АНАЛІЗ СВІТОВОГО ДОСВІДУ ВЗАЄМОДІЇ РЕГІОНАЛЬНИХ ІННОВАЦІЙНИХ КЛАСТЕРІВ ТА ВИЩОЇ ОСВІТИ
Ключові слова:
світовий досвід, вища освіта, якість вищої освіти, інноваційний кластер, регіональний інноваційний кластер, науково-технічний потенціал, конкурентні переваги, соціально-економічний розвитокАнотація
Статтю присвячено детальному аналізу світового досвіду взаємодії регіональних інноваційних кластерів із системою вищої освіти. Обґрунтовано думку про те, що інноваційні кластери створюють умови та сприяють підвищенню рівня професійної підготовки майбутніх фахівців, кваліфікації педагогічних працівників та надають додаткові можливості для впровадження інноваційних методик навчання, тим самим позитивно впливають на розвиток вищої освіти.
У статті наведено аналіз еволюції наукових поглядів щодо дефініції «інноваційний кластер» та «регіональний інноваційний кластер», під яким слід розуміти об’єднання та кооперацію освітніх, наукових, технічних, виробничих, фінансових, інвестиційних та інших установ (підприємств, організацій) з метою узгодження спільних інтересів у
забезпеченні інноваційної взаємодії, реалізації новітніх технологій та інноваційної продукції на регіональному рівні. З метою ґрунтовного розкриття теми дослідження, за даними European Cluster Collaboration Platform та European Cluster Observatory проведено статистичний аналіз щодо інноваційних кластерів, які сьогодні успішно
функціонують та розвиваються у світі. Особливу увагу приділено роботі Consortium Linking Universities of Science and Technology for Education and Research (CLUSTER) – об’єднанню, що поєднує університети, науку і технології для освіти та досліджень у галузі інновацій і який є яскравим прикладом ефективної взаємодії регіональних інноваційних кластерів із системою вищої освіти багатьох країн. Для розкриття теми та досягнення поставленої мети у статті було використано такі методи дослідження: метод системного аналізу при вивченні розвитку та функціонуванні інноваційних кластерів; метод статистичного аналізу для виявлення взаємозв’язків між учасниками інноваційного кластера та оцінки їхнього впливу на його розвиток; картографічний для виокремлення країн із функціонуючими інноваційними кластерами; абстрактнологічний метод для формування висновків та пропозицій щодо перспектив розвитку інноваційних кластерів та їх взаємодії із системою вищої освіти.
Посилання
Аникин Д. В. Образовательные кластеры во Франции как часть инновационной политики. Фундаментальные исследования. 2015. № 2-21. С. 4746-4749. URL: http://www.fundamental-research.ru/ru/article/view?id=38062.
Бондаренко В. Малые предприятия в системе кластеров. Бизнес для всех. 2005. № 33. URL: http://www/businesspress.ru.
Ільчук В. П., Лисенко І. В. Модернізація продуктивних сил проблемних регіонів на основі кластерів: монографія. Ніжин: ФОП Лук’яненко В.В. ТПК «Орхідея», 2015. 248 с.
Казанцев А. К., Никитина И. А. Инновационные кластеры в региональных стратегиях. Регионы России: стратегии и механизмы модернизации инновационного и технологического развития: материалы 7-й Международной науч.-практич. конференции. Москва: ИНИОН РАН, 2011. Ч. 2.
URL: https://pureportal.spbu.ru/ru/publications/инновационные-кластеры-в-региональных-стратегиях.
Кизим М. О. Промислова політика та кластеризація економіки України: монографія. Харків: ВД «ІНЖЕК», 2011. 304 с.
Лисенко І. В. Механізм взаємодії регіональних інноваційних кластерів та вищої освіти. Проблеми і перспективи економіки та управління: науковий журнал. 2019. № 1 (17). С. 143–154.
Лисенко І. В. Перспективи створення інноваційного кластера в Чернігівському регіоні. Вісник Чернігівського державного технологічного університету: зб. наук. пр. 2012. № 2 (58).
С. 157–170.
Регіональна економіка: словник термінів: навч. посіб. / за заг. ред. А. А. Мазаракі. Київ: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2012. 352 с.
Мигранян А. А. Теоретические аспекты формирования конкурентоспособных кластеров в странах с переходной экономикой. Вестник КРСУ. 2002. № 3. С. 33.
Міжнародний центр наукової і технічної інформації. URL: http://www.icsti.int/uploaded/201304/cluster.pdf.
Соколова Е. И. Термин «инновационный образовательный кластер» в понятийном поле современной педагогики. Непрерывное образование: XXI ВЕК. 2014. № 2(6). С. 2–9.
Сташевская Г. Н. Формирование механизма развития инновационного кластера на базе профильного технопарка: автореф. дис. … канд. экон. наук / Санкт-Петербургский государственный университет экономики и финансов. Санкт-Петербург, 2009. 16 с.
Шкарлет С. М., Ільчук В. П., Лисенко І. В. Модернізація продуктивних сил як визначальний чинник сталого розвитку проблемних регіонів. Український журнал «Економіст». 2013.
№ 6. С. 4-6.
Consortium Linking Universities of Science and Technology for Education and Research. URL: https://cluster.org.
EM HIEC – East Midlands Health, Innovation, Education Cluster Web Site. URL:
http://www.tvhiec.org.uk/ Latest Bulletin Published on 15th April 2014.
Estonian Clusters. URL: https://www.estonianclusters.ee/language/en.
European Cluster Collaboration Platform. URL: https://www.clustercollaboration.eu/clusterorganisations.
European Cluster Observatory. URL: https://www.clusterobservatory.eu.
Innovation clusters in France: Innovation Cornes First. URL: http://www.invest-infrance.org/us/why-choose-france/research-and-partnerships-innovation-clusters.htm.
Porter M., Ketelhohn N., Artiganave A., Kelly J.: Krasniqi M., Gi M. T. P., Zhang L. The Massachusetts Higher Education and Knowledge Cluster: The Microeconomics of Competitiveness,
USA, Massachusetts Press, 2010. P. 33.
Simmie J., Sennett, J. Innovation in the London Metropolitan Region, Ch 4. Hart D., Simmie J., Wood P., Sennett, J. Innovative Clusters and Competitive Cities in the UK and Europe. Oxford
Brookes School of Planning Working Paper 182, 1999.
Tkalenko N., Kholiavko N., Hnedina K. Vectors оf Higher Education Sector Transformation іn Conditions оf the Information Economy Formation. Scientific bulletin of Polissia. 2017. № 4 (12).
Part 1. Р. 44–49.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Чернігівський національний технологічний університет, 2015
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:<ol type="a"><li>Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії <a href="http://creativecommons.org/licenses/by/3.0/" target="_new">Creative Commons Attribution License</a>, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. <a href="http://opcit.eprints.org/oacitation-biblio.html" target="_new">The Effect of Open Access</a>).