Проблеми і перспективи економіки та управління

Зелений банкінг: сучасна траєкторія сталого розвитку національної економіки

Вікторія Коваленко — 2025-05-16

У статті розглянуто проблеми розвитку зеленого банкінгу як сучасної траєкторії сталого розвитку в Україні. Визначено проблемні кути, що спричиняють негативний вплив на активізацію зеленого фінансування, а саме: недостатній рівень використання механізмів та інструменти зеленого інвестування з урахуванням специфіки потреб національної економіки; потреба у підвищенні прозорості та стандартизації оцінки зелених інвестицій; відсутність конкредизації методичних підходів до оцінювання ESG-ризиків. За результатами дослідження сформульовано та обґрунтовано рекомендації щодо підвищення ефективності механізму реалізації концепції «зеленого» банкінгу, а саме: використання міжнародного досвіду щодо створення «зелених» банків, що може допомогти Україні створити інструмент для фінансування заходів «зеленого» відновлення. Перспективними напрямами подальших розвідок щодо розвитку «зеленого» банкінгу повинно стати удосконалення системи ризик-менеджменту на підставі вбудови системи оцінки ESG-ризиків, що відкриває нову перспективу відносин – ризики впливають на зацікавлені сторони, а зацікавлені сторони впливають на загальні результати діяльності.

Перспективи фінансування інноваційного розвитку аграрних підприємств України у післявоєнний період

Юлія Коваленко — 2025-05-16

Стаття розглядає практичні аспекти фінансування інноваційного розвитку аграрних підприємств України у післявоєнний період. В умовах воєнного стану постає питання про фінансове забезпечення інноваційного розвитку агробізнесу, що передбачає глибокий аналіз внутрішніх ресурсів компаній щодо впровадження інновацій, здатності залучати зовнішні інновації шляхом використання ідей і розгляду інноваційної інфраструктури. Багато науковців досліджують аграрний бізнес як прогресивну та високоефективну форму організації сільськогосподарського виробництва. Але нинішні реалії, особливо військові події, ставлять перед аграрною сферою чимало викликів. Не зважаючи на значну кількість публікацій, проблеми інноваційного розвитку аграрного сектору України потребують подальших досліджень. Мета статті полягає у визначенні загальних проблем функціонування агробізнесу під час війни, а також основних напрямів інноваційного розвитку агробізнесу України після її закінчення. Нині аграрний сектор стикається з різними проблемами, такими як погіршення родючості ґрунтів та дефіцит робочої сили, що аналізуються в контексті воєнного стану та нестабільної геополітичної ситуації, неврожай та нестабільність ринку. Для вирішення цих проблем пропонується ряд заходів післявоєнної інноваційної політики, використання інноваційних передумов розвитку сільськогосподарського сектору. Представлена низка заходів та передумов має забезпечувати глибокий аналіз фінансових ресурсів бізнесу для впровадження інновацій, а також його здатності залучати зовнішні інновації через використання зовнішніх ідей з урахуванням інноваційної інфраструктури.

Фінансові аспекти реалізації проєктів державно-приватного партнерства

Андрій Роговий — 2025-05-16

У статті розглянуто теоретичні аспекти формування та управління фінансовою складовою реалізації проєктів державно-приватного партнерства. Обґрунтовано важливість консолідації фінансових ресурсів держави та бізнесу в умовах економічної кризи з метою підтримки розвитку та відновлення критично важливих галузей економіки. Проаналізовано стан впровадження проєктів ДПП у світі та вітчизняні тенденції формування відносин партнерства. Визначено основні причини, що гальмують ефективну реалізацію проєктів ДПП. Проведено оцінку вітчизняної нормативно-правової бази, що регулює впровадження проєктів ДПП, в порівнянні із світовими стандартами. Обґрунтовано важливість формування ефективного фінансового механізму як сукупності елементів, способів, підходів, інструментів формування, розподілу та використання фінансових коштів для досягнення цілей проєкту. Розглянуто функціональний та організаційний аспект реалізації фінансового механізму ДПП, обґрунтовано важливість змін в інституційному середовищі.

Досягнення фінансової безпеки підприємства в контексті завдань фінансового менеджменту

Інна Хоменко — 2025-05-16

контексті завдань фінансового менеджменту

У статті розглянуто методи та підходи до оцінки фінансової безпеки підприємства, запропоновано інструменти, які можуть бути корисними для практичного застосування в сучасних умовах невизначеності та економічної нестабільності. З метою досягнення фінансової безпеки на підприємствах виділено напрямки підвищення ефективності фінансового менеджменту, основними серед яких є скорочення витрат та капітальних вкладень, прискорення оборотності оборотного капіталу та оптимізація його структури, продовження термінів кредиторської заборгованості, використання оберненого лізингу, визначення оптимальних пропорцій запасів та грошових коштів, прискорення обороту дебіторської заборгованості та її рефінансування за рахунок укладання факторингових договорів.

Дослідження ефективності використання фінансових інструментів відновлення та розвитку територіальних громад України

Роман Щур — 2025-05-19

Стаття присвячена обґрунтуванню ефективності використання існуючих та нових фінансових інструментів відновлення і розвитку територіальних громад (ТГ) України. Досліджено науково-теоретичні підходи до структуризації фінансових інструментів розвитку ТГ. Зазначено, що в умовах виникнення диспропорцій у соціально-економічному розвитку ТГ, значних руйнувань місцевої економіки й об’єктів критичної інфраструктури, вимушеної міграції мешканців або прийняття громадою внутрішньо переміщених осіб необхідно обґрунтування можливостей залучення нових та ефективності використання існуючих фінансових інструментів відновлення та розвитку ТГ. Здійснено структуризацію існуючих і нових фінансових інструментів відновлення та розвитку територіальних громад. Виокремлено фінансові інструменти бюджетної підтримки, інструменти оподаткування, позики, інвестування, фінансування розмінування ТГ, цифрові фінансові інструменти. Проведено аналіз показників ефективності використання зазначених інструментів.

Теоретичні положення щодо обґрунтування сутності поняття «податкова система»

Алла Абрамова — 2025-05-19

У статті розглянуто особливості функціонування податкової системи як складової фінансової системи. Визначено її роль у макроекономічному регулюванні та поведінки її учасників, особливо у період фінансової нестабільності. Досліджено сферу наукових поглядів та підходів стосовно трактування сутності поняття «податкова система». На основі аналізу виділено взаємозалежність функцій та принципів податкової системи. Акцентовано увагу на дослідженні податкової системи через призму податкового та бюджетного права. Виділено концептуальні складові податкової системи. Заявлено про комплекс факторів економічного, соціального, політичного та іншого впливу на її розвиток. Обґрунтовано універсальну добірку проблемних питань функціонування податкової системи кожної держави світу та ключові тренди розвитку.

Фінансовий стан і перспективи розвитку туристичного бізнесу України в умовах нестабільності

Олена Зеленська — 2025-05-19

У статті досліджено фінансовий стан та перспективи розвитку вітчизняного туристичного бізнесу в умовах нестабільності. Проаналізовано основні виклики, спричинені пандемією і війною, зокрема скорочення туристичних потоків, руйнування інфраструктури та зменшення обсягів інвестицій. Розглянуто та оцінено тенденції у зміні доходів, прибутків та рентабельності підприємств туристичної галузі. Розроблена антикризова програма управління вітчизняним туристичним підприємством. Результати дослідження є основою для стратегічного планування відновлення туристичної сфери в довгостроковій перспективі.

Аналіз сучасних фінансових трендів для оптимізації інвестиційної діяльності

Роман Остапенко — 2025-05-19

Стаття присвячена аналізу сучасних фінансових трендів з метою оптимізації інвестиційної діяльності в Україні станом на 2025 рік. У контексті глобалізації та цифровізації досліджуються ключові сектори економіки, такі як аграрний, ІТ, відновлювана енергетика, оборонні технології та нерухомість, які демонструють значний потенціал для інвестування. Прогнозується зростання ВВП України на 3,9 % та збільшення прямих іноземних інвестицій на 12 %, що свідчить про поступове відновлення економіки. Особлива увага приділяється аграрному сектору, де впровадження точного землеробства та технологій штучного інтелекту відкриває нові можливості, а також ІТ-сектору, який зростає завдяки кібербезпеці та оборонним технологіям. Водночас розглянуто ризики, пов’язані з геополітичною нестабільністю, корупцією та змінами клімату. Запропоновано стратегії співпраці з державними органами для створення сприятливого інвестиційного клімату та рекомендації щодо диверсифікації портфелів для зниження ризиків і підвищення прибутковості.

Загрози та виклики цифровізації ринку страхових послуг в Україні

Олена Панченко — 2025-05-19

Цифровізація страхового ринку в Україні відкриває нові можливості для розвитку галузі, проте водночас породжує значні ризики та виклики. В умовах глобалізації та цифрової трансформації дедалі більше страхових компаній переходять до онлайн-формату, що забезпечує швидкість обслуговування клієнтів, прозорість процесів і зниження витрат. Проте низький рівень кібербезпеки, недосконалість правового регулювання, нерівномірний доступ до цифрових технологій та недостатня довіра клієнтів до онлайн-послуг залишаються значними перешкодами. У статті розкрито вплив впровадження цифрових технологій на підвищення ефективності страхових компаній, а також виявлено загрози та виклики, які треба вирішити в процесі цифровізації.

Теоретичні аспекти трактування сутності споживчого кредитування

Артем Тарасенко — 2025-05-19

У статті проведено історичний екскурс представників різних економічних шкіл та концепцій щодо питання виникнення кредитування як самостійної економічної категорії, а саме: класична теорія кредиту; кейнсіанська теорія кредиту; інституціональна теорія кредиту. Висвітлено теоретичні підходи до визначення сутності споживчого кредитування, такі як: економічний підхід; фінансовий підхід; соціологічний підхід; юридичний підхід. Наведено трактування економічної категорії «споживче кредитування» вітчизняними вченими, а також дано авторське визначення на основі поєднання цих термінів. Описано основні ознаки споживчого кредиту. Запропоновано так ключові характеристики споживчого кредиту, як поворотність; платність; терміновість; цільовий або нецільовий характери; забезпеченість або незабезпеченість кредиту. Виділено та згруповано ключові чинники споживчого кредитування.

Фінансові виклики релокації бізнесу

Марина Воротнікова — 2025-05-19

У статті представлено результати дослідження фінансової екосистеми релокації бізнесу, зумовленої військовою агресією проти України. Визначено основні категорії витрат, що супроводжують переміщення підприємств, а саме: логістичні, інфраструктурні, кадрові, консалтингові та операційні витрати. Виокремлено фінансові ризики, пов’язані із втратою активів, валютними коливаннями, недоступністю кредитних ресурсів та нестабільністю регуляторного середовища. Особливу увагу приділено аналізу джерел фінансування релокації: державним програмам підтримки, міжнародним грантовим ініціативам, інституційним інвесторам, а також приватним фондам. Проаналізовано досвід реалізації ключових програм, зокрема міжнародних ініціатив та муніципального рівня, які спрямовані на підтримку релокованого бізнесу, розвиток малого й середнього підприємництва, модернізацію виробництва та забезпечення продовольчої безпеки.

Економіко-статистичне дослідження ефективності використання фінансових ресурсів підприємств ІТ-сфери

Ольга Кальченко — 2025-05-19

У статті проведено аналіз експортного потенціалу ІТ-сектору України та визначено його сучасні тенденції та перспективи розвитку; здійснено дослідження структури джерел формування фінансових ресурсів підприємств IT-сфери, визначено закономірності їх фінансування та галузеві особливості для ІТ-компаній. Проведено оцінювання структури майна підприємств ІТ-сфери; проаналізовано сучасні тенденції обсягів прибутку до оподаткування та чистого прибутку ІТ-компаній. Порівняльний аналіз показників рентабельності активів та рентабельності власного капіталу підприємств ІТ-сферу та підприємств України загалом дозволив сформулювати причини фінансової стійкості та високої адаптивності ІТ-компаній, на відміну від традиційних секторів економіки, до військових дій та загальної макроекономічної нестабільності останніх років. У статті також визначено особливості фінансової структури, які відрізняють ІТ-компанії від підприємств традиційних секторів економіки та сформульовано основні напрямки підвищення ефективності управління фінансовими ресурсами підприємств ІТ-сфери.

Стратегічне управління цифровою трансформацією банківських установ

Денис Ринжук — 2025-05-19

У статті розглянуто основні теоретичні аспекти управління цифровою трансформацією банківських установ на основі стратегічного управління. Розглянуто та узагальнено основні підходи до визначення сутності поняття «цифрова трансформація». Визначено базові елементи цифрової трансформації. Проаналізовано стан впровадження цифрових технологій економічним сектором. Проаналізовано особливості цифровізації банківського сектору. Розглянуто основні форми цифрової трансформації фінансових установ, таких як перетворення клієнтського простору, трансформація бізнес-процесів і трансформація бізнес-моделей. Визначено сукупність проблем, з якими стикаються банки під час впровадження цифрових технологій. Розглянуто сутність розробки корпоративної стратегії цифровізації банку. Визначено місце корпоративної стратегії цифровізації банку в системі стратегічного управління процесами цифрової трансформації. Розглянуто основні етапи розробки корпоративної стратегії цифровізації банку.

Технології цифрового маркетингу в діяльності банківських установ

Наталія Чийпеш — 2025-05-19

У статті розглянуто основні теоретико-прикладні аспекти використання сучасних маркетингових цифрових технологій у діяльності банківських установ. Визначено та охарактеризовано специфіку функціонального, технологічного та комплексного підходів. Розглянуто сучасні трендові інструменти цифрового маркетингу у банківській сфері. Відповідно до рейтингу популярності щодо використання в банківській сфері проаналізовано сутність штучного інтелекту, хмарних технологій та великих даних як сучасних інструментів цифрового маркетингу. Розглянуто пріоритетні напрямки розвитку цифрового маркетингу на основі вищеназваних інструментів, такі як social media marketing, контент-маркетинг, нативна реклама, автоматизація маркетингу, відео-маркетинг та ін. Для ефективного застосування цифрового маркетингу як інструменту забезпечення розвитку банківського бізнесу запропоновано сукупність управлінських дій, що включає в себе наступні етапи: формування та координація цілей, вибір цільової аудиторії та формування портрету споживача, формування шляху покупця та його поведінки, розробка маркетингового плану, моніторинг зворотного зв’язку, метрика та коригування.

Макроекономічні умови формування системи непрямого оподаткування в Україні

Олександр Чирва — 2025-05-19

У статті проведено дослідження макроекономічних умова формування системи непрямого оподаткування в Україні. Показано, що суттєвий вплив на формування податкової системи та її невід’ємної складової – системи непрямого оподаткування – здійснювали екзогенні шоки. З огляду на це відбувається наростання структурної диспропорції в системі непрямого оподаткування. Ця диспропорція полягає в переважанні оподаткування продукції і товарів імпортного виробництва над вітчизняними товарами. Тому є необхідність врахування при подальшому розвитку складових вітчизняної системи оподаткування всіх і соціально-економічних обставин, і реалій місця та часу.

Системний ризик на ринку кредитних послуг України в умовах макрофінансової нестабільності

Владислав Лавренюк — 2025-05-16

У статті проведено комплексний аналіз проявів системного ризику на ринку кредитних послуг України в умовах макрофінансової нестабільності у період 2014–2025 років. З огляду на багаторівневий характер системного ризику досліджено взаємозв’язок між ключовими макроекономічними
шоками та станом банківського сектора в Україні у три кризові періоди: банківської кризи 2014–2015 років, пандемічного шоку 2020 року та повномасштабної війни з 2022 року. Проведений порівняльний аналіз дозволив визначити спільні та специфічні характеристики впливу цих кризових явищ на кредитну активність, якість кредитних портфелів та фінансову стійкість українських банків.
На основі емпіричних даних змодельовано вплив макрофакторів на частку непрацюючих кредитів (NPL) у корпоративному та роздрібному сегментах, встановлено ключові фактори накопичення системного ризику: 1) девальвація національної валюти; 2) інфляція; 3) зниження реальних доходів населення; 4) падіння ВВП. Обґрунтовано ефективність регуляторних заходів Національного банку України у сфері макропруденційної політики (буфер консервації, контрциклічний буфер капіталу, ініційовані програми пільгового кредитування тощо) для мінімізації наслідків системних криз та
стабілізації фінансового сектору. Визначено, що ключовим викликом залишається структурна природа системного кредитного ризику в корпоративному сегменті, що потребує комплексних заходів із реструктуризації проблемних боргів. Запропоновано інтегрувати підхід Growth-at-Risk для оцінки системних ризиків на ринку кредитних послуг (Credit-at-Risk), що дозволить превентивно реагувати на загрози та підвищити стійкість банківського сектора. Результати дослідження мають науково-практичну цінність для органів державного регулювання та фінансових установ, сприяючи підвищенню їхньої здатності до ефективного управління системними ризиками на ринку кредитних послуг в умовах тривалих макрофінансових шоків.

Вплив державного регулювання сфери безпроводового електрозв’язку на забезпечення економічної безпеки України

Максим Забаштанський — 2025-05-16

У статті виділено основні функції державного регулювання сфери безпроводового електрозв’язку для забезпечення економічної безпеки країни. Узагальнено основні завдання економічної безпеки та зроблено висновок, що вона здатна забезпечувати захист національних інтересів, протистояти внутрішнім і зовнішнім загрозам, впливати на здійснення ефективного господарювання. Розглянуто ієрархічну структуру економічної безпеки сфери безпроводового електрозв’язку в Україні. Визначено та проаналізовано зовнішні та внутрішні загрози (ризики) діяльності у сфері безпроводового електрозв’язку в умовах воєнного стану. Зроблено висновок, що сфера безпроводового електрозв’язку є стратегічною галуззю економіки країни, вона безпосередньо впливає на економічну безпеку й потребує державного регулювання.

Соціальна відповідальність підприємств житлово-комунального господарства України у період дії воєнного стану та післявоєнного функціонування

Ірина Кичко — 2025-05-16

У статті розглянуто проблемні питання функціонування житлово-комунального господарства. Сформульовано стратегічні напрями стабілізації діяльності житлово-комунального господарства України в умовах дії воєнного стану. Визначено ключові пріоритети внутрішньої та зовнішньої соціальної відповідальності підприємств ЖКГ. Аргументовано необхідність розширення діапазону соціальної відповідальності підприємств ЖКГ у частині оптимізації рівня тарифів за надані комунальні послуги відповідно до якості наданих послуг та купівельної спроможності населення, формування у споживачів комунальних послуг мотивів до раціонального споживання води, газу, теплової енергії. Запропоновано розглядати тарифну політику як інструмент взаємодії споживачів комунальних послуг, підприємств ЖКГ, держави. Зосереджено увагу на проблемі ресурсоощадження та напрямах її вирішення. У статті зазначено, що знос основних фондів ЖКГ зумовлює значні втрати води, тепла, електроенергії при наданні комунальних послуг, що збільшує вартість наданих послуг і стає однією із причин завищення тарифів на послуги ЖКГ. Інвестування коштів у модернізацію та ремонт основних фондів ЖКГ сприятиме ресурсоощадженню та зниженню тарифів.

Роль цифрових технологій у розвитку логістичної системи торговельного підприємства

Ольга Попело — 2025-05-16

У статті висвітлено основні підходи до трактування сутності поняття «цифрові технології», а саме: інструментальний – передбачає, що цифрові технології є інструментами та платформами, які використовують цифрові дані для автоматизації бізнес-процесів; інноваційні, згідно з яким цифрові технології – це інновації, які дозволяють збирати, зберігати та аналізувати великі дані для прийняття рішень; та інформаційно-технологічний, у межах якого цифрова технологія розглядається як інформаційно-комунікаційна технологія, що використовується для оптимізації бізнес-процесів на підприємстві. Зазначене дозволило сформувати авторське визначення цього терміну. Виявлено фактори, що свідчать про актуальність логістики на сучасному етапі розвитку ринкових відносин, а саме: посилення конкуренції з боку торговельних підприємств, особливо в містах із високим рівнем насиченості ринку великими магазинами та торговими центрами; поява нових форматів оптової та роздрібної торгівлі, у тому числі спроби створення інноваційних структур. Досліджено сутність логістичної системи торговельного підприємства, визначено мету, завдання, основні функції та принципи її функціонування. Визначено інформаційні технології, які можуть бути використані в управлінні логістичними процесами торговельного підприємства, а саме: системи ERP (система планування ресурсів підприємства), MRPII (система планування ресурсів виробництва), CSRP (система планування ресурсів підприємства, синхронізована споживачами), TMS (адміністрування бізнес-процесів, пов’язаних з транспортуванням і допоміжними послугами), WMS (управління топологією складу), CRM (управління відносинами з клієнтами), SRM (управління відносинами з постачальниками), SCM (інтегрована методологія управління ланцюгом поставок) та E-commerce (електронна комерція). Наведено їхні характеристики та об’єкти автоматизації. Описано цифрові технології, які дозволяють підприємствам роздрібної торгівлі ефективніше керувати системою логістики, включаючи такі технології, як: штучний інтелект, великі дані та аналітичні системи, Інтернет речей (IoT), системи CRM та ERP, а також технологія блокчейн.

Стратегічний менеджмент та розвиток креативних індустрій: українські реалії

Наталія Воробйова — 2025-05-16

У статті визначено, що стратегічний менеджмент у сучасних реаліях постає як процес, за допомогою якого здійснюється взаємодія організації з її оточенням: складним, багатокомпонентним, швидкозмінюваним. Дослідження стану культури та креативних індустрій під час війни виявило, що креативні індустрії зазнали суттєвих негативних наслідків, але водночас з’ясовано, що креативні індустрії мають шанс стати двигуном відновлення України після війни. Доведено, що креативні індустрії та індустрія гостинності як вектор економічного розвитку країни мають забезпечити соціокультурний та економічний розвиток регіонів в їхній стратегічній меті.

Логістика в умовах війни: ключові виклики та шляхи протидії загрозам

Крістіна Коваль — 2025-05-16

У статті проведено дослідження ключових викликів, з якими стикаються підприємства у сфері логістики в умовах війни. Особлива увага приділена вивченню таким перешкодам, як перервані шляхи сполучення, безпека транспортних маршрутів, відсутність або обмеженість ресурсів, економічні труднощі, інформаційні ризики. Це створило основу для розробки шляхів протидії зазначеним викликам, зокрема посилення кібербезпеки, проведення диверсифікації маршрутів та засобів транспорту, необхідність у розбудові резервної інфраструктури, впровадження ефективного управління ресурсами, налагодження взаємодії між державними органами влади, військовими, волонтерськими організаціями та приватними компаніями, впровадження інноваційних технологій, залучення міжнародної допомоги та забезпечення підтримки персоналу логістичних компаній.

AgrоTech: сутність та роль у розвитку аграрних підприємств

Вікторія Кифяк — 2025-05-16

У статті досліджено сутність AgrоTech як сфери поєднання господарської діяльності аграрних підприємств та можливостей сфери ІТ-сфери. Розглянуто окремі підходи до розуміння сутності AgrоTech, з-поміж яких виокремлено такі: технологічний, процесний, системний, економічний, інноваційний, та сталий, розглянуто їх сутність. Запропоновано AgrоTech розглядати як окрему сферу, у якій відбувається поєднання цифрових технологій та сільськогосподарської діяльності. Також обґрунтовано передумови формування AgrоTech, серед яких виокремлено ті, які зумовлені новими викликами, які сьогодні стоять перед аграрними підприємствами, та такі, що пов'язані з новими можливостями цифрових технологій впливати на господарську діяльність економічних суб'єктів. Також у статті визначено специфічні риси функціонування сфери AgrоTech.

Дифузія ресурсної циркуляції як методологічна основа розвитку агробізнесу

Володимир Ходаківський — 2025-05-16

У статті розглянута дифузія концепції ресурсної циркулярності як методологічної основи розвитку агробізнесу в Україні в умовах зростаючих викликів, спричинених воєнним станом, дефіцитом ресурсів та необхідністю переходу до нових моделей господарювання. Здійснено аналіз еволюції моделей циркулярної економіки (від 3R до 9R), їх застосовності в аграрному секторі, а також окреслено місце ресурсної циркулярності в сучасних економічних дослідженнях. Увага акцентується на зв’язку між сталим розвитком агропідприємств та ефективним використанням ресурсного потенціалу. Запропоновано системну класифікацію принципів циркулярності агробізнесу за часовими, просторовими та системними групами. Наголошено на необхідності поєднання інновацій, інвестицій та ощадного господарювання для досягнення довгострокової економічної стабільності та екологічної рівноваги. Розкрито потенціал міжсекторальної інтеграції концепції ресурсної циркулярності та її роль у формуванні стратегій сталого відновлення економіки в повоєнний період.

Теоретичне обґрунтування сутності сталого розвитку та поглиблення концептуальних підходів до гармонізації його складових

Валерій Ільчук — 2025-05-16

Розглянуті концептуальні підходи вчених до трактування поняття «сталий розвиток» та визначена сутність його складових понять «сталий» та «розвиток». У результаті аналізу різних підходів до тлумачення поняття «сталий розвиток» виявлена доцільність його використання. Охарактеризовані складові сталого розвитку та розкрита провідна роль економічної складової в триаді: економіка, соціальна сфера, екологія. Розглянута система цілей сталого розвитку, яка в умовах поглиблення воєнних конфліктів викликає необхідність її доповнення безпековою складовою, виходячи з того, що основою сталого розвитку є права людини на життя та розвиток. Розглянута векторна інтерпретація сталого розвитку соціально-економічних систем та формування відповідної стратегії в залежності від їхнього економіко-технологічного профілю.

Визначені умови ефективної реалізації цілей сталого розвитку, що може бути забезпечено гармонізацією його складових: економічної, соціальної та екологічної, темпи розвитку яких визначаються відповідними пріоритетами соціально-економічних систем певного рівня та їх інвестиційними можливостями.

Соціальне підприємництво 2.0: як штучний інтелект трансформує підходи до вирішення соціальних проблем та його правового регулювання

Альона Ревко — 2025-05-16

У статті представлено комплексне дослідження конвергенції соціального підприємництва та штучного інтелекту (ШІ), а також систематизовано їхні імплікації для інноваційних підходів до розв’язання нагальних соціальних проблем. На підставі актуальних емпіричних кейсів, чинного нормативно-правового регулювання та превалюючих трендів, авторами здійснено багатоаспектну оцінку трансформаційного потенціалу ШІ щодо підвищення ефективності моделей соціального підприємництва у генеруванні стійкого соціального впливу та каталізації довгострокових суспільних перетворень.

Методологічною основою дослідження слугував інтегративний підхід, що поєднує кількісний аналіз показників імплементації ШІ серед 150 соціальних підприємств у 25 країнах та якісні дані, отримані у процесі проведення глибинних напівструктурованих інтерв'ю з 45 соціальними підприємцями та експертами в галузі штучного інтелекту. Емпіричну базу дослідження сформовано впродовж лонгітюдного періоду з січня 2022 року по грудень 2024 року шляхом вивчення організацій, що впровадили інструменти штучного інтелекту у свою операційну діяльність.

Результати дослідження підтверджують, що інтеграція ШІ в екосистему соціального підприємництва істотно підвищила показники ефективності, масштабності та точність у вирішенні багатовимірних соціальних проблем. Зокрема, встановлено, що соціальні підприємства, які імплементували рішення на основі ШІ, продемонстрували приріст охоплення цільової аудиторії на 157 % та оптимізацію ефективності використання ресурсного потенціалу на 43 %. У сфері охорони здоров'я діагностика на основі штучного інтелекту дозволила на 68 % покращити раннє виявлення захворювань у вразливих групах населення. У сфері освіти технології адаптивного навчання сприяли підвищенню залученості здобувачів освіти на 45 % та покращенню показників успішності на 32 %.

Разом з тим, у процесі дослідження виявило фундаментальні бар’єри щодо впровадження ШІ у сферу соціального підприємництва, серед яких: інфрастуктурні обмеження (67% респондентів констатували наявність суттєвих дефіцитів техніко-технологічного забезпечення); проблематика валідності та релевантності аналітичних даних (35 % бюджетних асигнувань спрямовується на процеси збору та оброблення інформації); дефіцит кваліфікованих фахівців (диспропорція між попитом та пропозицією на ринку праці у сфері ШІ становить 72 %).

Людський розвиток в Україні: сучасні реалії, ризики та їхні наслідки.

Роман Власенко — 2025-05-16

Стаття присвячена аналізу сучасних викликів та перспектив людського розвитку в Україні в умовах війни та післявоєнного відновлення. Концепція людського розвитку розглянута у вимірі базових компонент: продуктивність, рівність, стійкість та розширення можливостей. Досліджено вплив війни на демографічну ситуацію, ринок праці, систему освіти, соціальну нерівність та рівень життя населення. Підкреслено важливість створення сприятливих умов для всебічного розвитку особистості. Відновлення людського капіталу та запровадження європейських стандартів у всіх сферах життя розглядаються як ключові пріоритети для сталого розвитку України в післявоєнний період.

Глобальні зміни клімату: економічні наслідки та механізм адаптації для України

Оксана Мініна — 2025-05-16

У статті проаналізовано вплив глобальних змін клімату на соціально-економічний розвиток України в умовах сучасних викликів, включно з наслідками військових дій. Досліджено основні фактори кліматичних змін, зокрема підвищення середньорічної температури, зміни режимів опадів, частоту екстремальних погодних явищ та їхній вплив на ключові сектори економіки: сільське господарство, енергетику, водні ресурси, інфраструктуру, лісове господарство, транспортний комплекс. Розглянуто економічні втрати, спричинені деградацією довкілля, зниженням продуктивності природних ресурсів і збільшенням витрат на відновлення інфраструктури. Особливу увагу приділено аналізу адаптаційних механізмів для підвищення стійкості економіки України до кліматичних ризиків, включно з модернізацією виробництва, впровадженням інноваційних технологій, покращенням управління водними ресурсами та збереженням біорізноманіття. Визначено необхідність інтеграції кліматичних стратегій у національну політику задля забезпечення економічної стабільності та сталого розвитку в умовах глобальних кліматичних змін.

Державна допомога суб’єктам господарювання як чинник економічної політики держави в умовах воєнного стану

Дмитро Пілевич — 2025-05-16

У статті розглянуто теоретико-прикладні засади політики державної підтримки та державної допомоги сфері малого бізнесу в умовах воєнного стану. Досліджено деякі аспекти європейського досвіду реалізації державної політики у сфері допомоги малому бізнесу. Визначено основні цілі державної політики у сфері розвитку малого підприємництва. Виокремлено функціональний та інституційний підходи до визначення сутності державної допомоги малому бізнесу. Розглянуто основні форми державної допомоги, що використовуються в межах політики державної підтримки розвитку підприємництва. Визначено особливості політики державної підтримки малого бізнесу в умовах воєнного стану. Обґрунтовано використання кластерного підходу в державному управлінні розвитком підприємництва. Обгрунтовано важливість використання державно-приватного партнерства як ефективного інструменту взаємодії органів державної влади та підприємців. Акцентовано увагу на важливості трансформації процесів нормативно-правового регулювання процесів державної підтримки сфери малого бізнесу.

Особливості нарощування інноваційної потужності на прикладі Китаю

Любов Сигида — 2025-05-16

У статті розглянуто індекси та показники, що допомогли визначити інноваційні ініціативи Китаю, – це Глобальний інноваційний індекс (Global Innovation Index – GII), Інноваційний індекс Китаю (China's innovation index) та Індекс драйверів економічного зростання Китаю
(Сhina’s New Economic Growth Drivers Index). Аналіз показав, що інноваційна діяльність у Китаї динамічно розвивається. Завдяки цьому Китай здійснив перехід від країни-імітатора (починаючи з 2010 року) до країни-інноватора. Цим Китай створив конкуренцію країнам із потужним
інноваційним потенціалом, наприклад, США. Україна за інтенсивністю інноваційної діяльності значно поступається Китаю. Це підтверджує, зокрема, значення Глобального інноваційного індексу, згідно з яким у 2024 році Китай посів 11-те місце серед 133 економік, а Україна – 60-те
місце. Адаптація та використання Україною досвіду Китаю дозволило б посилити її інноваційні ініціативи та розробити стратегію інноваційного розвитку. При цьому важливим є перенесення досвіду з урахуванням особливостей інноваційної діяльності в Україні.

Роль державних програм у стимулюванні інвестицій в економіку України

Тетяна Шпомер — 2025-05-16

Стаття присвячена комплексному аналізу державних програм стимулювання інвестицій в економіку України. Досліджено широкий спектр фінансових та нефінансових інструментів, що використовуються для залучення внутрішніх та зовнішніх інвестицій. Детально розглянуто програму «єРобота», спрямовану на розвиток малого та середнього бізнесу, а також програму «Доступні кредити 5-7-9 %», що надає пільгове кредитування для підприємців. Особливу увагу приділено механізмам стимулювання інвестицій в індустріальні парки та великі інвестиційні проєкти. Проаналізовано ефективність державних програм, виявлено ключові виклики та запропоновано комплекс заходів для підвищення ефективності інвестиційної політики.

Економіко-математичне моделювання взаємного впливу економічного добробуту країни та витрат на охорону здоров’я

Наталія Шелєміна — 2025-05-16

Стаття присвячена дослідженню взаємозв’язку між рівнем економічного добробуту країни та витратами на охорону здоров’я. Застосовано економіко-математичне моделювання для кількісного оцінювання сили та напряму впливу ключових соціально-економічних факторів. У межах дослідження розроблено композитний індекс добробуту (WI-5), що враховує економічні, соціальні та інституційні показники. Здійснено нормалізацію змінних і побудовано дві регресійні моделі, які описують взаємозалежність добробуту та медичних витрат. Емпіричний аналіз проведено для України та країн Європейського Союзу на основі даних за 2020–2024 роки. Результати підтверджують наявність статистично значущого двостороннього зв’язку, що вказує на циклічну природу взаємодії між економікою та охороною здоров’я. Отримані висновки мають прикладне значення для формування ефективної соціальної та бюджетної політики.

Сучасні тенденції регіонального менеджменту сільського розвитку в умовах цифрової трансформації

Світлана Тульчинська — 2025-05-16

У статті визначено сучасні тенденції регіонального менеджменту сільського розвитку в умовах цифрової трансформації. Проаналізовано останні дослідження і публікації в напрямку цієї теми щодо регіонального менеджменту сільського розвитку в умовах цифрової трансформації. Визначено, що цифрова трансформація – це докорінна зміна культури менеджменту у напрямі цифровізації, що проникає в усі сфери діяльності, менеджменту та розвитку регіонів. Визначено вплив цифрової трансформації на регіональний менеджмент сільського розвитку щодо основних функцій менеджменту, до яких належать: планування, організація, мотивація та контроль. Виокремлено роль цифрової трансформації в розвитку сільських територій.

Стратегічні орієнтири інноваційного розвитку промислових підприємств в умовах цифрової трансформації

Наталія Іванова — 2025-05-16

У статті досліджено особливості формування стратегічних орієнтирів інноваційного розвитку промислових підприємств з урахуванням економічної та безпекової кризи в Україні. Зазначено, що реалізація таких орієнтирів здійснюється в межах формування стратегій інноваційного розвитку, що спонукало дослідити етапи розробки стратегій, підходи до їх формування. Проаналізовано види інноваційних стратегій, які на сьогодні є найбільш використовуваними серед підприємств. Обґрунтовано, що вибір стратегічних орієнтирів залежить від ресурсної спроможності підприємства та факторів впливу зовнішнього середовища на його функціонування. Аргументовано, що залежно від ресурсних можливостей підприємства та його конкурентних позицій, формування стратегій повинно враховувати сильні сторони та можливості, для активізації інноваційного розвитку.

Аналіз інноваційної діяльності організацій Чернігівського регіону в умовах воєнного стану

Катерина Гнедіна — 2025-05-16

У статті представлено результати аналізу інноваційної діяльності організацій Чернігівського регіону в умовах воєнного стану. Охарактеризовано вплив повномасштабного російського вторгнення на організації та їхню інноваційну діяльність. Здійснено огляд досвіду інноваційної діяльності організацій, процесів фінансування, кадрового забезпечення, комунікації та співпраці зі стейкхолдерами в процесі їхньої інноваційної діяльності. Розкрито внутрішні механізми організацій щодо стимулювання до генерації та впровадження інновацій. Визначено перспективи розвитку інноваційного потенціалу та шляхи активізації інноваційної діяльності організацій в Чернігівському регіоні.

Маркетингове забезпечення інноваційних кластерів: координація взаємодії учасників та формування конкурентоспроможності

Світлана Кропельницька — 2025-05-16

У статті розглянуто економічну сутність та особливості маркетингового забезпечення інноваційних кластерів як ключового механізму підвищення конкурентоспроможності регіонів та активізації інноваційної діяльності. Основною метою дослідження є виявлення ефективних інструментів маркетингового впливу на функціонування та розвиток інноваційних кластерів, а також розробка рекомендацій щодо поліпшення їх маркетингового супроводу. У ході дослідження застосовано комплексну методологічну базу, що охоплює методи системного аналізу, структурно-функціональний підхід, економіко-статистичні методи та метод компаративного аналізу. Результати дослідження включають систематизацію факторів успішності кластерних об’єднань, визначення етапів їхнього маркетингового життєвого циклу та ідентифікацію найбільш ефективних комунікаційних інструментів із потенційними резидентами, інвесторами й технологічними партнерами. Наукова новизна роботи полягає в удосконаленні понятійно-категоріальної парадигми щодо кластерного маркетингу та його адаптації до нинішніх умов цифрової економіки. Зокрема, вперше узагальнено модель маркетингового забезпечення інноваційного кластера, орієнтовану на залучення та утримання високотехнологічних учасників. Результати дослідження мають високу практичну значущість і дозволяють розробити рекомендації щодо формування ефективної маркетингової стратегії розвитку кластерів на регіональному рівні, сприяють формуванню стійких економічних зв’язків, залученню інвестицій та інтенсифікації інноваційних процесів у сфері підприємництва і технологічного розвитку. Результати дослідження можуть бути застосовані політиками, бізнес-асоціаціями та агенціями регіонального розвитку при формуванні інноваційно- та ринково орієнтованої кластерної політики.

Особливості розробки маркетингової стратегії торговельного підприємства

Олександр Біланенко — 2025-05-16

Стаття присвячена дослідженню особливостей розробки маркетингової стратегії торговельного підприємства в сучасних умовах. Проаналізовано роль маркетингу у формуванні та зміцненні бренду торговельного підприємства. Досліджено, що маркетинг допомагає підприємству вивчати ринок і споживачів; формувати конкурентні переваги; залучати та утримувати клієнтів; збільшувати обсяги продажів і прибуток; маркетинг допомагає оптимізувати ціноутворення та управління асортиментом; розвивати бренд; адаптуватися до змін; впровадження маркетингової концепції в діяльність торговельного підприємства тощо. Окреслено маркетингову концепцію розвитку торговельних підприємств. Аргументовано, що основною метою маркетингової стратегії торговельного підприємства є створення стійкої конкурентної переваги на ринку та забезпечення довгострокового успіху функціонування бізнесу. Визначено, що маркетингова стратегія допомагає підприємству визначити цільову аудиторію; сформулювати унікальну ціннісну пропозицію; обрати ефективні маркетингові канали; проаналізувати конкурентне середовище; встановити чіткі маркетингові цілі та ключові показники ефективності; розподілити маркетинговий бюджет.

Методологічні основи формування цифрових маркетингових стратегій в умовах невизначеності

Артур Мороз — 2025-05-16

У статті розглянуто методологічні засади розробки цифрових маркетингових стратегій підприємств в умовах невизначеності бізнес-середовища. Актуальність теми зумовлена зростанням ролі цифрового маркетингу в періоди криз (воєнних, економічних, технологічних), коли традиційні підходи до планування потребують перегляду. Проведено аналіз літератури та сучасних підходів до формування маркетингових стратегій у VUCA-середовищі (волатильному, невизначеному, складному та неоднозначному). Визначено основні принципи (гнучкість, адаптивність, проактивність, клієнтоорієнтованість, заснованість на даних) та моделі стратегічного планування (ітеративні, сценарні, ефектуальні) для цифрового маркетингу в нестабільних умовах. Наведено приклади успішної адаптації українських компаній до умов невизначеності, зокрема під час війни, через активне використання соціальних медіа, перегляд цільових ринків та продуктів, впровадження інновацій. З’ясовано, що в умовах криз доцільно застосовувати гібридні маркетингові стратегії, які поєднують довгострокове бачення з гнучким оперативним плануванням. За результатами дослідження сформульовано практичні рекомендації для бізнесу щодо розробки стійких цифрових маркетингових стратегій: інвестувати в цифрові канали та аналітику, розвивати динамічні здібності персоналу, вибудовувати сценарні плани та підтримувати тісний зв’язок із клієнтами.

Механізм адаптивного управління розвитком закладів охорони здоров’я в умовах цифровізації та мінливого безпекового середовища

Богдан Фіщук — 2025-05-16

Стаття присвячена дослідженню механізмів адаптивного управління розвитком закладів охорони здоров’я під впливом процесів цифровізації та в контексті мінливого безпекового середовища. Доведено, що сфера охорони здоров’я відіграє ключову роль у суспільному розвитку та є основою збереження генофонду нації. Здійснено оцінку непрямих втрат сфери охорони здоров’я в Україні. Аргументовано, що в умовах сучасних викликів адаптивне управління розвитком закладів охорони здоров’я набуває стратегічного значення, оскільки потребує не лише фізичного відновлення інфраструктури, а й ефективних механізмів цифрової трансформації, фінансової стабілізації та адаптації до мінливого безпекового середовища. Встановлено, що адаптивний механізм управління змінами в закладах охорони здоров’я має включати низку ключових елементів, що забезпечуватимуть їх ефективне функціонування та розвиток в умовах цифровізації та нестабільного безпекового середовища. Проаналізовано, що адаптивне управління у сфері охорони здоров’я реалізується через систему механізмів, що забезпечують ефективне реагування на виклики цифрової трансформації, динамічні зміни безпекового середовища, конкурентний тиск та внутрішні фактори, що сприяють досягненню стратегічних цілей медичних установ, зниженню негативного впливу зовнішніх загроз і усуненню суперечностей у процесі їхньої діяльності.