РАЦІОНАЛЬНЕ ВОДОКОРИСТУВАННЯ В КОНТЕКСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАСЕЛЕННЯ ЯКІСНОЮ ПИТНОЮ ВОДОЮ, ЗБЕРЕЖЕННЯ ЗДОРОВ’Я ТА ТРИВАЛОСТІ ЖИТТЯ
DOI:
https://doi.org/10.25140/2411-5215-2021-2(26)-7-17Ключові слова:
водні ресурси; якість води; тривалість життя; трудовий потенціал; екологічні потреби; раці- ональне водокористування; соціальна відповідальність бізнесуАнотація
У статті обґрунтовано, що якість водних ресурсів є одним із вагомих чинників тривалості життя. Систематизовано джерела забруднення водних ресурсів України, розглянуто категорії стічних вод у розрізі ступеня їх очищення. Обґрунтовано за допомогою емпіричних, статистичних методів, а також порівняння, систематизації та узагальнення вплив рівня забруднення водних ресурсів на демографічні процеси та розроблено коригуючі заходи водокористування щодо запобігання погіршення якості води, негативних наслідків споживання населенням водних ресурсів. Визначено, що для покращення екологічних показників водних ресурсів України необхідно вирішити такі завдання, як зменшити рівень забруднення стічних вод шляхом реконструкції і ремонту каналізаційних мереж і споруд та використання сучасних технологій очистки води; сприяти на державному рівні формуванню екологічних потреб, що може суттєво зменшити рівень забруднення; створювати програми стимулювання соціальної відповідальності бізнесу за допомогою фінансових, адміністративних важелів.
Посилання
В Україні погіршується стан водних об’єктів, якість питної води та водна інфраструктура / Рахункова палата. 2021. URL: https://rp.gov.ua/PressCenter/News/?id=1126.
Дерій Ж. В., Вінниченко К. О. Інструменти екологічної політики при вирішенні проблем раціонального використання земельних ресурсів. Проблеми і перспективи економіки та управління. 2018. № 4 (16). С. 7-15.
Дослідження антропогенного впливу на гідрологічний та екологічний режим р. Остер Чернігівської області: звіт про науково-дослідну роботу / Ж. В. Дерій, Н. Т. Шадура-Никипорець, С. Д. Цибуля, О. Ю. Купчик. Чернігів, 2017. 255 с.
Івашко В. Г., Ольвінська Ю. О. Статистичний аналіз стану та використання водних ресурсів України. Статистика – інструмент соціально-економічних досліджень : збірник наукових студентських праць. 2017. Випуск 3. Частина І. С. 82-89.
Інформація про використання водних ресурсів Чернігівської області у 2020 році. Деснянське басейнове управління водних ресурсів. URL.: https://desna-buvr.gov.ua/diyalnist/.
Кичко І. І. Макроекономічний механізм фінансування охорони здоров'я. Фінанси України. 2003. № 4. С. 71–77.
Кичко І. І. Соціально-економічні детермінанти особистих потреб. Чернігів : Чернігівський державний технологічний університет, 2013. 333 с.
Кичко І. І., Холодницька А. В. Мотиваційний імператив реалізації управлінських компетенцій та збалансування ринку праці в Україні. Проблеми і перспективи економіки та управління. 2021. № 1 (25). С. 7-14.
Климчик О. М., Пінкіна Т. В., Пінкін А. А. Впровадження системи інтегрованого управління водними ресурсами за басейновим принципом. Scientific Journal «ScienceRise». 2018. № 4 (45). С. 36-40.
Левковська Л. В., Мандзик В. М. Формування моделі інтегрованого управління водними ресурсами в контексті забезпечення сталого водокористування. Збалансоване природокористування. 2018. № 2. С. 46-53. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zp_2018_2_9.
Лотоцька О. В., Кондратюк В. А., Кучер С. В.. Якість питної води як одна з детермінант громадського здоров’я в західному регіоні України. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2019. № 1 (79). С. 12-18.
Мандзик В. М. Капіталізація водних ресурсів: теорія і практика. Київ : ПрофКнига, 2018. 287 с.
Мишенин Е. Концептуальные основы функционирования экологически ориентированного механизма управления природохозяйствованием. Экономист. 2012. № 5. С. 59-61.
Мовчан С. І. Вплив екологічних показників на якість життя населення. Наука, освіта, суспільство: реалії, виклики, перспективи : зб. матеріалів конференції. Вінниця: ТОВ «ТВОРИ», 2019. Т. 1. С. 155-157.
Наше будущее: доклад Международной комиссии по окружающей среде и развитию (МКОСР) / под ред. и с послесл. С. А. Евтеева и Р. А. Перелета. Москва : Прогресс, 1989. 376 с.
Стадник В. 10 найздоровіших країн у світі – Bloomberg. 2020. URL: https://www.thevillage. com.ua/village/city/city-news/282343-10-nayzdorovishih-krayin-u-sviti-bloomberg.
Холодницька А.В. Індикативне оцінювання якості життя населення Чернігівської області. Проблеми і перспективи економіки та управління. 2015. № 4. С. 93-100.
Шаріпов О. У 2019 році в Україні була найнижча серед європейських країн тривалість здорового життя – дослідження. URL: https://hromadske.ua/posts/u-2019-roci-v-ukrayini-bulanajnizhcha-sered-yevropejskih-krayin-trivalist-zdorovogo-zhittya-doslidzhennya.
World Health Organization. The Global Health Observatory. URL.: https://www.who.int/data/gho/data/themes/mortality-and-global-health-estimates.
Human Development Report 2020. URL: http://hdr.undp.org/sites/default/files/hdr2020.pdf.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:<ol type="a"><li>Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії <a href="http://creativecommons.org/licenses/by/3.0/" target="_new">Creative Commons Attribution License</a>, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. <a href="http://opcit.eprints.org/oacitation-biblio.html" target="_new">The Effect of Open Access</a>).
