ОСОБЛИВОСТІ РЕГУЛЯТОРНОЇ АРХІТЕКТУРИ ГЛОБАЛЬНОГО ФАРМАЦЕВТИЧНОГО БІЗНЕСУ

Автор(и)

  • Роман Вадимович Сімонов ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Україна

Ключові слова:

фармацевтичний ринок, ЄС, транснаціоналізація, інновації, фармбізнес

Анотація

У статті розглянуто специфіку сучасної регулятивної архітектури світового фармацевтичного ринку. Охарактеризовано особливості національного та наднаціонального рівнів регулювання фармацевтичного ринку, ідентифіковано ключових гравців на кожному рівні. Визначено, що різнорівневе представництво й диверсифікована діяльність регуляторних інститутів національного й наднаціонального рівнів останніми десятиліттями сформували «каркас» регуляторної архітектури глобального фармацевтичного ринку. Сформовано висновок, що для кожної держави пріоритетного значення набуває оптимізація регуляторних параметрів ринку в частині співвідношення протекціоністських і лібералізаційних інструментів і важелів.

Біографія автора

Роман Вадимович Сімонов, ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

аспірант

Посилання

Айтян Т. В. Сравнение систем лекарственного обеспечения в Европе и США: уроки для России. Региональная экономика: теория и практика. 2018. Т. 16. Вып. 4. С. 624–639.

Гавриленко Н. І., Кулич Я. В. Тенденції та перспективи розвитку фармацевтичного ринку. Проблеми і перспективи економіки та управління. 2015. № 1. С. 69–76.

Деятельность регуляторных органов в сфере обращения ЛС – их функции и направления работы. Анализ основных элементов государственной системы обеспечения качества лекарственных средств. URL: http://quality.nuph.edu.ua/wp-content/uploads/2017/01/%D0%A2% D0%B5%D0%BC%D0%B0-3-%D0%9D%D0%A4%D0%9F%D1%80%D1%83%D1%81%D1%81.pdf.

Засимова Л. С. Государственное регулирование и стимулы к инновациям на российском фармацевтическом рынке. Инновации. 2008. № 11 (121). С. 79–82.

Ільчук В. П., Гарбуз Т. В. Формування та розвиток медичного страхування в Україні та світі. Проблеми і перспективи економіки та управління. 2018. № 1. С. 112–118.

Клунко Н. С., Рета М. В. Мировой опыт ценообразования на рынке лекарственных средств и возможности его использования в России. Економіка промисловості. 2011. № 2-3. С. 257–263.

Рослякова Е. А. Экономический анализ состояния и развития мировой фармацевтической отрасли в условиях процесса глобализации. Вестник Омского университета. Серия «Экономика». 2015. № 1. С. 42–47.

Хосева Е. Н., Морозова Т. Е. Организация контроля качества, эффективности и безопасности лекарственных средств на государственном уровне за рубежом и в Росси. Качественная клиническая практика. 2013. № 2. С. 53–58.

Danzon P. M., Wang Y. The impact of price regulation on the launch delay of new drug — evidence from twenty-five major markets in the 1990s. NBER Working Paper 9874, 2003.

Europe’s partnership for health. IMI. URL: https://www.imi.europa.eu.

Golec H. J., John A. Vernon European Pharmaceutical Price Regulation, Firm Profitability, and R&D Spending. NBER Working Paper 12676, 2006.

Lanjouw O. J. Patents, Price Controls and Access to New Drugs: How Policy Affects Global Market Entry. NBER Working Paper 11321, 2005.

McCalman P. International Diffusion and Intellectual Property Rights: An Empirical Analysis. Journal of International Economics. Department of Economics. U. C. Santa Cruz, 2004.

Support to research. EMA. URL: https://www.ema.europa.eu/en/about-us/support-research.

Vernon J. A. Drug Research and Price Controls. Regulation Magazine, Winter 2002-03. P. 22–25.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-09-20

Як цитувати

Сімонов, Р. В. (2021). ОСОБЛИВОСТІ РЕГУЛЯТОРНОЇ АРХІТЕКТУРИ ГЛОБАЛЬНОГО ФАРМАЦЕВТИЧНОГО БІЗНЕСУ. Проблеми і перспективи економіки та управління, (4(20), 219–227. вилучено із http://ppeu.stu.cn.ua/article/view/204599

Номер

№ 4(20) (2019): Проблеми і перспективи економіки та управління

Розділ

ГАЛУЗЕВИЙ АСПЕКТ РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Чернігівський національний технологічний університет, 2015

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:<ol type="a"><li>Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії <a href="http://creativecommons.org/licenses/by/3.0/" target="_new">Creative Commons Attribution License</a>, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. <a href="http://opcit.eprints.org/oacitation-biblio.html" target="_new">The Effect of Open Access</a>).