ОБҐРУНТУВАННЯ СТРАТЕГІЧНИХ НАПРЯМІВ ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ РЕГІОНІВ (ЗА ДАНИМИ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

Анотація

У статті обґрунтовано стратегії підвищення рівня економічної безпеки регіонів на підставі запропонованої динамічної двофакторної матриці «рівень економічної безпеки – стратегія», яка визначає зони економічної безпеки регіонів та відповідні стратегії підвищення рівня економічної безпеки регіонів. Для побудови матриці застосовано інтегральні показники економічної безпеки регіону, розраховані за розробленими моделями прогнозування, зокрема для визначення координат регіону – інтегральні показники за компонентним аналізом; для вибору шкали матриці – інтегральний показник таксономічного аналізу; для визначення діаметра кулі на площині – інтегральний показник за методом головних компонент. Запропонована матриця поділяється на три зони економічної безпеки, для яких встановлено відповідні стратегії підвищення економічної безпеки регіонів: безпечна зона – стратегія зростання, яка передбачає зростання (збереження досягнутого рівня економічної безпеки та запобігання виникненню можливих загроз); нейтральна зона – стратегія пристосування, згідно з якою необхідно провести заходи пристосування параметрів економічної безпеки регіонів до змін зовнішнього середовища; небезпечна зона – стратегія трансформації, яка передбачає проведення трансформаційних змін, які стосуються пріоритетних напрямів соціальноекономічного розвитку регіону, а також проведення необхідних заходів щодо протистояння дестабілізуючим факторам різного виду. Також встановлено, що стан економічної безпеки Дніпропетровської області протягом досліджуваного періоду характеризується як безпечний, а тому найбільш прийнятною є стратегія зростання, реалізація якої забезпечує і збереження наявного рівня економічної безпеки. Аналіз діючих стратегій економічного розвитку регіонів, для яких рекомендовано до застосування стратегія зростання, дозволили визначити їх стратегічні пріоритети: розвиток людського капіталу, зменшення внутрішньорегіональних економічних дисбалансів, розвиток сільських територій, екологічна та енергетична безпека.