ДІДЖИТАЛІЗАЦІЯ МАРКЕТИНГОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ ПІДПРИЄМСТВ СПОРТИВНО-ОЗДОРОВЧОЇ СФЕРИ
DOI:
https://doi.org/10.25140/2411-5215-2021-2(26)-115-123Ключові слова:
діджиталізація; маркетинг; маркетингові інструменти; спортивно-оздоровча сфера; марке- тингові відносини підприємств; спортивний маркетинг; просуванняАнотація
У статті розглянуто сутність і предметний зміст процесу організації маркетингових відносин підприємств
спортивно-оздоровчої сфери. Проаналізовано сучасні тренди розвитку спортивного маркетингу, а також виявлено
зовнішні та внутрішні чинники впливу на них. Доведено, що в період діджиталізації економіки, відбувається транс-
формація багатьох сфер діяльності, що зумовлює трансформацію процесу підбору та використання маркетингових
інструментів. У статті розкрито вплив діджитал-інструментів, що відіграють вагому роль у розвитку спортив-
но-оздоровчої сфери. Доведено, що в основі ефективного вирішення завдань спортивного маркетингу доцільним є
застосування сучасних інформаційних технологій. За допомогою таких інструментів, як штучний інтелект, віртуа-
льна, доповнена та змішана реальність, відбувається підвищення якості комунікації з потенційними споживачами
спортивно-оздоровчої сфери, що суттєво впливає на результативність їх функціонування.
Обґрунтовано провідну роль маркетингових інструментів у забезпечення результативності функціонування
суб’єктів господарювання сфери спорту. Наявне переосмислення ролі спорту в суспільстві є ключовим, тому що спорт
та спортивні події безпосередньо можуть сприяти позитивним змінам суспільства загалом. Наголошено на провідній
ролі спортивно-оздоровчої сфери в позитивних змінах у питаннях про расову та гендерну нерівність, сприяння бороть-
бі з расизмом та іншими важливими проблемами. Акцентовано увагу, що саме спортивний маркетинг дедалі більше
орієнтується на формування у споживачів відчуття впливу на формування позитивних змін у суспільстві.
Посилання
Shank M., Lyberger M. Sports Marketing: A Strategic Perspective. 5th edition. London : Routledge, 2015. 704 р.
Smith A., Stewart B. Introduction to Sport Marketing. 2nd edition. London : Routledge, 2015. 336 р.
Graham J., Vandana A. Dawn of the digital age and the evolution of the marketing mix. Journal of Direct, Data and Digital Marketing Practice. 2016. Vol. 17. Рр. 170–186.
Притчард М. П. Створення цінності як частина спортивного маркетингу. Нью-Йорк, 2014. 151 с.
Halton С. Over the Top (OTT). Investopedia. 2021. URL: https://www.investopedia.com/terms/o/over-top.asp.
Carey J. The Rise and Rise of eSports. 2020. URL: https://www.sportsxconsulting.com/blog/2020/04/RiseofeSports.
Madrigal A. C. Dark Social: We Have the Whole History of the Web Wrong. The Atlantic, 2012. URL: https://www.theatlantic.com/technology/archive/2012/10/dark-social-we-have-thewhole-history-of-the-web-wrong/263523.
Mäkipää M. Dark Social Traffic: Why It Matters and How to Find It. 2019. URL: https://blog.smarp.com/finding-your-dark-social-traffic-and-why-it-matters.
Global Sports Analytics Industry. Global Industry Analysts. 2020. URL: https://www.reportlinker.com/p05960170/Global-Sports-AnalyticsIndustry.html?utm_source=GNW.
Загальний регламент захисту даних (GDPR). URL: https://www.globallogic.com/ua/gdpr.
Каліфорнійський закон про конфіденційність споживачів. URL: https://leginfo.legislature.ca.gov/faces/billTextClient.xhtml? bill_id=201720180AB375.
Codd E. Respect, inclusion and diversity. Deloitte. URL: https://www2.deloitte.com/global/en/pages/about-deloitte/articles/network-diversity-and-inclusion-initiatives.html.
Роговий А. В. Застосування інструментів маркетингових комунікацій підприємств упродовж інноваційного циклу продукції. Науковий вісник ЧДІЕУ. 2014. № 4(24). С. 72-78.
The Deloitte Global Millennial Survey 2020. Deloitte. 2020. URL: https://www2.deloitte.com/global/en/pages/about-deloitte/articles/millennialsurvey.html.
Афективний і когнітивний процеси, що беруть участь в імпульсивній купівлі. 2020. URL: https://getd.libs.uga.edu/pdfs/coley_amanda_l_200205_ms.pdf.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:<ol type="a"><li>Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії <a href="http://creativecommons.org/licenses/by/3.0/" target="_new">Creative Commons Attribution License</a>, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. <a href="http://opcit.eprints.org/oacitation-biblio.html" target="_new">The Effect of Open Access</a>).
