НАПРЯМИ ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ HR-МЕНЕДЖМЕНТУ У ТРАНСПОРТНОМУ СЕКТОРІ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.25140/2411-5215-2020-4(24)-34-42Ключові слова:
інновації; технології HR-менеджменту; управління персоналом; хедхантинг; рекрутинг; скринінг; аутплейсмент; транспортна система УкраїниАнотація
У статті здійснено аналіз темпів зміни кількості суб’єктів господарювання окремих видів транспорту та чисельності зайнятих на них працівників. Виявлено сучасні проблеми в управлінні персоналом у розрізі окремих видів транспорту України. Для усунення наявних проблем запропоновано доповнювати традиційні методи набору персоналу сучасними, а саме хедхантингом, рекрутингом, скринінгом, а у випадку звільнення робітників технологією аутплейсмент. Обґрунтовано доцільність використання технологій HR-менеджменту для удосконалення управління персоналом підприємств різних видів транспорту з метою їх швидкого адаптування до нових викликів, пов’язаних зі зміною зовнішнього і внутрішнього середовища.
Посилання
Державна служба статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua.
Іляш O. I., Блохін П. В. Майбутнє HR менеджменту: тенденції, ризики, мотивація. Ефективна економіка. 2018. № 10. URL: http://ojs.dsau.dp.ua/index.php/efektyvna-ekonomika/article/view/1484.
Інноваційна Україна 2020 : національна доповідь / за заг. ред. В. М. Гейця та ін. ; НАН України. Київ, 2015. 336 с.
Кичко І. І., Горбачова О. Ю. Інноваційні методи підбору та оцінки персоналу. Проблеми і перспективи економіки та управління. 2017. № 2. С. 7–14.
Коба В. Г., Шелест Т. М. Економічні аспекти підготовки моряків в Україні. Водний транспорт. 2018. Вип. 1. С. 74-78.
Компанієць В. В., Польова В. В. Управління трудовою поведінкою працівників підприємства залізничного транспорту (соціокультурні домінанти) : монографія. Харків : Лідер, 2016. 298 с.
Криворучко О. М., Водолажська Т. О. Підхід до формування стратегій управління персоналом АТП. Економіка транспортного комплексу. 2013. Вип. 22. С. 97–107.
Назаренко І. Л., Труш І. М. Організаційно-економічний механізм управління кадровим потенціалом структурного підрозділу залізничного транспорту. Вісник економіки транспорту і промисловості. 2019. № 66. С. 94–102.
Парубець О. М. Дослідження впливу коронакризи на стан транспортного сектору України. Проблеми і перспективи економіки та управління. Національний університет «Чернігівська політехніка». 2020. № 3(23). С. 26–32.
Парубець О. М. Розробка методики оцінки рівня інформатизації транспортного сектору України як запорука його конкурентоспроможності. Технологический аудит и резервы производства. 2016. № 4/5 (30). С. 42–46. DOI: 10.15587/2312-8372.2016.76624.
Рекун Г. П., Маліновська Я. С. Особливості використання технологій підбору персоналу на підприємстві. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. 2015. № 1. С. 114–118.
Смачило В. В. Архітектоніка трансформацій кадрового потенціалу підприємств транспорту. Економіка та держава. 2019. № 7. С. 39–45.
Сурмін Ю. П. Кейс-стаді: архітектура і можливості. Київ : Навч.-метод. центр «Консорціум із удосконалення менеджмент-освіти в Україні», 2012. 336 с.
Чернова Н. С., Сурмило Д. С. Стратегічне планування потреби в персоналі транспортної галузі. Економічні інновації. 2017. № 65. С. 179–186.
Что такое Action Learning («Обучение действием»)? URL: https://www.youtube.com/ watch?v=UfVe-68YCmc.
Шеховцова І. А., Годована А. С. Роль коучингу в політиці ефективного управління персоналом. Сучасні проблеми економіки і підприємництва. 2016. № 17. С. 159–164.
Andrews, Dee; Hull, Donahue Storytelling As an Instructional Method: Descriptions and Research Question. Interdisciplinary Journal of Problem-Based Learning. 2009. Рр. 6–23. 18. HR-тренды 2018: десять инноваций, которые в корне изменят отношения на рынке тру- да. URL: https://hh.ru/article/505209.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:<ol type="a"><li>Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії <a href="http://creativecommons.org/licenses/by/3.0/" target="_new">Creative Commons Attribution License</a>, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. <a href="http://opcit.eprints.org/oacitation-biblio.html" target="_new">The Effect of Open Access</a>).
