Проблеми і перспективи економіки та управління

Ключові аспекти повоєнного відновлення України на засадах сталого розвитку

Оксана Мініна, Владислав Коваль — пт, 25 жов 2024 00:00:00 +0300

Проаналізовано вплив повномасштабної збройної агресії на сучасний стан України – збитки щодо житлового та нежитлового фонду, логістичної інфраструктури, стан сільськогосподарських угідь, вплив на соціальну сферу та бізнес-тренди під час війни. Окреслено принципи
сталого відновлення – екологічність, енергоефективність та інклюзивність. Виокремлено ключові аспекти повоєнного відновлення України – відновлення економіки, екологічного середовища, соціальне відновлення та відновлення інфраструктури ‒ що базуються на архітектурі розум-
ного відновлення з урахуванням принципів сталого розвитку.

Інноваційні аспекти кластерних ініціатив в умовах цифровізації економіки України

Катерина Лаврухіна, Олександр Кравчук — пт, 25 жов 2024 00:00:00 +0300

У статті розглянуто інноваційні аспекти кластерних ініціатив в умовах цифровізації економіки України. Досліджено вплив цифрових технологій на розвиток кластерних структур, можливості використання інформаційних технологій та Інтернету речей для інновацій у кластерній діяльності. Результати сприятимуть розробці стратегій кластерного розвитку в умовах цифрової трансформації економіки України.
У статті розглянуто проблему ефективного поєднання технологічних інновацій з організаційними та стратегічними аспектами розвитку кластерних ініціатив в умовах цифровізації економіки України. Проаналізовано виклики, які виникають у цьому контексті, та запропоновано шляхи їх вирішення. Результати дослідження можуть бути корисними для розвитку стратегій та підходів до впровадження інновацій у кластерній діяльності в умовах цифрової трансформації економіки.

Міжнародний досвід повоєнного економічного відновлення: пошук стратегічних підходів для України

Максим Корявець — пт, 25 жов 2024 00:00:00 +0300

Статтю присвячено дослідженню різних моделей повоєнного економічного відновлення на прикладі історичного досвіду інших країн, шляхів їх врахування у процесі стратегічного планування реконструкції економіки України, формуванню пропозицій щодо стратегічних орієнтирів
відновлення та розвитку української економіки. Стратегічними пріоритетами побудови повоєнної моделі економічного розвитку мають стати такі, які гарантують дієвість економіки та її спроможність конкурувати в європейському економічному просторі. На основі розглянутого
досвіду та з урахуванням поточних українських реалій у статті запропоновано перелік стратегічних орієнтирів повоєнного економічного відновлення для України.

Облікова інформація як важливий інструмент управління фінансово-економічною безпекою підприємства

Леся Васільєва, Дар’я Петрова — пн, 28 жов 2024 00:00:00 +0200

Аналізуючи, систематизуючи й узагальнюючи наукові праці, у статті було розглянуто та визначено поняття «облікова інформація в системі забезпечення фінансово-економічної безпеки підприємства», яку запропоновано розглядати як процес збору, аналізу, узагальнення та систематизації фінансово-господарської інформації, який дозволяє відстежувати зміни в рівні фінансово-економічної безпеки підприємства, виявляти загрози та прогнозувати можливі ризики; інструмент для забезпечення інформаційних потреб суб'єктів безпеки (як внутрішніх, так і
зовнішніх), які ухвалюють управлінські рішення. Встановлено, що облікова інформація повинна відповідати певним вимогам: чітке та достовірне відображення господарських операцій; ідентифікація і моніторинг; конфіденційність та захист; надійність. Обґрунтовано, що класифікація облікової інформації є фундаментом для побудови стратегії фінансово-економічної безпеки та стабільності підприємства.

Система кредитного менеджменту банку та її основні функції

Максим Дубина, Олег Лобко — пн, 28 жов 2024 00:00:00 +0200

У статті проведено дослідження теоретичних положень функціонування та розвитку системи кредитного менеджменту банку. Це реалізовано через вивчення сутності банківського менеджменту та конкретизації ролі кредитної діяльності в його розвитку. Також у статті виокремлено
специфічні риси банківського менеджменту й проаналізовано основні його компоненти. Відповідно приділена увага обґрунтуванню доцільності використання системного підходу до дослідження кредитного менеджменту банку, поглибленню теоретичних положень функціонування системи такого менеджменту. У результаті розгляду підходів до конкретизації структури системи кредитного менеджменту банку виокремлено такі підходи її дослідження: організаційний, процесний, суб'єктний, структурно-продуктовий, стратегічний. У статті побудовано модель структури системи кредитного менеджменту банку та визначено особливості впливу такої системи на розвиток банківського менеджменту і її роль у забезпеченні фінансової стабільності комерційного банку.

Система фінансово-економічної безпеки держави: міжнародний досвід

Максим Забаштанський, Роман Ломонос, Анатолій Міхєєнко — пн, 28 жов 2024 00:00:00 +0200

У статті розглянуто концептуальні аспекти та практичні аспекти системи фінансовоекономічної безпеки держави, як індикатора стану економіки та ключової складової забезпечення її суверенітету. Досліджено особливості державної політики країн із високим рівнем економічного розвитку в частині забезпечення ефективного функціонування системи фінансовоекономічної безпеки держави. Проаналізовано ключові аспекти управління фінансово-економічною безпекою провідних країн світу, визначено основні інструменти та механізми, що застосовуються для нейтралізації можливих загроз фінансово-економічній безпеці. Розглянуто особливості інституційного забезпечення та нормативно-правового регулювання у сфері управління фінансово-економічною безпекою. Запропоновано можливі напрями адаптації міжнародного досвіду управління фінансово-економічною безпекою до вітчизняних умов. Здійснено узагальнення ключових пріоритетів державної політики у сфері забезпечення ефективності системи фінансово-економічної безпеки держави.

Трансформація механізму функціонування та розвитку страхового ринку в умовах цифровізації економіки

Олена Парубець, Олександр Подоляк — пн, 28 жов 2024 00:00:00 +0200

Стаття присвячена дослідженню складових механізму трансформації страхового ринку України в умовах розвитку цифрової економіки. Визначено роль і місце страхового ринку в цифровій економіці, зазначено, що поява нових ризиків потребує надійної системи страхового захисту з використанням сучасних цифрових технологій. Проаналізовані статистичні дані стосовно тенденцій зростання вірогідності кіберризиків і кіберзлочинності, а також перспектив розвитку кіберстрахування. Досліджено переваги і недоліки цифровізації страхового ринку України. Розглянуто складові трансформації механізму функціонування та розвитку страхового ринку в умовах цифровізації економіки, а саме принципи, підходи, методи, інструменти, фінансові важелі, форми забезпечення та можливості цифрової трансформації. Зазначено, що цифровізація страхового ринку, в першу чергу, потребує нормативно-законодавчого та інституційного регулювання, розбудови цифрової інфраструктури, розробки відповідної стратегії на рівні держави та страхових компаній.

Вплив цифрових технологій на стратегії розвитку фінансових посередників в Україні

Олена Шишкіна, Дмитро Волошин, Денис Ринжук — пн, 28 жов 2024 00:00:00 +0200

У статті виявлено основні види стратегій, які можуть використовувати фінансові посередники, у тому числі стратегія цифрової трансформації, стратегія клієнтоорієнтованості, стратегія інновацій та розвитку продуктів, стратегія експансії та масштабування, стратегія злиття та поглинання, стратегія управління ризиками, стратегія сталого розвитку. Сформульовано сутність та зміст кожної з наведених стратегій, охарактеризовано їхні специфічні характеристики, переваги, недоліки й обмеження (умови) впровадження. Встановлено, що наведені стратегії надають фінансовим посередникам різноманітні цифрові інструменти для адаптації до мінливого ринкового середовища, але також вимагають ретельного планування та
оцінки ризиків для їх ефективної реалізації. Доведено, що цифрові технології не лише підвищують ефективність та адаптивність фінансових посередників до змін, але й відкривають нові можливості для інноваційного зростання та сталого розвитку. Інтеграція зазначених технологій у
бізнес-процеси фінансових установ дозволяє їм залишатися конкурентоспроможними та готовими до викликів сучасної цифрової економіки. Досліджено як FinTech, Big Data, блокчейн, штучний інтелект, машинне навчання та мобільні платформи, впливають на формування різних
стратегій розвитку фінансових посередників.

Концептуальні положення трансформації фінансового механізму розвитку житлового будівництва

Юрій Євтушенко — пн, 28 жов 2024 00:00:00 +0200

У статті обґрунтовано концептуальні положення зміни фінансового механізму розвитку житлового будівництва в Україні. Для цього було досліджено сутність та особливості функціонування адаптивного механізму економічної системи, визначено специфіку роботи адаптивного фінансового механізму. Це дозволило обґрунтувати сутність адаптивного фінансового механізму розвитку житлового будівництва, конкретизувати причини необхідності його використання для забезпечення подальшого розвитку сфери житлового будівництва на основі формування необхідних для цього фінансових ресурсів. У статті розглянуто систему такого механізму, визначено його основних суб’єктів, окремі компоненти та його принципи.

Фінансовий моніторинг як інструмент протидії новітнім загрозам в умовах цифровізації

Тетяна Забаштанська, Ігор Чередниченко — пн, 28 жов 2024 00:00:00 +0200

Фінансовий моніторинг є ключовим інструментом у боротьбі з фінансуванням війни та тероризму, особливо в умовах цифровізації економіки України. Цифровізація суттєво змінила підходи до фінансового моніторингу. Впровадження сучасних технологій дозволяє підвищити
ефективність виявлення підозрілих фінансових операцій та покращити координацію між державними органами та фінансовими установами. У статті досліджено систему фінансового моніторингу України та її роль у запобіганні та виявленні фінансових потоків, які можуть бути
спрямовані на підтримку військових конфліктів та терористичних угруповань. Також розглянуто законодавчу базу України у сфері фінансового моніторингу та проаналізовані сучасні тенденції, викликані цифровізацією в цій сфері. На основі проведеного аналізу запропоновано рекомендації щодо вдосконалення системи фінансового моніторингу в Україні з метою підвищення її ефективності в боротьбі з фінансуванням війни та тероризму.

Фінансові інструменти для підтримки сталого розвитку туристичної інфраструктури в Україні

Олена Зеленська, Денис Руснак — пн, 28 жов 2024 00:00:00 +0200

У статті доведено, що ефективне функціонування економіки України значною мірою залежить від стану туристичної інфраструктури, яка потребує регулювання і стимулювання на державному та регіональному рівнях. Встановлено, що розвиток інфраструктури в туристичному
бізнесі характеризується такими важливими властивостями, як динамічність, керованість, системність, упорядкованість, циклічність, адаптивність, конгруентність і результативність, які дозволяють підприємствам туристичної інфраструктури ефективно адаптуватися до змін ринку, покращувати якість послуг та підвищувати їхню конкурентоспроможність. Виявлено, що розвиток інфраструктури зумовлений специфікою економічної діяльності туристичних підприємств, яка включає сезонність, територіальну розгалуженість, взаємозв’язки з іншими галузями,
орієнтацію на клієнтів із середнім та високим рівнем доходів, а також значний соціально-культурний аспект. Аргументовано, що загострення конкуренції на туристичному ринку диктує необхідність активного розвитку інноваційних підходів, запровадження яких сприяє максимізації прибутків, удосконаленню бізнес-процесів, підвищенню якості послуг, автоматизації технологічних процесів та впровадженню раціонального природокористування. Ідентифіковано концептуальні характеристики та особливості інноваційної діяльності інфраструктурних підприємств туристичної сфери, що дозволило визначити та структурувати основний інструментарій управління.
Запропоновано класифікацію управлінських інструментів, яка формує базу для ефективного керування інноваційним розвитком у туристичній галузі. Було визначено, що для підтримки інноваційного розвитку інфраструктури туристичної галузі в Україні можуть бути ефективно використані різні фінансові інструменти, такі як банківські кредити, інвестиції, лізинг, гранти і субсидії, а також публічно-приватні партнерства.

Сучасні тенденції розвитку кредитного ринку України

Ірина Садчикова, Ольга Кальченко, Олена Панченко — пн, 28 жов 2024 00:00:00 +0200

У статті розглянуто етапи історичного становлення кредитного ринку України, описано суб’єкти кредитного ринку , що дало змогу сформулювати поняття «кредитний ринок». Визначено основні функції забезпечення нормального функціонування кредитного ринку України. Проаналізовано структуру кредитного ринку та досліджено вплив інституційних факторів на його розвиток. Структуровано складові стратегічного розвитку кредитного ринку внаслідок впровадження інноваційних трансформацій. Показано та проаналізовано індекс фінансового стресу кредитного ринку України за 2013-2023 роки. Визначено заборгованість небанківських фінансових компаній, вивчено ринок нерухомості та іпотечного кредитування та визначено їхню роль у розвитку сучасного кредитного ринку. Проаналізовано боргове кредитне навантаження на домогосподарства. Структуровано показник кредитного ризику та виділена його роль у плануванні нових типів кредитних продуктів.

Розвиток платіжної інфраструктури в умовах сучасних викликів

Артем Тарасенко, Андрій Підзамецький, Володимир Суховецький — пн, 28 жов 2024 00:00:00 +0200

У статті обґрунтовано роль платіжної інфраструктури в забезпеченні стабільності та ефективності розвитку фінансової системи країни. Досліджено вплив впровадження міжнародного стандарту ISO 20022 на діяльність платіжної інфраструктури України. Наведено складові платіжної інфраструктури та надано їхню характеристику. Здійснено систематизацію видів платіжних послуг за різними класифікаційними ознаками. Проаналізовано розвиток платіжної інфраструктури України протягом 2018-2023 рр., виокремлено основні виклики та запропоновано ключові напрямки, які потребують уваги для стабільного та ефективного її функціонування в майбутньому.

Фінансові інструменти інноваційно- інвестиційного розвитку сільськогосподарського машинобудування

Тетяна Шпомер, Сергій Волошин, Роман Реус — пн, 28 жов 2024 00:00:00 +0200

У статті обґрунтовано важливість розвитку сільськогосподарського машинобудування для економіки України. Охарактеризовано роль інновацій та інвестицій у підвищенні ефективності та конкурентоспроможності галузі. Досліджено погляди науковців на сутність поняття
«фінансові інструменти» та запропоновано його авторське розуміння в контексті інноваційно-інвестиційного розвитку. Визначено основні фінансові інструменти для підтримки інноваційно-інвестиційного розвитку, розглянуто переваги та недоліки їх застосування підприємствами сільськогосподарського машинобудування. Виявлено проблеми на шляху залучення фінансування підприємствами галузі та наведено майбутні тенденції у використанні фінансових інструментів.

Розвиток інвестиційної діяльності як передумова формування фінансової безпеки

Дмитро Євчук, Дмитро Терещук — пн, 28 жов 2024 00:00:00 +0200

У статті визначено роль та значення розвитку інвестиційної діяльності у формуванні фінансової безпеки. Обґрунтовано, що ефективність інвестицій залежить не тільки від обсягу вкладень, але й від якості управління ними, а також від здатності держави забезпечити сприятливе
середовище для їх реалізації. Встановлено, що ключовим фактором, який визначає вплив інвестицій на фінансову безпеку, є інституційне середовище. Розкрито особливості нормативно-правового забезпечення інвестиційної діяльності та розглянуто інституційну систему її регулювання.
Наведено схему впливу розвитку інвестиційної діяльності на рівень фінансової безпеки. Визначено основні проблеми розвитку інвестиційної сфери та запропоновано заходи щодо їх розв’язання.

Сучасні тенденції впровадження інноваційних цифрових технологій у діяльність закладів вищої освіти України

Артур Жаворонок, Олександр Попело — пт, 25 жов 2024 00:00:00 +0300

Стаття присвячена дослідженню сучасних тенденцій впровадження інноваційних цифрових технологій у діяльність закладів вищої освіти України. Встановлено, що завдяки цифровим технологіям здобувачі вищої освіти отримують знання та навички, використовуючи різноманітні інноваційні інструменти, що забезпечують ефективне засвоєння матеріалу. Розглянуто напрями використання цифрових технологій закладами вищої освіти, а саме: цифровізація управлінської діяльності; цифровізація освітнього процесу; цифровізація наукової діяльності;
залучення стейкхолдерів до цифровізації освітньої діяльності. Особливу увагу приділено ролі цифровізації освітнього процесу в умовах воєнного стану, зроблено акцент на прикордонних університетах. Для виявлення тенденцій впливу воєнних дій на роботу ЗВО конкретної території,
всі ЗВО було поділені на три групи: ЗВО, які знаходяться в областях, що входять до зони бойових дій; областях, які наближені до зони бойових дій; областях, які знаходяться в північно-західній частині території України. На основі даних щодо вступу до ЗВО впродовж 2021–2024 років
зроблено висновки про те, що використання цифрових технологій в організації навчання досягло свого успіху, ЗВО прифронтових територій налагодили повноцінний освітній процес та відповідно не втратили своїх вступників.

Інноваційно орієнтований розвиток бізнес-процесів на малих підприємствах

Крістіна Коваль, Олександр Стеченко — пт, 25 жов 2024 00:00:00 +0300

У статті розглянуто основні теоретичні аспекти управління інноваційним розвитком бізнес-процесів малих підприємств. Метою статті є удосконалення існуючих теоретичних підходів формування ефективної політики підприємства малого бізнесу в напрямку впровадження
інноваційних бізнес-процесів. Обґрунтовано важливість розвитку бізнес-процесів за сучасних умов функціонування малих підприємств. Розглянуто прикладні аспекти державної підтримки інновацій у бізнес-процеси у провідних країнах світу. Визначено основні властивості бізнес-процесів малого підприємства. Розглянуто концептуальні аспекти стратегічного управління інноваційним розвитком бізнес-процесів у контексті взаємного впливу параметрів бізнес-процесу та стану зовнішнього середовища. Запропоновано впровадження системи моніторингу інноваційним розвитком бізнес-процесів.

Теоретико-прикладні аспекти цифровізації сфери агробізнесу

Вікторія Кифяк — пт, 25 жов 2024 00:00:00 +0300

У статті поглиблено теоретико-прикладні положення цифровізації сфери аграрного бізнесу. Це реалізовано через детальний розгляд сутності цифровізації на основі аналізу існуючих наукових підходів до вивчення змісту цієї категорії, визначення її особливостей та ролі у розвитку економічних. систем. Також у статті значна увага приділена дослідженню впливу цифровізації на розвиток сучасного бізнесу, що дозволило конкретизувати сутність поняття «цифровізація аграрного бізнесу» та виокремити передумови впровадження інформаційно-комунікаційних
технологіях в аграрній сфері. Також увага приділена визначенню і систематизації переваг і недоліків цифровізації аграрного бізнесу в сучасних умовах.

Необхідність застосування інновацій в управлінні підприємствами галузі ветеринарної медицини

В’ячеслав Сакун — пт, 25 жов 2024 00:00:00 +0300

Стаття присвячена обґрунтуванню необхідності та аналізу застосування інноваційних підходів в управлінні підприємствами у сфері ветеринарної медицини. Більш поглиблено розглянуто роль маркетингових досліджень у галузі ветеринарних послуг. Також проаналізовано та
здійснено порівняльну характеристику сучасних програмних продуктів для управління у ветеринарних клініках. Доведена доцільність поширення серед керівного складу ветеринарних підприємств посилення маркетингової складової в інформаційно-аналітичному забезпеченні прийняття управлінських рішень, а також підвищення рівня автоматизації та використання інформаційних технологій для обслуговування та комунікації з клієнтами.

Освітній «хаб» криптомаркетингу: причини, основи та організація

Анна Крамаренко — пт, 25 жов 2024 00:00:00 +0300

Цифрова трансформація зробила інноваційність однією з ключових глобальних тенденцій.
З погляду користувача, основними проблемами впровадження криптотехнологій є дизайн технології, досвід користувачів, довіра, ризик та рівень знань. У процесі дослідження було виявлено сильний зв'язок між обізнаністю підприємців щодо питань криптомаркетингу та актуальністю
вивчення даних питань. Чим менше представники бізнес-середовища знають про можливості й перспективи використання технологій блокчейн і криптовалюти, тим більш цікавим для них є вивчення цих питань. Додатковими факторами, які впливають на ступінь інформованості про
нові бізнес-інструменти та актуальність освітніх ініціатив у сфері криптомаркетингу, є вид підприємницької діяльності, вік підприємця, досвід ведення бізнесу та розмір підприємства. Чим старші респонденти, тим менше вони беруть участь у питаннях криптомаркетингу. Освітні
хаби з цієї тематики найімовірніше будуть затребувані у сфері інформаційних технологій, фінансів і консалтингу. При цьому саме для невеликих підприємств впровадження криптоінновацій є способом підтримки ефективності, виживання на ринку і розширення перспектив масштабування. При організації освітнього «хаба» необхідно керуватися такими принципами як децентралізована централізація, змішаний формат, короткий інтенсив, акцент на практику. Оскільки передбачуваний освітній курс являє собою елемент неформальної освіти, то передбачається відхід від класичного академічного досвіду проведення занять у вигляді лекцій або семінарів. Заняття курсу будуть реалізовуватися на основі змішаного підходу. Виклад теоретичних матеріалів тісно переплітається з практичними прикладами і кейсами як для групового, так і для
індивідуального розбору. В рамках короткострокового інтенсиву дана модель викладання сприяє найбільш ефективному залученню в інноваційні технології.

Регіональні особливості інфраструктурного розвитку сільських територій в період повоєнного відновлення

Олена Перепелюкова, Ольга Попело — пт, 25 жов 2024 00:00:00 +0300

У статті досліджено проблеми інфраструктурного розвитку сільських територій у період повоєнного відновлення. Обґрунтовано, що регіональні особливості інфраструктурного розвитку сільських територій залежать від низки факторів, які відрізняються залежно від географічного положення, соціально-економічних умов, природних ресурсів і культурних традицій.
Досліджено стан регіонального розвитку за показником виробництва продукції сільського господарства, що дало змогу виокремити регіони лідери та регіони, які мають іншу спеціалізацію.
Проаналізовано обсяги завданої шкоди в сільському господарстві за категоріями, визначено необхідні ресурси для відновлення територій в повоєнний період. Окреслено пріоритети відновлення та реконструкції сфери сільського господарства.