МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ МОДЕЛЮВАННЯ ТЕРМІНІВ МОДЕРНІЗАЦІЇ ЕНЕРГЕТИЧНИХ ОБ’ЄКТІВ УКРАЇНИ В УМОВАХ ОБМЕЖЕНОСТІ ТРУДОВИХ, МАТЕРІАЛЬНИХ І ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ

Анотація

Актуальність теми дослідження. Українці вимушені платити за теплову енергію, 45 % якої реально не отримують через її втрату при транспортуванні.

Постановка проблеми. Адаптація існуючих у теорії планування та управління мережами економікоматематичних моделей та методів критичного шляху, оцінки і перегляду планів та прийняття рішень щодо стохастичних GERT-мереж дозволить підвищити ефективність планування виконання істотних за обсягами, вартістю і часом робіт з модернізації та заміни пунктів генерування і мереж транспортування пару, гарячої води та кондиційованого повітря.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Застосуванню методу планування та управління мережами в різних видах економічної діяльності присвячені наукові праці Лазановського П., Сибаль Я., Іваницького І., Кадюка З., Сохань В., Тімінського О. та інших дослідників.

Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Але завдання моделювання на базі теорії графів системи технічної модернізації і технологічного оновлення об’єктів теплоенергетики з метою підвищення енергетичної ефективності енергоспоживаючого обладнання, зниження рівня втрат енергоресурсів в мережах постачання, зниження питомих витрат на одиницю генерованої енергії та підвищення ефективності кінцевого енергоспоживання є практично значущим і потребує вирішення.

Постановка завдання. Метою статті є адаптація існуючих у теорії планування та управління мережами економіко-математичних моделей визначення резервів часу, за допомогою яких можна раціонально і збалансовано розподіляти трудові, матеріальні і фінансові ресурси між комплексом взаємопов’язаних робіт.

Виклад основного матеріалу. В умовах розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, які формують інформаційне суспільство та інформаційну економіку й інтелектуальним ядром яких є моделювання, при плануванні проектів з використанням комп’ютерної техніки та мережевих моделей і методів, більш актуальною є постановка завдання у вигляді моделі „вузол-робота”, що реалізовується в статті. Управління процесом модернізації котелень і тепломереж за допомогою мережевих методів, зокрема, визначення допустимих затримок – резерву часу для подальшої координації здійснення проекту, допомагатиме менеджерам встановлювати послідовність і терміни використання обмежених ресурсів протягом усього періоду реалізації проекту, проводити динамічне регулювання термінів початку кожної роботи, здійснювати оптимальний розподіл засобів, відведених на проект, за критерієм скорочення тривалості усього проекту, виконувати аналіз компромісних співвідношень між витратами і термінами виконання різноманітних робіт з урахуванням наявного резерву часу.

Висновки і пропозиції. Пропонований підхід може використовуватися в процесі розробки органами державної влади та господарськими структурами, інвестиційними компаніями заходів щодо підвищення рівня енергоефективності на макро-, мезо- та мікроекономічному рівнях, які передбачатимуть активізацію інноваційних процесів, більш повну реалізацію соціального та економічного потенціалу суб’єктів господарської діяльності та місцевих громад.