УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ РИТЕЙЛ-БРЕНДИНГУ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ
DOI:
https://doi.org/10.25140/2411-5215-2020-4(24)-26-33%20Ключові слова:
управлінських процес; розвиток; формування ритейл-брендингу; маркетингова діяльність; цифровізація економіки; трансформаційні зміниАнотація
У статті окреслено необхідність створення дієвих управлінських підходів до забезпечення розвитку брендингового середовища, зокрема формування ритейл-брендингу як необхідної маркетингової складової з метою ефективного функціонування багатогранних сфер і видів економічної діяльності в умовах посилення процесу цифровізації і трансформаційних змін у межах територіальної економічної системи. Акцентовано увагу на взаємозумовленості та взаємозв’язку між результативністю функціонування галузей економіки і впровадженням цифрових комп’ютерних технологій та формування інтернет-економіки загалом. Зумовлюється пошук механізму впровадження цифрових комунікаційних технологій у напрямі підвищення результативності управлінського процесу у пріо- ритетних сферах національної економіки і, зокрема, сфери аграрного бізнесу як вагомої складової продовольчої безпеки країни та її регіонів. Зазначено, що доступ до публічної інформації, глобалізація, оцифрування даних, що поступово проникають в українську економіку, мають позитивний соціальний характер. Обґрунтовано потребу окреслення управлінських підходів до створення ефективної системи організації конкурентоспроможного бізнес-середовища з метою ефективного функціонування економіки країни та її регіонів. Доповнюючим елементом форму- вання результативного управлінського процесу повинно бути спрямування зусиль і поєднання інтересів державних органів влади, органів самоврядування, суб’єктів господарювання і бізнес структур у посиленні цифровізації та впровадженні цифрових комунікаційних технологій у багатогранних сферах і видах економічної діяльності в межах територіальної економічної системи. Доцільним є акцентувати увагу на формування ритейл-брендингу, який в умо- вах цифрової трансформації є необхідною складовою маркетингової діяльності в жорстких умовах конкурентної боротьби між виробниками продукції за увагу споживача.
Посилання
Бойко М. Г. Організаційно-економічний механізм формування національного бренду. Теоретичні та прикладні питання економіки. 2010. Вип. 21. С. 304-311.
Велещук С. С. Територіальний брендинг як інструмент соціально-економічного розвитку регіону. Сталий розвиток економіки. 2015. № 13. С. 146-152.
Волощук К. Б., Волощук В. Р., Кацан А. М. Інвестиційна привабливість та можливості розвитку агропромислових підприємств. Інноваційна економіка. 2020. Вип. 1-2. С. 145-150.
Друкер П. Ф. Задачи менеджмента в XXI веке: пер. с англ. Москва : Вильямс, 2003. 313 с.
Загородній А. Г., Вознюк Г. Л., Комарницький І. М. Торгівля, маркетинг, реклама: термінологічний словник. Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2011. 312 с.
Кнорринг В. И. Искусство управления : учебник. Москва : Изд-во БЕК, 1997. 264 с.
Котлер Ф. Маркетинг XXI века: пер. з англ. Санкт-Петербург : Нева, 2005. 238 c.
Проникнення інтернету в Україні. Дослідження ініційоване ІнНАУ, проведено дослідницьким холдингом Factum Group Ukraine. 2019. URL: https://inau.ua/sites/default/files/file/1910/dani_ustanovchyh_doslidzhen_iii_kvartal_2019_roku.pdf.
Робул Ю. В. Предмет та завдання макромаркетингу пов’язані з розвитком цифрових систем. Економічні інновації. 2020. Вип. 2 (75). С. 93-100.
Сільське господарство Закарпаття за 2010-2017 роки : статистичний збірник / за ред. Г. Д. Гриник. Ужгород, 2018. URL: http://uz.ukrstat.gov.ua/catalog/2018/zbirnuk04.pdf.
Стимулювання регіонального розвитку Закарпатської області : монографія / за ред. Л. Т. Шевчук. Львів, 2008. 241 с. (Сер. «Проблеми регіонального розвитку»). URL: http://ird.gov.ua/irdp/p20080302.pdf.
Темпорал П. Эффективный бренд-менеджмент: пер. з англ. Санкт-Петербург : Нева, 2016. 288 с.
Anholt S. Competitive Identity: The New Brand Management for Nations, Cities and Regions. Palgrave Macmillan. 2007.
Kannan P., Li H. Digital marketing: A framework, review and research agenda. International Journal of Research in Marketing. 2017. Vol. 1. Рр. 22-45.
Kotler P., Kartajaya H., Setiawan I. Marketing 4.0: moving from traditional to digital. Hoboken, New Jersey: Wiley, 2017.
Key T. Domains of digital marketing channels in the sharing economy. Journal of Marketing Channels. 2017. Vol. 12. Pp. 27-38.
Swaminathan V., Sorescu A., Steenkamp J., O’Guinn T., Schmitt B. Branding in a hypercon- nected world: Refocusing theories and rethinking boundaries. Journal of Marketing. 2020. Vol. 84(2). Рр. 24-46.
Wellman B. Physical Place and Cyber Place: The Rise of Networked Individual- ism. International Journal of Urban and Regional Research. 2001. Vol. 25(2). Рр. 227-252. DOI: 10.1111/1468-2427.00309.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:<ol type="a"><li>Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії <a href="http://creativecommons.org/licenses/by/3.0/" target="_new">Creative Commons Attribution License</a>, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. <a href="http://opcit.eprints.org/oacitation-biblio.html" target="_new">The Effect of Open Access</a>).