ІНСТИТУЦІЙНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ФІНАНСОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ В УМОВАХ РОЗВИТКУ ЦИФРОВОЇ ЕКОНОМІКИ
DOI:
https://doi.org/10.25140/2411-5215-2021-1(25)-91-110Ключові слова:
фінансова система; економічні агенти; цифровізація; цифрова економіка; цифрові інновації; сфера фінансових послуг; інститут; інституція; інституційна трансформаціяАнотація
У статті розглянуто питання інституційних трансформацій фінансової системи, які відбуваються в епоху становлення цифрової економіки. Відповідно, проаналізовано сутність фінансової системи та її структуру, що здійснено через дослідження сформованих у наукових працях підходів до розгляду природи такої системи, її композиції. Також у статті розглянуто та виокремлено особливості впливу процесу цифровізації на розвиток суспільних систем. Важливу увагу приділено обґрунтуванню змін основних інститутів фінансової системи у процесі впливу цифрових технологій на формування та розвиток фінансових відносин. У підсумку було описано роль інституцій та інститутів у формуванні фінансової поведінки економічних агентів, сучасні трансформаційні процеси у функціонуванні фінансової системи та визначено нові технології, впровадження та використання яких змінює окремі компоненти такої системи.
Посилання
Антонюк А. Цифрова економіка та її вплив на розвиток фінансового ринку України. Науковий вісник Одеського національного економічного університету. 2019. № 2 (265). С. 13-29. URL: http://n-visnik.oneu.edu.ua/collections/2019/265/pdf/13-29.pdf.
Батракова Т. І. Линовецька В. Ю. Особливості та принципи цифрової економіки в Україні. Економічні студії. 2018. № 2 (20). С. 94-97.
Богиня Д., Бурлицький С. Домогосподарство: гомеоста¬тичний підхід. Економічна теорія. 2014. № 3. С. 60–71.
Бонецький О. О. Показники рівня економічної довіри до гривні з позицій функцій грошей. Вісник Університету банківської справи Національного банку України. 2010. № 2 (8). С. 22–26.
Борисюк О. В. імперативи розвитку фінансового ринку україни в умовах цифровізації. Економічний часопис Волинського національного університету імені Лесі Українки. 2020. Т. 2, № 22. С. 168-176. URL: https://echas.eenu.edu.ua/index.php/echas/article/view/593.
Веблен Т. Теория праздного класса. Москва : Прогресс, 1984. 183 с. (Экономическая мысль Запада).
Войнаренко М. П. Мережеві інструменти капіталізації інформаційно-інтелектуального потенціалу та інновацій. Вісник Хмельницького національного університету. 2015. № 3, Т. 3. С. 18–24.
Волосович С. В. Домінанти технологічних інновацій у фінансовій сфері. Економічний вісник університету. Переяслав-Хмельницький державний університет ім. Г. Сковороди, 2017. Вип. 33/1. С. 15–22.
Воробйов Ю. М., Ворошило В. В. Фінанси домашніх господарств у фінансовій системі держави : монографія. Сімферополь : ВД «АРІАЛ», 2013. 232 с.
Гайдай Т. В. Інституція як інструмент інституційного економічного аналізу. Економічна теорія. 2006. № 2. С. 34–45.
Ганзицька Т. С. Сучасне розуміння поняття та структури фінансової системи. Юридичний науковий електронний журнал. 2016. № 5. С. 48-50. URL: http://lsej.org.ua/5_2016/15.pdf.
Гаряга Л. О. Розвиток фінансового ринку в умовах цифровізації економіки. Бізнес Інформ. 2018. № 11. С. 388-393.
Глущенко А. С. Фінанси : навч. посіб. Львів : Магнолія 2006, 2014. 440 с.
Демидова С. Финансовая система в условиях цифровой трансформации єкономики. Научный вестник ЮИМ. 2020. № 1. С. 47-53.
Демчишак Н. Б., Дубик Г. Ю., Гриб В. М. Розвиток експорту цифрових технологій в умовах формування єдиного цифрового простору Європейського Союзу. Економіка та держава. 2020. № 6. С. 73-79.
Дубина М. В. Механізм розвитку ринку фінансових послуг на основі інституту довіри: теорія, методологія, практика : монографія. Чернігів : ЧНТУ, 2018. 666 с.
Дубина М. В. Теоретична основа інституціоналізму як наукового напряму економічної науки. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія ,,Економіка і менеджмент’’. 2017. Вип. 27, ч. 1. С. 8-11.
Дубина М. В., Жаворонок А. В., Федишин М. П. Формування інституційного середовища розвитку криптовалют в Україні. Modern Economics. 2019. № 17(2019). С. 80-85.
Дубина М. В., Козлянченко О. М. Концептуальні аспекти дослідження сутності діджиталізації та її ролі в розвитку сучасного суспільства. Проблеми i перспективи економіки та управління. 2019. № 3 (19). С. 21-32.
Иншаков О. В. Экономические институты и институции: к вопросу типологии и классификации. Социологические исследования. 2003. № 9. С. 42 51.
Карчека Г. Т., Огородня Д. В., Опенько В. А. Цифрова економіка та її вплив на розвиток національної та міжнародної економіки. Фінансовий простір. 2017. № 3 (27). С. 13-21.
Катигробова О. В. Сутнісна характеристика поняття «інститут» та «інституція» в теорії інновацій. URL: http://www.sworld.com.ua/index.php/ru/economy-311/economic-theory-and-history-311/7510-description-of-understanding-sutnsna-qnstitutq-ta-qnstitutsyaq-in-teor-nnovatsy.
Кичко І. І. Інституціональне забезпечення індивідуально-ринкового регулювання особистих потреб. Формування ринкових відносин в Україні. 2012. № 10(137). С. 185-191.
Коваленко О. Розвиток фінансової системи України в умовах глобалізаційних процесів : дис. … канд. екон. наук : спец. 08.00.08 / Львівський національний університет імені Івана Франка. Львів, 2014. 252 с.
Коваленко Ю. М. Інституціалізація фінансового сектора економіки : монографія. Ірпінь : Національний університет ДПС України, 2013. 608 с.
Коваленко Ю. М. Сучасне інституційне середовище фінансового сектору економіки України. Фінанси України. 2013. № 5. С. 100-111.
Ковтонюк К. Цифрова трансформація світової економіки. Вчені записки університету «КРОК». Серія : Економіка. 2017. Вип. 47. С. 70-76. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ Vzuk_2017_47_12.
Коляденко С. В. Цифрова економіка: передумови та етапи становлення в Україні. Економіка. Фінанси. Менеджмент: актуальні проблеми науки і практики. 2016. № 6. С. 105-112.
Краус Н. М., Краус К. М. Цифровізація в умовах інституційної трансформації економіки: базові складові та інструменти цифрових технологій. Інтелект ХХІ. 2018. № 1. С. 211-214.
Лизогуб М. Фінансова система в умовах викликів фінансових технологій. Економiка та держава. 2018. № 4. С. 112-115.
Липов В. В. Довіра: від ціннісних засад до конкретних інституціональних форм та функцій. Формування та трансформація. Творення простору суспільної довіри в Україні ХХІ сторіччя : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 17 19 лютого 2016 року). Львів: ДВНЗ «Університет банківської справи», Асоціація українських банків, 2016. С. 58-75. URL: http://aub.org.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=11986&menu=119&Itemid=266.
Литвиненко Н. І. Інституціональні чинники розвитку сучасної соціально-економічної системи : автореф. дис. … д-ра екон. наук: спец. 08.00.01 «Економічна теорія та історія економічної думки» / Державний вищий навчальний заклад «Національний гірничий університет». Дніпропетровськ, 2016. 33 с.
Лозинська Т. М. До проблем вживання термінів ,,інститут” і ,,інституція” в контексті інституціонального аналізу. Бізнес Інформ. 2014. № 7. С. 8–13.
Лопатинський Ю. М. Інституціоналізація транзитивної економіки. Научные труды ДонНТУ. Серия : Экономическая. 2006. Вып. 103-1. С. 229–232.
Мазур Е. Е. Систематизація підходів до визначення категорії «інститут». Економіка розвитку. 2014. № 4 (69). С. 41-45.
Матвейчук Л. О. Цифрова економіка: теоретичні аспекти. Вісник Запорізького національного університету. 2018. № 4 (40). С. 116-127.
Мейш А. В., Лисак О. М. Перспективи розвитку фінансової системи України. Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. 2019. № 1. С. 70-74.
Миргородська Л. Фінансові системи зарубіжних країн. Київ : Центр навчальної літератури, 2003. 240 с.
Моісеєнко О. М. Роль формальних та неформальних інститутів економічної влади трансформаційної економіки. Современные проблемы и пути их решения в науке, транспорте, производстве и образовании 2012 : материалы Международной научно-практической конференции. Одесса : КУПРИЕНКО, 2012. Вып. 4. Т. 1. URL: https://www.sworld.com.ua/konfer29/477.pdf.
Молчанова Н. П. Развитие общественных финансов в условиях становления цифровой экономики. Научные исследования экономического факультета. 2017. Т. 9. Вып. 3. С. 7-16. URL: https://archive.econ.msu.ru.
Нестеренко А. С. Визначення «фінансової системи» та її структурний склад. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Юриспруденція. 2013. № 6-3. Т. 1. С. 72-75.
Норт Д. Институты, институциональные изменения и функционирование экономики. Москва : Фонд экономической книги «Начала», 1997. 180 с.
Пищуліна О. Цифрова економіка: тренди, ризики та соціальні детермінанти. Київ, 2020. 274 с. https://razumkov.org.ua/uploads/article/2020_digitalization.pdf.
Поліщук О. В. Міжнародні аспекти інституціоналізації економіки України. Стратегія розвитку України. Економіка, соціологія, право. 2011. № 1. С. 171–173.
Попело О., Самойлович А. Компетентнісний потенціал освіти в забезпеченні розвитку продуктивних сил України в умовах цифрової економіки. Проблеми і перспективи економіки та управління. 2020. № 3(23). С. 48-56.
Поченчук Г. М. FinTech у структурі фінансової системи. Глобальні та національні проблеми економіки. 2018. Вип. 21. С. 49-55.
Пугачевський К. Й., Пугачевська К. С. Цифровізація економіки як фактор підлвищення конкурентоспроможності країни. Інфраструктура ринку. 2018. Вип. 25. URL: http://www.market-infr.od.ua/journals/2018/25_2018_ukr/9.pdf.
Пуцентейло П. Р., Гуменюк О. О. Цифрова економіка як новітній вектор реконструкції традиційної економіки. Інноваційна економіка. 2018. № 5-6. С. 131-143.
Роль В., Сергієнко В., Попова С. Фінансове право : навч. посіб. Київ : ЦУЛ, 2011. 392 с.
Селюченко Н., Шмігельська З. Управління фінансовою системою України. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». 2012. № 725 : Проблеми економіки та управління. С. 366–371.
Сиволап Л. А. Сучасний стан фінансової системи в Україні. Економіка: реалії часу. 2016. № 3(25). С. 50-55.
Степаненко О. П. Перспективні напрями цифрової трансформації в контексті розбудови цифрової економіки. Моделювання та інформаційні системи в економіці : зб. наук. пр. Київ : КНЕУ, 2017. № 93. С. 120–131.
Стойко О. Я., Дема Д. І. Фінанси : навч. посіб. 2-ге вид., стер. Київ : Алерта, 2017. 432 с.
Файзуллин Т. Ф., Файзуллина А. И. Сущность институционализма и его значение в исследовании социально-экономических явлений. Вестник ОГУ. 2007. № 9. С. 37–42.
Холопов А. В. История экономических учений : учеб. пособие. Москва : Эксмо, 2008. 448 с.
Чухно А. А., Юхименко П. І., Леоненко П. М. Сучасні економічні теорії: підручники. Київ : Знання, 2007. 878 с.
Шпикуляк О. Г. Економічні інституції та інститути у розвитку теорії ринку. Економіка АПК. 2010. № 1. С. 159–165.
Colin N., Landier A., Mohnen P., Perrot A. The digital economy. Les notes du conseil d’analyse économique. 2015. № 26. Рp. 1-12. URL: https://www.cae-eco.fr/en/Economie-numerique.
Dubyna M., Zhavoronok A., Kudlaieva N., Lopashchuk I. Transformation of household credit behavior in the conditions of digitalization of the financial services market. Journal of Optimization in Industrial Engineering. 2021. Vol. 14(1). Pp. 97–102.
Gobble M. M. Digitalization, Digitization, and Innovation. Research-Technology Management. 2018. Vol. 61, Issue 4. P. 56–59.
Grosfeld І. Comparing Financial Systems: Problems of Information and Control in Economies in Transition, CASE Research Foundation, Warsaw. 12. Negroponte N. Being Digital. NY : Knopf, 1995. 256 p.
Kholiavko N. Systematization of Scientific Approaches to the Interpretation of Information Economy. Baltic Journal of Economic Studies. 2017. Vol. 3, No. 4. Рр. 157-164.
Kholiavko N., Popova L., Marych M., Hanzhurenko I. , Koliadenko S., Nitsenko V. Comprehensive methodological approach to estimating the research component influence on the information economy development. Scientific Bulletin of National Mining University. 2020. № 4. Рр. 192-199.
Merton R. C., Bodie Z. The Design of Financial Systems: Towards a Synthesis of Function and Structure. NBER Working Paper. 2004. № 10620. DOI 10.3386/w10620.
Popelo O. Institutional framework for regional development regulation. Problems and prospects of economics and management. 2019. № 4 (20). Pp. 298-311.
Skinner C. Digital Human: The Fourth Revolution of Humanity Includes Everyone. UNKNO, 2018. 400 р.
Тapscott D. The digital economy: promise and peril in the age of networked intelligence. NewYork : McGraw-Hill, 1995.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:<ol type="a"><li>Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії <a href="http://creativecommons.org/licenses/by/3.0/" target="_new">Creative Commons Attribution License</a>, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. <a href="http://opcit.eprints.org/oacitation-biblio.html" target="_new">The Effect of Open Access</a>).
