Проблеми і перспективи економіки та управління

Інноваційний менеджмент готельно-ресторанної сфери в системі туристичної політики післявоєнного відновлення України

Юлія Дащук — 2025-12-30

У статті обґрунтовано роль інноваційного менеджменту готельно-ресторанної сфери в реалізації туристичної політики післявоєнного відновлення України. На основі аналізу статистичних даних, стратегічних документів визначено ключові тенденції розвитку HoReCa й окреслено проблеми фрагментарності інновацій. Запропоновано концептуальну модель інноваційного менеджменту, що базується на п’яти засадах: цифрова модернізація, адаптивне управління, сервісна інноваційність, сталі практики, соціальні та інклюзивні інновації. Розроблено систему індикаторів для оцінювання рівня інноваційності підприємств і їх відповідності цілям туристичної політики відновлення.

Теоретичні підходи до розробки інноваційних стратегій у сфері торговельних послуг

Тетяна Денисенко — 2025-12-30

У статті розглянуто теоретичні підходи до формування інноваційних стратегій у сфері торговельних послуг в умовах цифровізації, глобалізації та післявоєнного відновлення економіки України. Здійснено систематизацію основних концепцій стратегічного управління інноваціями — ресурсного, еволюційного, інституційного, ситуаційного та підходу відкритих інновацій. Визначено специфіку торговельних послуг, яка зумовлює особливості інноваційного розвитку: невідчутність, невіддільність виробництва від споживання, мінливість якості та недовговічність. Обґрунтовано роль цифрових технологій (big data, штучний інтелект, блокчейн, омніканальні системи) у трансформації бізнес-моделей і клієнтського сервісу. Окреслено значення інноваційної культури, організаційної гнучкості та управління знаннями для ефективного впровадження стратегій. Запропоновано напрями подальших досліджень, пов’язані з оцінкою ефективності інноваційних стратегій та впливом глобальних трендів сталого розвитку на торговельний сектор.

Переробна промисловість: виклики та можливості щодо сталого повоєнного відновлення економіки України

Крістіна Коваль — 2025-12-30

У статті проаналізовано сучасний стан переробної промисловості України як джерела утворення доданої вартості. Визначено фактори негативного впливу, серед яких високі фінансово-економічні ризики, згортання інвестиційних процесів, низький ступінь співпраці підприємств у ланцюгах створення доданої вартості, недостатність замкнених циклів виробництва продукції вищих технологічних укладів, низькі обсяги витрат на дослідження та розробки та ін. З метою визначення ролі переробної промисловості в умовах повоєнного економічного відновлення акцентовано увагу на ключових аспектах наявного потенціалу, як-от: достатня кількість сировини, можливість отримання зростаючих секторів економіки, покриття публічних закупівель та державного споживання продуктами вітчизняного виробництва, нагальна потреба щодо імпортозаміщення тощо.

Категоріальний простір дослідження креативного сектору

Лариса Мех — 2025-12-30

У статті проведено концептуальну демаркацію між термінами «креативний бізнес», «культурні індустрії», «креативні індустрії» та «креативна економіка». Визначено, що розмежування між культурними індустріями та креативними індустріями є ключовим для цільового формування політики, оскільки воно визначає пріоритет: культурна спадщина чи економічна комерціалізація. Встановлено чітку ієрархію економічних категорій: креативна економіка як всеохопна парадигма, креативні індустрії як галузевий сектор, культурні індустрії як ядро креативних індустрій з фокусом на нематеріальній цінності, та креативний бізнес як операційна одиниця. Ключове економічне розмежування полягає у визначенні сутності: культурні індустрії визначаються культурною сутністю продукту (збереження спадщини), тоді як креативні індустрії визначаються методом створення доданої вартості через комерціалізацію креативності та інтелектуальної власності. Креативний бізнес є виконавчим інструментом, який перетворює інтелектуальний капітал (креативна економіка) у комерційний продукт (культурні та креативні індустрії).

Публічне управління інноваційним розвитком АПК у контексті сталості

Інна Лопащук — 2025-12-30

Переосмислення ролі державного управління у забезпеченні інноваційного розвитку агропромислового комплексу в умовах трансформаційних змін пов'язане з глобалізацією, кліматичними викликами, цифровізацією економіки та орієнтацією на реалізацію Цілей сталого розвитку. Агропромисловий комплекс є стратегічно важливою складовою національної економіки, саме тому питання формування ефективної державної політики забезпечення інноваційного розвитку АПК має особливе значення. У статті досліджуються основи державного управління інноваційним розвитком агропромислового комплексу в контексті сталого розвитку. Обґрунтовується, що в умовах зростаючих глобальних економічних, екологічних та соціальних викликів інноваційний розвиток агропромислового комплексу потребує системного та цілеспрямованого державного впливу, що ґрунтується на комплексному поєднанні інструментів державного управління. На основі узагальнення сучасних наукових підходів роль державного управління визначена як ключовий фактор у формуванні сприятливого інституційного середовища для інноваційної трансформації аграрного сектору. Запропоновано модель державного управління інноваційним розвитком агропромислового комплексу, побудовану за логікою «стратегічна мета – інструменти – результати», яка інтегрує нормативно-правові, стратегічно-програмні, фінансово-економічні, інституційні, інформаційно-цифрові, екологічні та кадрово-освітні інструменти. Розроблено концептуальну основу формування та оцінки державної політики у напрямі інноваційного розвитку агропромислового комплексу, орієнтованої на підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарського

виробництва, забезпечення екологічної безпеки та досягнення соціально-економічних цілей сталого розвитку. Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості їх застосування органами державної влади під час розробки та реалізації державної аграрної та інноваційної політики, а також у наукових дослідженнях з питань державного управління, інноваційного та сталого розвитку агропромислового комплексу.

Механізми публічного управління інноваційним розвитком регіону в умовах цифрових трансформацій

Леся Газуда — 2025-12-30

У статті розглянуто особливості побудови дієвого механізму публічного управління, або ж публічного адміністрування незалежно від сфери чи виду економічної діяльності. Актуалізація публічного управління зумовлена його цільовим спрямуванням щодо задоволення потреб суспільства, їхніх інтересів засобом раціонального й ефективного використання наявних ресурсів і потенціалу держави загалом з метою забезпечення перспектив розвитку країни та її громадян. Активізація реалізації механізмів публічного управління у сфері інноваційного розвитку на регіональному рівні в умовах цифрових трансформацій сприятиме розширеному відтворенню територіальних економічних систем, посилить взаємодію між державними та регіональними органами влади спрямовуючи зусилля на забезпечення збалансованого соціально-економічного й екологічного розвитку регіону зберігаючи його ідентичність, при цьому модернізуючи всі сфери життєдіяльності людини й не порушуючи унікальних культурно-історичних та природних властивостей локальних територій, поступово адаптуючи їх до сучасних вимог і викликів цифрової економіки.

Механізм формування інноваційної стратегії розвитку промислових підприємств в епоху цифрових трансформацій

Михайло Газуда — 2025-12-30

У статті обґрунтовано особливості побудови механізму формування інноваційної стратегії розвитку промислових підприємств в епоху цифрових трансформацій. Зазначено, що інноваційна складова розвитку тісно пов’язана з процесами цифровізації, які нині набувають особливої актуалізації. Необхідністю зумовлюється побудова інноваційної стратегії розвитку промислового підприємства в умовах цифрових трансформацій через вплив зовнішніх екстерналій і непередбачуваності ситуації. Зазначена необхідність стосується й прийняття заходів з попередження кризових явищ, які значною мірою знижують наявний ресурсний потенціал підприємства, нівелюють, або ж мінімізують впровадження інноваційно-інвестиційних проєктів. Узагальнено методи стратегічного аналізу, які доцільно задіяти при побудові механізму формування інноваційної стратегії розвитку промислових підприємств в умовах цифровізації. Виокремлено ключові етапи і компоненти, що формують певний алгоритм послідовних дій при розробленні механізму формування інноваційної стратегії розвитку промислових підприємств в умовах цифровізації.

Використання сучасних технологій управління персоналом при реалізації бізнес-моделей на принципах циркулярної економіки в аграрному секторі України

Ірина Кичко — 2025-12-30

У статті обґрунтовано необхідність адаптації персоналу аграрних підприємств до змін у технологічному та екологічному середовищі, використання сучасних технологій управління персоналом для формування та реалізації регенеративних бізнес-моделей в аграрному секторі України. Показано, що перехід від лінійної до циркулярної логіки створення вартості вимагає не лише технологічних, а насамперед трансформації HR-політики. Сформульовано вимоги до компетентностей персоналу та окреслено інструменти HR-технологій, що забезпечують персоніфіковане навчання, вимірювання екологічного внеску працівників. Узагальнено особливості менеджменту персоналу основних типів регенеративних бізнес-моделей для сільськогосподарських підприємств України. Виокремлено бар’єри впровадження регенеративних моделей в агробізнес та охарактеризовано конкретні ризики. Визначено основні джерела та інструменти фінансування циркулярних проєктів. Визначено заходи державного впливу у формуванні та реалізації регенеративних бізнес-моделей в агробізнесі.

Особливості використання інноваційних підходів в управлінні підприємствами галузі ветеринарної медицини

Олена Перепелюкова — 2025-12-30

У статті розглянуто особливості використання інноваційних підходів до управління підприємствами. Було означено основні ключові інноваційні підходи до розвитку підприємств різних галузей. На основі узагальнення теоретичного базису було сформовано особливості інноваційних підходів до управління підприємствами ветеринарної медицини. Виокремлено основні напрями впровадження цифрових рішень щодо удосконалення бізнес-процесів на підприємствах ветеринарної медицини. Було виокремлено бар’єри, які сповільнюють процеси впровадження інноваційних технологій у діяльність підприємств ветеринарної медицини. Досліджено основні цифрові рішення, які використовують підприємства для забезпечення конкурентоспроможності у сфері ветеринарної медицини.

Штучний інтелект у системі цифрових інструментів управління маркетинговими комунікаціями туристичних підприємств

Тетяна Ткаченко — 2025-12-30

У статті розглянуто інтеграцію сучасних цифрових комунікацій в управління туристичними підприємствами, систематизовано стан імплементації штучного інтелекту у систему цифрових інструментів управління маркетинговими комунікаціями. Досліджено особливості окремих видів маркетингових комунікацій у діяльності туристичного підприємства, застосування інформаційних інструментів в операційному процесі управління маркетинговими комунікаціями та формування персоналізованих комунікаційних підходів до різних цільових сегментів споживачів, проаналізовано вплив маркетингових комунікацій на іміджеву складову у сфері міжнародного туризму.

Регіональні особливості розвитку крафтового бізнесу та впровадження крафтових технологій

Вікторія Герцег — 2025-12-30

У статті обґрунтовано регіональні особливості розвитку крафтового бізнесу та впровадження крафтових технологій. Зазначено, що нині крафтові технології виступають як інноваційна складова розвитку господарюючих суб’єктів. Актуалізації набуває проблема крафтового виробництва, яка є специфічним інноваційним напрямом у сфері господарювання, що може активізувати розвиток малого підприємництва за різними видами економічної діяльності. На основі узагальнення сутності категорій «крафт», «крафтова продукція», «крафтові виробники», подано власне розуміння поняття «крафтові технології», що зводяться до творчих, нетрадиційних, авторських, малосерійних, інноваційних методів виробництва продукції, які надають їй унікальність, впізнаваність, екологічність з орієнтацією на якісну складову та індивідуальну характерність виготовленої продукції. Проведено SWOT-аналіз і сформовано матрицю-SWOT, що дало змогу окреслити можливості й загрози, розглядувані крізь призму сильних і слабких сторін розвитку крафтового бізнесу і впровадження крафтових технологій у межах окремо взятого регіону, зокрема Закарпатської області.

Інноваційні орієнтири стратегічного управління підприємствами в умовах цифровізації

Оксана Грубляк — 2025-12-30

Стаття присвячена дослідженню інноваційних орієнтирів стратегічного управління підприємствами в умовах стрімкої цифровізації. Проаналізовано трансформацію підходів від традиційних моделей до інноваційно орієнтованої системи, що поєднує цифрові технології, аналітику даних, штучний інтелект та екосистемні моделі взаємодії. Запропоновано механізм реалізації інноваційних орієнтирів, який забезпечує підвищення гнучкості, оперативності ухвалення стратегічних рішень і конкурентоспроможності підприємств. Практичне значення дослідження полягає в можливості використання розроблених підходів для модернізації бізнес-процесів, оптимізації управління та підвищення стійкості підприємств у цифрову епоху.

Маркетинг інновацій у контексті ринкової аналітики й оптимізації товарного асортименту

Ірина Лисенко — 2025-12-30

У статті розглянуто сутність маркетингу інновацій як інтегрованої діяльності, спрямованої на створення, просування та комерціалізацію нових продуктів на основі аналітики споживчої поведінки, конкурентного середовища та технологічних трендів. Визначено ключову роль ринкової аналітики у процесі ухвалення маркетингових рішень, зокрема у формуванні оптимального товарного асортименту, що забезпечує стійкість і конкурентоспроможність бренда. Проаналізовано методичні підходи до оцінювання ефективності інноваційної діяльності на основі поєднання аналітичних індикаторів та інструментів data-driven маркетингу. Окрему увагу приділено використанню штучного інтелекту, машинного навчання та прогнозної аналітики для моделювання ринкових тенденцій і споживчих уподобань. Обґрунтовано доцільність застосування алгоритмів оптимізації асортименту, які дозволяють балансувати між інноваційними та традиційними товарами. Результати дослідження свідчать, що ефективна інтеграція інноваційного маркетингу й аналітичних інструментів формує основу стратегічної гнучкості підприємства, сприяє підвищенню його прибутковості, конкурентоспроможності та адаптації до динамічних умов ринку.

Ресурсний та фінансовий потенціал – ключові передумови підвищення конкурентоспроможності підприємств в умовах невизначеності

Володимир Шарапа — 2025-12-30

У цій статті розкрито сутність та ключовий зміст феномену «ресурсного потенціалу» та «фінансових можливостей підприємств» у векторі формування стратегії розвитку в умовах актуальних економічних викликів. Зокрема, проаналізовано ієрархічну структуру ресурсного потенціалу (визначено: матеріальні, трудові, технологічні та інформаційні ресурси), що складає фундаментальну основу розвитку, а також визначено вплив на здатність підприємств виявляти адаптивність та гнучкість до актуальних змін економічного простору. Особлива увага приділена оцінці фінансової стійкості, інвестиційної привабливості та можливості доступу до зовнішніх джерел фінансування, що являють собою базові чинники на етапі стратегічного розвитку та відновлення. Обґрунтовано наявний взаємозв’язок між поняттям «якості управління ресурсами», «рівнем фінансової забезпеченості» та «результативністю прийнятих та ухвалених стратегічних рішень». Запропоновано підходи щодо оптимізації використання ресурсного потенціалу сучасних підприємств «зеленої енергетики», метою якого є забезпечення стійкої та довготривалої конкурентоспроможності, а також прискорення процесів розвитку підприємств у післякризовий період.

Інституціональні обмеження фінансово-кредитних механізмів діяльності аеропортів в умовах воєнного стану

Надія Антипенко — 2025-12-30

Показано, що інституціональні обмеження є фундаментом, який визначає «правила гри» в економіці та фінансах. Фінансово-кредитні механізми в умовах воєнного стану стають критичним інструментом виживання та підтримки функціональності аеропортів. Доведено, що в умовах воєнного стану зростає роль інституційних обмежень, які визначають рамки фінансової діяльності аеропортів і представлені такими видами обмежень: державними, фінансово-кредитними, міжнародно-інституційними. Державні регуляторні обмеження стосуються централізованого управління авіаційною інфраструктурою; обмеження на використання бюджетних коштів; змін норм безпеки, що збільшують витрати; контролю тарифів і пріоритетності оборонних функцій. Встановлено, що інституціональні обмеження фінансово-кредитних механізмів діяльності міжнародних аеропортів України у воєнний період є критично важливими, оскільки визначають фінансову стійкість стратегічної інфраструктури; впливають на здатність держави підтримувати оборону та логістику; формують основу для післявоєнного відновлення авіаційної галузі; дозволяють оптимізувати політику фінансування та кредитування; допомагають підготувати моделі розвитку аеропортів після відкриття повітряного простору. Визначено роль фінансово-кредитних механізмів розвитку аеропортів у післявоєнний період.

Категоріальний простір дослідження сутності інфраструктури ринку фінансових послуг

Максим Дубина — 2025-12-30

У статті проведено дослідження сутності та ролі інфраструктури у розвитку ринку фінансових послуг. Це реалізовано через дослідження змісту категорій «інфраструктура», «економічна інфраструктура». З'ясовано, що обґрунтування сутність інфраструктури ринку фінансових послуг не можливо без детального розгляду змісту фінансової та ринкової інфраструктури. У статті розглянуто зміст зазначених дефініцій, конкретизовано особливості їх функціонування. На основі контент-аналізу визначено основні концепції вивчення змісту категорії «інфраструктура фінансового ринку». З урахуванням цього конкретизовано наступні підходи до розуміння категорії «інфраструктура ринок фінансових послуг», а саме: системний, функціональний, суб'єктний, інституційний, екосистемний. Аналіз їх змісту дав можливість визначити авторський підхід до розуміння сутності інфраструктури ринку фінансових послуг та обґрунтувати змістовні специфічні риси такої інфраструктури, функції та її роль і призначення у розвитку ринку фінансових послуг.

Роль фінансового контролінгу в забезпеченні інноваційного розвитку агропромислових підприємств в умовах цифрової економіки

Максим Забаштанський — 2025-12-30

У статті досліджено роль фінансового контролінгу в забезпеченні інноваційного розвитку аграрних підприємств в умовах цифрової економіки. Проведено критичний огляд наукових підходів до категорії «контролінг», що дало можливість обґрунтувати його системний вплив на всі види діяльності суб’єктів господарювання: операційну, фінансову, інвестиційну. Обґрунтовано провідну роль інноваційного контролінгу у забезпеченні інноваційного розвитку аграрних підприємств в умовах цифрової економіки. Наголошено на тому, що важливого значення в процесі реалізації інноваційної діяльності аграрного підприємства набуває взаємодія інноваційного та фінансового контролінгу, оскільки відсутність достатнього обсягу фінансових ресурсів може спричинити не лише загальне призупинення інноваційної діяльності, але також може призвести до негативних результатів у разі переривання фінансового забезпечення вже наявної. Здійснено аналіз непрямих втрат земельних ресурсів в агропромисловому комплексі внаслідок військової агресії, який засвідчив необхідність пошуку новітніх підходів до технологій виробництва аграрної продукції, застосування яких має відбуватись в сукупності із запровадженням політики збереження ґрунтів, стимулювання біорізноманіття в аграрному секторі, впровадження екологічно чистих технологій. Запропоновано авторський підхід до побудови механізму застосування фінансового контролінгу у процесі забезпеченні інноваційного розвитку аграрних підприємств в умовах цифрової економіки. Здійснено узагальнення ролі аграрних підприємств у функціонування національної економіки та збереженні державного суверенітету.

Механізм управління небанківськими фінансовими установами: теоретико-методологічні аспекти

Ірина Косач — 2025-12-30

У статті розглянуто теоретико-методологічні аспекти реалізації фінансового механізму управління небанківськими фінансовими установами. Мета статті полягає в удосконаленні існуючих теоретико-методологічних аспектів менеджменту небанківських фінансових установ та застосування дієвих механізмів управління в контексті розвитку ринку фінансових послуг. Розглянуто сутність небанківських фінансових установ як елемента парабанківської системи. Проаналізовано стан ринку небанківських фінансових послуг в умовах військового стану, що дало змогу зробити висновок про важливість подальшого розвитку небанківських фінансових організацій як перспективних надавачів послуг як підприємницькому сектору, так і домогосподарствам. Виокремлено основні елементи фінансового механізму управління небанківськими установами із виокремленням організаційної та забезпечувальної підсистем. Розглянуто сутність таких елементів механізму, як фінансові методи, фінансові інструменти та фінансові важелі. Визначено, що складовими забезпечувальної підсистеми є нормативне, кадрове, інформаційне й технологічне забезпечення, розглянуто їхню сутність. Обґрунтовано, що використання трансфертного ціноутворення є ефективним інструментом, який дозволяє встановлювати індивідуальні ставки за окремими операціями для кожної філії небанківської фінансової установи на основі регіональних умов та рівня ризику, що є актуальним в умовах воєнного стану та диференціації регіонів за ступенем ризикованості ведення бізнесу. Зазначено важливість впливу інформаційних технологій на розвиток небанківської фінансової установи як суб’єкта ринку фінансових послуг. Розгляд основних складових фінансового механізму в контексті системи менеджменту небанківських установ в умовах забезпечення стабільності фінансових потоків дозволив зробити висновок про наявність різних варіантів конфігурацій зв’язків між окремими елементами механізму. Визначено, що фінансовий механізм є сукупністю методичних прийомів та підходів, процедур та способів дослідження фінансової складової, на основі принципів системності, багаторівневості та узгодженості, направлених на оцінку потенціалу установи, виявлення резервів підвищення ефективності діяльності, розробку рекомендацій щодо досягнення цілей та завдань розвитку небанківської фінансової установи.

Концептуальні засади фінансової реструктуризації авіаційних підприємств в умовах воєнного стану

Тетяна Косова — 2025-12-30

Актуальність статті визначена особливою значущістю фінансової реструктуризації в контексті повномасштабної війни в Україні. Метою статті є удосконалення концептуальних засад фінансової реструктуризації авіаційних підприємств в умовах воєнного стану. Відповідно до поставленої мети вирішено завдання визначення викликів та обмежень фінансової реструктуризації в умовах воєнного стану, її специфіки в авіаційній галузі, запропоновано шляхи удосконалення фінансової реструктуризації авіаційних підприємств. Надано дефініцію фінансової реструктуризації як інструменту, що допомагає підприємствам вижити в умовах воєнного стану шляхом зменшення податкового навантаження, коригування зобов’язань, адаптації бізнесу до нових реалій, збереження робочих місць та підтримки економічної стабільності. Доведено, що фінансова реструктуризація авіаційних підприємств у воєнний час є критично необхідною умовою їхнього виживання. Показано, що фінансова реструктуризація авіаційних підприємств у воєнний період є стратегічним інструментом трансформації сектору. Формалізовано очікувані результати реструктуризації для підприємств авіаційного комплексу.

Дослідження цифрових інструментів міжнародного фінансування стабілізації бюджетної системи України

Олена Парубець — 2025-12-30

Зростання залежності бюджетної системи України від міжнародної фінансової допомоги в умовах війни та необхідності повоєнного відновлення економіки потребує розширення сфер використання цифрових фінансових інструментів. У роботі досліджено проблеми й перспективи використання для забезпечення стабільності бюджетної системи України таких цифрових інструментів як цифрові цінні папери та цифрові активи, зокрема криптовалюти. Вказано, що диверсифікація цифрових цінних паперів на ринку державних і місцевих зовнішніх запозичень дасть змогу залучити більшу суму коштів від інвесторів-нерезидентів як фізичних, так і юридичних осіб для стабілізації функціонування бюджетної системи України. Зазначено, що використання криптовалюти для фінансування потреб державного і місцевих бюджетів обумовлює необхідність легалізації ринку криптовалют в Україні, що буде сприяти стимулюванню процесів відновлення і модернізації національної економіки. Обґрунтовано необхідність токенізації державних і місцевих активів з метою залучення зарубіжних інвесторів для збільшення дохідної частини бюджетів. У підсумку зроблено висновки про необхідність розвитку відповідної цифрової інфраструктури, створення цифрових платформ для забезпечення прозорості і відкритості використання цифрових інструментів міжнародного фінансування для стабілізації бюджетної системи України.

Модель пруденційного нагляду за діяльністю кредитних установ в Україні в умовах нестабільності національної економіки

Наталія Холявко — 2025-12-30

У статті досліджено особливості формування та реалізації моделі пруденційного нагляду за діяльністю кредитних установ в умовах воєнного стану в Україні, трансформації фінансового сектору та підвищеної макроекономічної нестабільності. Проаналізовано цілі та завдання наглядової діяльності регулятора, розкрито сутність основних інструментів нагляду, серед яких ключове місце посідають безвиїзний моніторинг, інспекційні перевірки та застосування професійного судження. Окрему увагу приділено пруденційним вимогам і заходам впливу, які забезпечують стабільність кредитних установ та підвищують відповідальність учасників ринку. Висвітлено специфічні особливості впровадження моделі пруденційного нагляду в Україні, зокрема прозорість процедур, використання ризик-орієнтованого підходу та інтеграцію до європейських регуляторних стандартів. Досліджено трансформацію моделі пруденційного нагляду під впливом воєнних подій, що зумовили необхідність поєднання інструментів контролю з гнучкими механізмами підтримки фінансових установ. Наголошено на важливості імплементації новітніх цифрових технологій (штучний інтелект, хмарні технології, аналітика великих даних та ін.) у процеси пруденційного нагляду для їх оптимізації, підвищення якості моніторингу, верифікації даних та оперативної обробки великих масивів інформаційних ресурсів. Визначено виклики макроекономічної нестабільності та завдання повоєнної відбудови, які потребують від регулятора балансування між короткостроковою стабілізацією та довгостроковим стратегічним розвитком. Зроблено висновок, що сучасна модель пруденційного нагляду за діяльністю кредитних установ характеризується багаторівневістю, адаптивністю та інтеграційною спрямованістю, а її ефективність значною мірою визначається здатністю регулятора поєднувати контрольні, превентивні та стимулюючі інструменти в контексті післявоєнного відновлення економіки та європейської інтеграції.

Концептуальні засади формування фінансово стійкої моделі інноваційного розвитку промислових підприємств в умовах цифровізації

Олена Шишкіна — 2025-12-30

У статті обґрунтовано концептуальні засади формування фінансово стійкої моделі інноваційного розвитку промислових підприємств в умовах цифровізації. Розкрито актуальність дослідження, визначено взаємозв’язок між фінансовою стійкістю, цифровою трансформацією та інноваційною активністю підприємств. Проведено аналіз наукових підходів до трактування фінансової стійкості та інноваційного розвитку в цифровому середовищі, що дозволило визначити їхні структурні характеристики та сучасні тенденції. Розроблено інтегральну логічну схему, яка відображає вплив зовнішнього цифрового середовища, ресурсно-фінансової бази, рівня цифрової зрілості, інноваційного потенціалу та системи ризик-менеджменту на досягнення фінансово-стійкого інноваційного розвитку промислових підприємств. Сформовано концептуальну модель, що демонструє циклічний механізм взаємодії цифрових технологій, фінансових можливостей та інновацій, і визначено її практичну значущість для стратегічного управління. Отримані результати можуть бути використані для вдосконалення методичних підходів до оцінювання фінансової стійкості, розробки індикативних систем та формування стратегій цифрової трансформації промислових підприємств.

Пріоритети інвестування авіаційної галузі на фінансовому ринку в системі його інституціоналізації

Оксана Ярошевська — 2025-12-30

Показано, що авіаційна галузь є високоризиковою, але за правильною структурою фінансування може бути й високодохідною. Ризики авіаційного сектора мають комплексний характер і поділяються на макрорівневі, галузеві та проєктні. Основними з них виділено: макро- та геополітичні ризики, регуляторні, ринкові, техніко-технологічні та операційні, фінансові, інституційно-правові. Уточнено пріоритети інвестування авіаційної галузі, зумовлені глобальними ризиками та структурними викликами авіаційного ринку, зміною інституційної архітектури фінансового ринку. З’ясовано, що інституціональні галузеві особливості інвестування в авіаційну галузь формують унікальний інвестиційний простір. Доведено, що виділені фактори визначають необхідність державної участі, міжнародної співпраці, спеціалізованих фінансових механізмів і глибокої інституціональної інтеграції галузі з глобальним фінансовим ринком. Систематизовано особливості інвестування авіаційних підприємств на фінансовому ринку, які визначаються високою капіталомісткістю галузі, жорсткою системою міжнародних стандартів, специфічним ризиковим профілем.

Облік, оподаткування та ліцензування цифрових культурних послуг

Валентин Нехай — 2025-12-30

У статті досліджуються проблеми, пов’язані із бухгалтерським обліком та оподаткуванням цифрових культурних послуг в умовах цифрової трансформації. Цифровізація культурної сфери стала ключовою тенденцією, що спричинила появу нових форматів культурного продукту: онлайн-театрів, стримінгових платформ, віртуальних виставок, NFT-мистецтва тощо. Це розширило можливості культурного виробництва й споживання, але водночас виявило обмеженість традиційних моделей обліку. Труднощі у класифікації доходів, ризики подвійного оподаткування та правову невизначеність.

Метою дослідження є обґрунтування теоретичних і практичних засад обліку та оподаткування цифрових культурних послуг та розробка рекомендацій для забезпечення прозорості, правової визначеності та економічної ефективності. Результати дослідження можуть бути використані для модернізації системи фінансового управління у сфері культури.

Механізм фінансового стимулювання розвитку економіки в умовах макроекономічної нестабільності

Роман Реус — 2025-12-30

У статті розглянуто основні теоретичні аспекти функціонування механізму фінансового стимулювання розвитку економіки в умовах ризику та макроекономічної нестабільності. Набули подальшого розвитку теоретичні положення феномену механізму фінансового стимулювання як важливої складової державної фінансової політики та інструмента сприяння фінансово-інвестиційній активності як населення, так і підприємницького сектору. Визначено основні характеристики механізму фінансового стимулювання розвитку економіки, розглянуто основні концептуальні підходи до розкриття його сутності. Розглянуто основні інструменти механізму фінансового стимулювання та окреслено передумови їх вибору та використання. Обґрунтовано, що механізм фінансового стимулювання функціонує як складова системи управління фінансовими ресурсами національної економіки. Запропоновано використання системного підходу в дослідженні процесів формування та функціонування механізму фінансового стимулювання розвитку економіки, а також визначено зміст функціональної складової механізму та основні функції. Запропоновано використання стратегічного підходу, а саме розробку стратегічної цілеспрямованої програми, що має включати комплекс взаємопов’язаних напрямків та мотиваційних фінансових інструментів, що забезпечать кардинальну протидію поширенню кризового стану.

Трансформація державних кредитних програм в Україні: від антикризових до програм розвитку

Євген Мецгер — 2025-12-30

У статті досліджено трансформацію державних кредитних програм в Україні від антикризових інструментів до механізмів структурного розвитку економіки в умовах воєнної економіки та євроінтеграції. Актуальність дослідження зумовлена потребою підвищення ефективності державного кредитування, яке в умовах екзогенних шоків заміщує приватне банківське фінансування бізнесу та домогосподарств. Головна ідея полягає у визначенні ключових суперечностей, бар’єрів та тенденцій трансформації програм і формуванні концептуальної моделі їх ефективного функціонування. Показано, що короткострокова ефективність антикризових програм обмежує їхню здатність забезпечувати довгострокову економічну додатковість. Визначено ключові інституційні, фіскальні та процедурні бар’єри трансформації, а також напрями їх подолання. Запропоновано модель переходу від масового субсидування процентних ставок до комплексних механізмів поділу ризиків, мобілізації приватного капіталу та управління економічним впливом із врахуванням стандартів ЄС та принципів G20/OECD.

«Дослідження про природу і причини багатства народів» Адама Сміта та вільна конкуренція і торгівля XXI ст

Юлія Коваленко — 2025-12-30

Класична політекономія виникла в період XVIII-XIX ст. та стала основою сучасної економічної теорії, зосереджуючи увагу на взаємозв’язку між економікою та суспільством. Основоположником цієї течії вважається Адам Сміт, чия праця «Дослідження про природу і причини багатства народів» 1776 р., стала класичним текстом у галузі економіки. У своїй книзі А. Сміт запровадив поняття «невидимої руки», що описує механізм, за яким індивідуальні прагнення до особистого збагачення ведуть до загального добробуту суспільства. Ця концепція підкреслює важливість вільної конкуренції та вільної торгівлі, які, на думку вченого, є необхідними для розвитку економіки.

Адам Сміт стверджував, що вільна конкуренція дозволяє підприємцям максимально ефективно використовувати ресурси, що призводить до збільшення продуктивності. Учений підкреслював, що монополії та державне втручання в економічні процеси є шкідливими, оскільки заважають інноваціям і підвищенню якості товарів і послуг. Вільна торгівля, згідно з його теорією, забезпечує доступ до ширшого ринку, що своєю чергою стимулює зростання економіки.

Класична політекономія заклала основи для розвитку економічної теорії, яка продовжує впливати на сучасні економічні дискусії. Сьогодні ідеї Адама Сміта про вільну конкуренцію і вільну торгівлю залишаються актуальними, оскільки вони викликають дебати щодо ролі держави в економіці, глобалізації та соціальній нерівності. Вивчення класичної політекономії і спадщини Адама Сміта є надзвичайно важливим для розуміння сучасних економічних явищ та процесів.

Стратегічна архітектоніка антикризового управління інвестиційними процесами в національній економіці

Вероніка Худолей — 2025-12-30

У статті обґрунтовано доцільність формування стратегічної архітектоніки антикризового управління інвестиційними процесами в національній економіці як цілісної системи управлінських рішень, спрямованих на стабілізацію, відновлення та структурне оновлення інвестиційної діяльності в умовах кризових збурень. Показано, що інвестиційні процеси є одним із найбільш чутливих елементів економічної системи до дії фінансових, інституційних та безпекових шоків, що зумовлює необхідність переходу від фрагментарних антикризових заходів до системного стратегічного підходу. У роботі узагальнено наукові підходи до антикризового управління та виявлено недосліджені аспекти, пов’язані з узгодженням короткострокових стабілізаційних рішень і довгострокових цілей економічного розвитку. Запропоновано розширене бачення стратегічної архітектоніки антикризового управління інвестиційними процесами, що охоплює стратегічний, інституційний, інструментальний, проєктний та моніторинговий рівні. Обґрунтовано доцільність фазової диференціації антикризових інструментів залежно від стадії кризового циклу. Розроблено концептуальну схему стратегічної архітектоніки антикризового управління інвестиційними процесами, яка відображає циклічний і адаптивний характер управлінських рішень та роль зворотного зв’язку. Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості їх використання при формуванні державної інвестиційної політики в умовах криз та нестабільності.

Організаційно-економічні інструменти стимулювання розвитку зеленої економіки: досвід країн ЄС та перспективи для України в контексті прискорення євроінтеграційних процесів

Катерина Гнедіна — 2025-12-30

Стаття присвячена дослідженню особливостей та очікуваних результатів застосування ключових організаційно-економічних інструментів стимулювання розвитку зеленої економіки в Україні на прикладі досвіду розвинених країн, насамперед країн-членів ЄС. Розглянуто сутність і обґрунтовано практичну потребу впровадження концепції зеленої економіки. Досліджено переваги та недоліки реалізації парадигми зеленої економіки для держави та суб'єктів господарювання. Розглянуто досвід розвинених країн, таких як Швеція, Німеччина, Словаччина, Італія, Португалія, Японія, щодо застосування організаційно-економічних інструментів стимулювання розвитку зеленої економіки. Проаналізовано особливості державної політики України у сфері захисту навколишнього середовища. Визначено основні групи організаційно-економічних інструментів стимулювання розвитку зеленої економіки, застосування яких доцільно в контексті вітчизняних реалій: законодавчі, економічні, організаційні. Проаналізовано особливості та очікувані результати застосування зазначених інструментів для забезпечення зеленої трансформації вітчизняної економіки.

Цифрова економіка як основа інноваційної моделі повоєнної відбудови підприємств України

Оксана Мініна — 2025-12-30

У статті розглянуто роль цифрової економіки у формуванні інноваційної моделі повоєнної відбудови України. Обґрунтовано, що цифровізація стає ключовим фактором підвищення ефективності державного управління, прозорості економічних процесів та розвитку підприємницького середовища. Визначено тенденції розвитку цифрової економіки, у тому числі в умовах війни, та її вплив на відновлення економічної активності та трансформацію традиційних бізнес-моделей. На основі інституційного й системного підходів доведено, що цифрова економіка забезпечує зростання інноваційного потенціалу, прискорює модернізацію інфраструктури, сприяє створенню цифрових сервісів і платформ для бізнесу та громад. Визначено ключові напрями цифрової відбудови, зокрема розвиток інфраструктури, інновацій і нормативного забезпечення.

Стратегії розвитку бізнес-клубів у формуванні сталого розвитку країни

Наталія Кузьо — 2025-12-30

Встановлено, що в умовах глобальної економічної нестабільності та зростання ролі сталого розвитку зростає значення бізнес-клубів як об’єднань підприємців, орієнтованих на формування довгострокових стратегій розвитку бізнес-середовища. З’ясовано, що сучасні бізнес-клуби в Україні стають не лише платформами для обміну досвідом, а й активними учасниками соціально-економічних трансформацій, сприяючи формуванню культури сталого підприємництва. Проведене дослідження показало, що ключовими напрямами розвитку бізнес-клубів є зміцнення партнерських мереж, підвищення рівня освітніх програм для підприємців, цифровізація комунікацій та впровадження соціально відповідальних ініціатив. Визначено, що ефективна стратегія розвитку бізнес-клубів базується на інтеграції принципів сталого розвитку в усі напрями їхньої діяльності, активній взаємодії з державними інституціями та міжнародними організаціями. Наведено практичні рекомендації щодо вдосконалення управлінських та комунікаційних стратегій бізнес-клубів у напрямі формування сталого розвитку країни.