ОРГАНІЗАЦІЙНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ МЕХАНІЗМИ РЕГУЛЮВАННЯ РИБАЛЬСТВА ТА АКВАКУЛЬТУРИ

Автор(и)

  • Ігор Олександрович Сіненок Національний університет біоресурсів і природокористування України, Україна

Ключові слова:

метод регулювання, механізм регулювання, інструменти регулювання, аквакультура, регулю- вання рибальства, Європейський Союз, заходи регулювання

Анотація

У статті розкрито власне бачення проблеми посилення дієвості сучасних інструментів та механізмів, що застосовуються саме в питаннях регулювання вітчизняного рибальства та аквакультури. Запропоновано організаційний механізм регулювання підтвердження законності походження риби та інших живих водних ресурсів, що надходять до рибопереробних підприємств або потрапляють до торгівельної мережі для реалізації. Удосконалено організаційно-економічний механізм регулювання вітчизняного рибальства та аквакультури з урахуванням досвіду провідних країн-виробників риби в Європейському Союзі. Запропоновано ввести зміни до Правил любительського і спортивного рибальства та Інструкції про порядок обчислення та внесення платежів за спеціальне використання водних живих ресурсів при здійсненні любительського і спортивного рибальства в сучасних умовах діяльності.

Біографія автора

Ігор Олександрович Сіненок, Національний університет біоресурсів і природокористування України

аспірант

Посилання

HLPE, 2014. Sustainable fisheries and aquaculture for food security and nutrition. A report by the High Level Panel of Experts on Food Security and Nutrition of the Committee on World Food

Security. Food and Agriculture Organization, Rome, Italy.

Zhao L. G., Sun J. W., Yang Y., Ma X., Wang Y. Y., Xiang Y. B. Fish consumption and allcause mortality: a meta-analysis of cohort studies. Eur. J. Clin. Nutr. 2015. Р. 1–7.

Tveterеs S., Asche F., Bellemare M. F., Smith M. D., Guttormsen A. G., Lem A., Lien K., Vannuccini, S., Fish is food. The FAO’s fish price index. PLoS ONE 7. 2012. e36731.

Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів: Закон України від 08.07.2011 № 3677–VI. Офіційний вісник України. 2011. № 59. С. 120.

Вдовенко Н. М. Державне регулювання розвитку аквакультури в Україні: монографія. Київ: Кондор-Видавництво, 2013. 464 с.

Asche F., Bellemare M. F., Roheim C., Smith M. D., Tveteras S., Fair enough? Food security and the international trade of seafood. World Dev. 2015. № 67. P. 151–160.

Vdovenko N., Baidala V., Burlaka N., Diuk A. Management mechanism of agrarian economic system: composition, functioning and factors of development in Ukraine. Problems and Perspectives in Management, 2018. Vol. 16. Issue 2. P. 179–189. DOI: http://dx.doi.org/10.21511/ppm.16(2).2018.16.

Lim S., Vos T., Flaxman A., Danaei G., Shibuya K., Adair-Rohani H., Amann M. A comparative risk assessment of burden of disease and injury attributable to 67 risk factors and risk

factor clusters in 21 regions, 1990–2010: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2010. Lancet 380. 2012. P. 2224–2260.

Вдовенко Н. М., Шарило Ю. Є., Курмаєв П. Ю., Дмитришин Р. А. Забезпечення конкурентних переваг рибного господарства з використанням прогресивної виробничо-технологічної

бази. Проблеми інноваційно-інвестиційного розвитку. 2018. № 16. С. 99–108.

Bènè C., Hersoug B., Allison E. H. Not by rent alone: analysing the pro-poor functions of small-scale fisheries in developing countries. Dev. Policy Rev. 2010. 28. P. 325–358.

Формування та функціонування Спільної рибної політики Європейського Союзу та шляхи її реалізації в Україні / за ред. д.е.н., проф. Н. М. Вдовенко. Київ: Кондор, 2018. 472 с.

Про аквакультуру: Закон України від 18.09.2012 № 5293-VI. Офіційний вісник України. 2012. № 79. С. 26.

With €5 billion sales and profits doubled, EU aquaculture has fully recovered from downturn. URL: https://ec.europa.eu/fisheries/press/%E2%82%AC5-billion-sales-and-profitsdoubled-eu-aquaculture-has-fully-recovered-downturn_en.

Про затвердження Правил любительського і спортивного рибальства та Інструкції про порядок обчислення та внесення платежів за спеціальне використання водних живих ресурсів

при здійсненні любительського і спортивного рибальства: затверджено Наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.02.99 № 19. Офіційний вісник України. 1999. № 19. С. 372.

Інструкція про порядок обчислення та внесення платежів за спеціальне використання водних живих ресурсів при здійсненні любительського і спортивного рибальства. Офіційний вісник України. 2000. № 3. С. 162.

Вдовенко Н. М., Шепелєв С. С. Складові механізму адаптації положень Спільної рибної політики ЄС в Україні. Ukraine – EU. Modern Technology, Business and Law: IІІ Міжнародна науково-практична конференція Slovakia-Austria-Hungary, 3–8 April 2017: abstracts. Chernihiv, 2017. С. 90–91.

Шепелєв С. С. Раціональне використання водних біоресурсів у рамках Спільної рибопромислової політики ЄС. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія:

Економіка і менеджмент. 2015. № 11. С. 89–92.

Яркіна Н., Турега С. Державна політика розвитку рибного господарства України: передумови та цілі формування. Сталий розвиток економіки. 2013. № 3. С. 29–34.

Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них: Закон України від 06.02.2003 № 486-IV. Відомості Верховної Ради України. 2003. № 15. Ст. 107.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-04-19

Як цитувати

Сіненок, І. О. (2021). ОРГАНІЗАЦІЙНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ МЕХАНІЗМИ РЕГУЛЮВАННЯ РИБАЛЬСТВА ТА АКВАКУЛЬТУРИ. Проблеми і перспективи економіки та управління, (4(16), 122–130. вилучено із http://ppeu.stu.cn.ua/article/view/205676

Номер

№ 4(16) (2018): Проблеми і перспективи економіки та управління

Розділ

ГАЛУЗЕВИЙ АСПЕКТ РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Чернігівський національний технологічний університет, 2015

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:<ol type="a"><li>Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії <a href="http://creativecommons.org/licenses/by/3.0/" target="_new">Creative Commons Attribution License</a>, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. <a href="http://opcit.eprints.org/oacitation-biblio.html" target="_new">The Effect of Open Access</a>).