Методологічні засади оцінки рівня цифровізації регіональних економічних систем
DOI:
https://doi.org/10.25140/2411-5215-2022-3(31)-101-112Ключові слова:
цифровізація; регіональна економіка; регіональнa економічнa системa; цифрова економікаАнотація
Стаття присвячена теоретичним та методологічним аспектам оцінки рівня цифровізації регіональних економічних систем. Окреслено основні напрями, принципи та закономірності цифровізації регіональних економічних систем. Основними напрямами цифрового розвитку
регіонів визначено: впровадження інноваційних технологій у системі управління розвитком міст на засадах концепції смарт-сіті; підвищення інституційної спроможності в регіонах щодо впровадження проектів цифрового розвитку; розбудова ІТ- інфраструктури; створення
цифрових платформ та галузевих рішень; відкриті дані та інше.
Проаналізовано існуючі методи оцінки рівня цифровізації. Запропоновано методику оцінки рівня цифровізації регіональних економічних систем. Авторська методика визначення рівня цифровізації регіональних економічних систем передбачає наступний алгоритм: формування системи
індикаторів, які характеризують рівень цифровізації регіональних економічних систем; визначення рівнів розвитку регіонів за такими показниками, як: як рівень мережевої доступності, рівень зайнятості населення у сфері ІКТ та рівень споживчої активності; визначення експертним шляхом вагових коефіцієнтів для кожної групи індикаторів та розрахунок інтегральних показників рівня розвитку, ранжування регіонів; виділення критеріїв для класифікації та групування регіонів за рівнем цифровізації регіональних економічних систем; визначення регіональних характеристик за рівнем цифровізації регіональних економічних систем; аналіз інтегральних цифровізації регіональних
економічних систем, виявлення причин відхилень та виокремлення найважливіших проблем кожного регіону; виділення проблемних регіонів та розробка механізмів стимулювання їхнього розвитку.
У статті доведено, що пошук і застосування інноваційно-інформаційних підходів до регіонального розвитку – вимога часу, умова раціонального використання наявних на місцевому рівні ресурсів, оптимального задіяння потенціалу внутрішнього ринку, інтенсивного накопичення й використання інтелектуального капіталу, активізації ініціатив підприємництва та громадськості щодо ефективного ведення господарювання.
Посилання
Ukraina 2030E — kraina z rozvynutoiu tsyfrovoiu ekonomikoiu [Ukraine 2030E is a country with a developed digital economy]. https://strategy.uifuture.org/kraina-z-rozvinutoyucifrovoyu-ekonomikoyu.html#6-2-1.
Butko, M.P. (2016). Arkhitektonika konkurentospromozhnosti rehioniv Ukrainy v konteksti yevrointehratsii [Architectural competitiveness of regions of Ukraine in the context of European integration]. AMU.
Voskoboieva, O.V., & Romashchenko, O.S. (2018). Indeks tsyfrovizatsii yak osnovnyi faktor rozvytku tsyfrovykh tekhnolohii [Romaschenko O.S. Index of digitalization as the main factor in the development of digital technologies]. Ekonomika. Menedzhment. Biznes – Economy. Management. Business, (4), 56-61.
Kovtoniuk, K.V. (2017). Tsyfrovizatsiia svitovoï ekonomiky yak faktor ekonomichnoho zrostannia [Digitization of the world economy as a factor of economic growth]. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Ser.: Ekonomichni nauky – Scientific Bulletin of Kherson State University. Ser.: Economic sciences, 27(1), 29-33.
Pizhuk, O.I. (2018). Tsyfrovizatsiia yak zmina paradyhmy rozvytku ekonomichnykh system [Digitization as a paradigm shift in the development of economic systems]. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Ser.: Ekonomichni nauky – Scientific Bulletin of Kherson State University. Ser.: Economic sciences, 2, 84-91.
Skoryk, O.O., & Riabokon, N.P. (2020). Tsyfrova transformatsiia modeli publichnoho upravlinnia: zarubizhnyi dosvid ta vitchyzniani realiï [Digital transformation of the public management model: foreign experience and domestic realities]. http://www.dy.nayka.com.ua/pdf/7_2020/52.pdf.
Samoilovych, A., Garafonova, O., Popelo, O., Marhasova, V., & Lazarenko, Yu. (2021). World experience and Ukrainian realities of digital transformation of regions in the context of the information economy development. Financial and credit activity: problems of theory and practice, (3(38)), 316–325.
Popelo, O., Garafonova, O., Tulchynska, S., Derhaliuk, M., & Berezovskyi, D. (2021). Functions of public management of the regional development in the conditions of digital transformation of economy. Amazonia Investiga, 10(43), 49-58.
Shkarlet, S., Dubyna, M., & Shtyrhun, K. (2020). Transformation of the Paradigm of the Economic Entities Development in Digital Economy. WSEAS TRANSACTIONS on ENVIRONMENT and DEVELOPMENT, 16, 413-422.
Shkarlet, S., Oliychenko, I., Dubyna, M., Ditkovska, M., Zhovtok, V. (2020). Comparative analysis of best practices in e-Government implementation and use of this
experience by developing countries. Administratie si Management Public, 34, 118-136.
Shkarlet, S.M., Dubyna, M.V., Tarasenko, А.V. (2017). Basic descriptors of the information economy development. Scientific bulletin of Polissia, 1(3(11)), 8-15.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:<ol type="a"><li>Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії <a href="http://creativecommons.org/licenses/by/3.0/" target="_new">Creative Commons Attribution License</a>, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. <a href="http://opcit.eprints.org/oacitation-biblio.html" target="_new">The Effect of Open Access</a>).
