Вплив штучного інтелекту на діяльність фінансових установ та безпеку держави
DOI:
https://doi.org/10.25140/2411-5215-2024-1(37)-226-239Ключові слова:
штучний інтелект; інформаційні технології; фінансові установи; безпека держави; досвід країн ЄС; європейські норми у вітчизняному законодавствіАнотація
У статті розглянуто особливості розвитку технологій штучного інтелекту у різних сферах застосування. На основі аналізу дорожньої карти розвитку штучного інтелекту було сформовано ключові аспекти впровадження таких технологій. Окреслено напрями використання штучного інтелекту в діяльності фінансових установ. За результатами аналізу сильних та слабких сторін сформовано позитивні та негативні аспекти використання технологій штучного інтелекту. Враховуючи досвід використання технології штучного інтелекту у діяльності фінансових установ
країн ЄС, виокремлено програмні продукти, що дозволяють виявити загрози, небезпеки та фінансові злочини. Досліджено особливості використання штучного інтелекту при забезпеченні безпеки держави. Обґрунтовано, що важливим аспектом при використанні технологій штучного інтелекту є спроможність до аналізу великих обсягів даних, які включають відкриті джерела інформації, соціальні мережі, що дозволяє передбачити можливі загрози та небезпеки.
На основі аналізу досвіду країн ЄС, стверджується, що технологію штучного інтелекту активно використовують у різних галузях народного господарства. Визначено, що використання штучного інтелекту у діяльності фінансових установ дозволяє покращити взаємодію з клієнтами, значно скоротити строки отримання послуг, більш ефективно проводити аналіз зовнішнього середовища та внутрішньої клієнтської бази. Аргументовано, що з розвитком технології штучного інтелекту потребує удосконалення продуктів не тільки сфера обслуговування та аналітики, але й сфера забезпечення безпеки даних. Акцентовано на тому, що кібератаки на фінансові установи можуть привести до колапсу в банківській системі держави, що негативно вплине не тільки на внутрішній ринок, але й на зовнішні операції, тому забезпечення безпеки є пріоритетним напрямом використання технологій штучного інтелекту.
Посилання
Fethi M. D. Assessing Bank Efficiency and Performance with Operational Research and Artificial intelligence techniques: A survey / M. D. Fethi, F. Pasiouras // European Journal of Operational Research. – 2010. – Vol. 204, Issue 2. – Pр. 189–198.
Гбур З. В. Використання штучного інтелекту в інформаційній безпеці України [Електронний ресурс] / Гбур З. В. // Державне управління: удосконалення та розвиток. – 2022. – № 1. – Режим доступу: http://www.dy.nayka.com.ua/pdf/1_2022/4.pdf.
Дорожня карта з регулювання штучного інтелекту в Україні [Електронний ресурс] / Міністерство цифрової трансформації України. – Режим доступу:
https://cms.thedigital.gov.ua/storage/uploads/files/page/community/docs/%D0%94%D0%BE
%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B0_%D0%B7_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8E%D0%B2%
D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%A8%D0%86_%D0%B2_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96_compressed.pdf.
Офіційний сайт IHS Markit [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://ihsmarkit.com/index.html.
Офіційний сайт Експертно-консультаційного комітету з розвитку сфери штучного інтелекту в Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://ai.org.ua/uk.
Офіційний сайт Міністерства цифрової трансформації України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://thedigital.gov.ua.
Про схвалення Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні» [Електронний ресурс] : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2020 р. № 1556-р. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-2020-%D1%80#Text.
Bergur Thormundsson. Artificial intelligence (AI) adoption rate in product development businesses worldwide in 2022 and 2025 [Electronic resource] / Bergur Thormundsson. – 2022. – Access mode: https://www.statista.com/statistics/1346741/ai-adoption-rates-productdevelopment.
The Role and Prospects of the Use of Artificial Intelligence Technology in the Credit Activities of Banking Institutions [Electronic resource] / M. Dubyna, O. Bazilinska, O. Panchenko, I. Sadchykova, A. Kozlianchenko, A. Tarasenko // Review of Economics and Finance. – 2023. – Vol. 21. – Pp. 2042-2051. – Access mode: https://refpress.org/ref-vol21-a220.
Tammenga A. The application of Artificial Intelligence in banks in the context of the three lines of defence model [Electronic resource] / A. Tammenga // Maandblad voor Accountancy en Bedrijfseconomie. – 2020. – Vol. 94(5/6). – Рр. 219-230. – Access mode: https://mabonline.nl/article/47158.
Georgieva S. Application of Artificial Intelligence and Machine Learning in the Conduct of Monetary Policy by Central Banks / S. Georgieva // Economic Studies journal. – 2023. – Іssue 8. – Рр. 177-199.
Singh C. Artificial intelligence and deep learning: considerations for financial institutions for compliance with the regulatory burden in the United Kingdom / C. Singh // Journal of Financial Crime. – 2023. DOI: https://doi.org/10.1108/JFC-01-2023-0011.
Locatelli Rossella. Artificial Intelligence and Credit Risk: The Use of Alternative Data and Methods in Internal Credit Rating / Locatelli Rossella, Pepe Giovanni, Salis Fabio. – Palgrave Macmillan Cham, 2022.
Rodrigue Vie. Artificial Intelligence's Pivotal Role in Finance: Transforming Markets with Data-Driven Insights [Electronic resource] / Rodrigue, Vie. – 2023. – Access mode: https://www.linkedin.com/pulse/artificial-intelligences-pivotal-role-finance-transforming-vie.
Artificial intelligence credit risk prediction: An empirical study of analytical artificial intelligence tools for credit risk prediction in a digital era / Van Thiel, Diederick and Van Raaij, Willem Frederik (Fred) // Journal of Risk Management in Financial Institutions. – 2019, June 1. – Vol. 12(3). – Рр. 268-286.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:<ol type="a"><li>Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії <a href="http://creativecommons.org/licenses/by/3.0/" target="_new">Creative Commons Attribution License</a>, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. <a href="http://opcit.eprints.org/oacitation-biblio.html" target="_new">The Effect of Open Access</a>).
