів охорони здоров’я.

Організаційно-економічні особливості функціонування закладів охорони здоров'я в умовах трансформаційних викликів

2025-07-09T15:52:14+03:00

У статті досліджено особливості функціонування закладів охорони здоров’я. Визначено пріоритети розвитку сфери охорони здоров’я та означено перешкоди. На основі дослідження міжнародного досвіду впровадження систем медичного страхування окреслено напрями вдосконалення реформування системи функціонування закладів охорони здоров’я в Україні. Досліджено особливості проведення реформ у сфері охорони здоров’я, що дозволило виокремити перспективи та проблеми в реформуванні системи. Запропоновано напрями щодо реформування системи функціонування закладів охорони здоров’я в умовах трансформаційних викликів.

Роль науково-інноваційних екосистем університетів у відбудові та сталому розвитку громад

2025-07-09T12:42:58+03:00

У статті досліджено потенціал університетів як рушіїв інноваційної модернізації у процесах повоєнної відбудови та сталого розвитку громад в Україні. Розкрито сутність та значення науково-інноваційних екосистем університетів, які формуються через співпрацю з громадами, бізнесом, органами влади та міжнародними партнерами. Особливу увагу приділено ролі університетських інноваційних хабів. Розглянуто кейс Національного університету «Чернігівська політехніка» у створенні інноваційного хабу та показано його роль у започаткуванні стартапів, цифрових рішень, трансфері технологій, розвитку підприємництва та соціальних інновацій. Визначено ключові напрями трансформації університетів, що відповідають Цілям сталого розвитку ООН та обґрунтовано необхідність інституційної підтримки інноваційних процесів на регіональному рівні. Запропоновано параметри оцінки інноваційності відбудови громад, підкреслено важливість використання «зелених» технологій, цифрових інструментів.

Стратегічні пріоритети збереження трудового потенціалу України в умовах цифровізації та дії воєнного стану

2025-07-09T12:53:33+03:00

У статті визначено перспективи та систематизовано ризики збереження трудового потенціалу, трансформації зайнятості під впливом цифровізації в період дії воєнного стану та післявоєнного відновлення економіки України на рівні працівників, роботодавців, держави. Сформульовано перелік екстенсивних факторів та якісних характеристик збереження та примноження трудового потенціалу України. Виділено стратегічні пріоритети, спрямовані на збереження трудового потенціалу України, підвищення ефективності діяльності суб'єктів господарювання, органів місцевого самоуправління, державних органів з метою створення привабливих умов праці, проживання, відпочинку жителів України. Систематизовано макроекономічні інструменти та стимулюючі заходи реалізації стратегічних пріоритетів збереження трудового потенціалу України, підвищення кількісних та якісних параметрів його використання, зниження рівня ризику зменшення кількості робочих місць через деіндустріалізацію, руйнування промислового потенціалу.

Розвиток цифрових платформ для залучення інвестицій

2025-07-09T13:13:27+03:00

У статті цифрові платформи представлені як важливий інструмент для взаємодії між бізнесом і інвесторами в сучасному фінансовому середовищі. Здійснено класифікацію платформ для залучення інвестицій та охарактеризовано їхні типи залежно від фінансової моделі. Визначено основні категорії краудфандингових платформ і наведено порівняльну характеристику їхніх видів фінансування, які найкраще підходять для різних етапів розвитку бізнесу. Розглянуто передові технології, зокрема штучний інтелект (ШІ) та машинне навчання, технологію блокчейн і великі дані (Big Data), які активно використовуються для вдосконалення послуг цифрових платформ та залучення капіталу. Окреслено основні чинники, що сприяють росту й популяризації цифрових інвестиційних платформ. Визначено переваги та недоліки таких платформ як для інвесторів, так і для компаній, які шукають фінансування. Подано перспективи їхнього подальшого розвитку в контексті сучасних цифрових технологій та інноваційних інструментів.

Рейтингування стану національної безпеки держави: підходи до стратегування

2025-07-09T13:27:56+03:00

У статті розглянуто питання формування сучасних підходів до стратегування у сфері рейтингування стану національної безпеки держави. Увагу приділено питанням формування комплексного підходу до визначення глобального рейтингу національної безпеки держави, який спрямовано на забезпечення системи розробки та впровадження довгострокових стратегій, застосування стратегічних сценаріїв дії влади та використання стратегічної гри/контргри в різних стратегічних сферах життєдіяльності суспільства і держави. Акцентовано увагу на необхідності наближення результатів аналізу та оцінювання локальних або регіональних індексів безпеки до таких уніфікованих показників, як глобальний індекс миру, національні показники миру, індекс глобального тероризму, індекс позитивного миру.