Вплив європейської політики та екологічного оподаткування на сталий розвиток
DOI:
https://doi.org/10.25140/2411-5215-2022-4(32)-301-320Ключові слова:
екологічне оподаткування; сталий розвиток; Європейський зелений курс; Директива про оподаткування енергії (ETD); спільна сільськогосподарська політика (CAP); ви- киди СО2; енергоємність, відновлювальна енергіяАнотація
Європейська політика та екологічне оподаткування можуть мати значний вплив на сприяння сталому розвитку в усьому світі та Європі зокрема. Хоча належним чином розроблені стратегічні плани та набір широких політичних заходів повинні бути сформовані відповідно до національних
потреб і можливостей. Сталий розвиток означає спосіб досягнення економічного зростання та суспільного прогресу, який задовольняє потреби нинішнього покоління без шкоди для здатності майбутніх поколінь задовольняти власні потреби. Він визнає, що економічні, соціальні та екологічні міркування взаємопов'язані і вимагає балансу між цими трьома складовими. Порядок денний у сфері сталого розвитку до 2030 року та його 17 цілей сталого розвитку (ЦСР), прийняті Організацією Об’єднаних Націй (ООН) у вересні 2015 року, є невід’ємною частиною робочої програми Європейської комісії та дорожньою картою для досягнення сталого майбутнього. Основи сталого розвитку охоплюють скорочення бідності, відсутність голоду, міцне здоров’я, освіту, чисту воду, доступну та чисту енергію, гідну роботу та економічне зростання, зменшення нерівності, стійкі міста, відповідальне споживання, кліматичні заходи, гендерну рівність, життя під водою, життя на землі, мир, справедливість і міцні інституції, партнерство для досягнення цілей. Європейська зелена угода та спільна сільськогосподарська політика (CAP) встановлюють амбітні цілі щодо скорочення викидів парникових газів і просування відновлюваних джерел енергії та практики циркулярної економіки.
З іншого боку, екологічне оподаткування залишається важливим інструментом досягнення «зеленого» майбутнього. Наприклад, податки на викиди вуглецю можуть стимулювати компанії та окремих осіб зменшувати свій вуглецевий слід і переходити на більш чисті джерела енергії. Подібним чином податки на одноразовий пластик можуть перешкоджати його використанню та сприяти більш стійким альтернативам. Крім того, перегляд Директиви про оподаткування енергії (ETD) підтримує кліматичні цілі ЄС, забезпечуючи, щоб оподаткування моторного і опалювального палива та електроенергії в ЄС відображало їхній вплив на навколишнє середовище та наше здоров’я. Загалом, поєднання добре продуманої та переглянутої політики ЄС разом із екологічним оподаткуванням може створити більш сталу економічну модель. Стимулюючи компанії та окремих людей до впровадження екологічних практик і встановлюючи амбітні цілі щодо скорочення викидів і сприяння сталому розвитку, європейські країни можуть допомогти побудувати більш стійке майбутнє для прийдешніх поколінь.
Посилання
Baumol, W.J., Wallace, E. Oates, Bawa, W. S., David F. (1988). Bradford. The theory of environmental policy. Cambridge university press.
Van Lerland E. C., van der Straaten J., Vollebergh H. (Eds.). (2001). Economic Growth and Valuation of the Environment. A debate. Edward, Elgar.
Bovenberg, A.L. De Mooij, R.A. (1994). Environmental levies and distortionary taxation. American Economic Review, 94(4), 1085–1088.
Fullerton, D., Leicester, A., Smith, S. (2008). Environmental Taxe. Report of a Commission on Reforming the Tax System for the 21st Century.
Pigou, A.C. (2005). The economics of Welfare (Vol. 1). Cosimo Classics.
Sandmo, A. (1975). Optimal Taxation in the Presence of Externalities. The Swedish Journal of Economics, 77(1), 86–98.
Novytska, N.V. (2016). Ekolohichne opodatkuvannia v Ukraini: stan ta perspektyvy rozvytku [Environmental taxation in Ukraine: state and development prospects] (Ph.D. Thesis).
Andrushchenko, V.L. (2000). Problematyka derzhavnykh finansiv [Problems of state finances]. Kameniar.
Samusevych, Ya.V., Solodukha, M.V., Tenytska, I.A. (2017). Doslidzhennia vplyvu ekolohichnykh podatkiv na pokaznyky staloho rozvytku suspilstva [Study of the influence of environmental taxes on indicators of sustainable development of society]. Ekonomika ta suspilstvo – Economy and society, 13, 938-945.
Lukianykhyn, V.A. (2004). Ekolohycheskyi menedzhment: pryntsypu y metodu [Environmental management: principles and methods]. Unyversytetskaia knyha.
Masliukivska, O.P. (2011). Mekhanizm vprovadzhennia ekoloho-trudovoi podatkovoi reformy v Ukraini [The mechanism of implementing environmental and labor tax reform in Ukraine] (Ph.D. Thesis).
Hryniv, L.S. (2010). Ekolohichna ekonomika [Ecological economics]. Mahnoliia 2006.
Sustainable development in the European Union. Monitoring report on progress towards the SDGs in an EU context. https://ec.europa.eu/eurostat/documents/15234730/15242025/KS-09-22-019-EN-N.pdf/a2be16e4-b925-f109-563cf94ae09f5436?t=1667397761499.
Communication from the Commission to the European Parliament, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions. https://eurlex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=COM%3A2016%3A739%3AFIN.
Towards a sustainable Europe by 2030. https://commission.europa.eu/publications/towards-sustainable-europe-2030_en.
A European Green Deal. Striving to be the first climate-neutral continent.https://commission.europa.eu/strategy-and-policy/priorities-2019-2024/european-green-deal_en.
Circular economy action plan. The EU’s new circular action plan paves the way for a cleaner and more competitive Europe. https://environment.ec.europa.eu/strategy/circulareconomy-action-plan_en.
Farm to Fork strategy for a fair, healthy and environmentally-friendly food system.https://food.ec.europa.eu/horizontal-topics/farm-fork-strategy_en.
Biodiversity strategy for 2030. https://environment.ec.europa.eu/strategy/biodiversity-strategy-2030_en.
Key policy objectives of the new CAP. https://agriculture.ec.europa.eu/commonagricultural-policy/cap-overview/new-cap-2023-27/key-policy-objectives-new-cap_en.
Revision of the Energy Taxation Directive (ETD): Questions and Answers. https://ec.europa.eu/commission/presscorner/api/files/document/print/en/qanda_21_3662/QANDA_21_3662_EN.pdf.
The Statistical Review of World Energy. https://www.bp.com/en/global/corporate/energy-economics/statistical-review-of-world-energy/co2-emissions.html.
EEA greenhouse gases – data viewer. https://www.eea.europa.eu/data-andmaps/data/data-viewers/greenhouse-gases-viewer.
The energy intensity level of primary energy. https://w3.unece.org/SDG/en/Indicator?id=24.
Environmentally related tax revenue. OECD. https://stats.oecd.org/Index.aspx?DataSetCode=ERTR#.
Emissions of carbon dioxide. OECD. https://www.oecd-ilibrary.org/economics/oecd-factbook-2015-2016/emissions-of-carbon-dioxide_factbook-2015-60-en.
The Organisation for Economic Co-operation and Development (OECD). https://www.oecd.org.
State Treasury Service of Ukraine. https://treasury.gov.ua.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:<ol type="a"><li>Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії <a href="http://creativecommons.org/licenses/by/3.0/" target="_new">Creative Commons Attribution License</a>, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. <a href="http://opcit.eprints.org/oacitation-biblio.html" target="_new">The Effect of Open Access</a>).