Соціальне підприємництво 2.0: як штучний інтелект трансформує підходи до вирішення соціальних проблем та його правового регулювання
DOI:
https://doi.org/10.25140/2411-5215-2025-1(41)-24-35Ключові слова:
соціальне підприємництво; штучний інтелект; соціальні інновації; цифрова трансформа-ція; соціальний вплив; законодавчі рамки; штучний інтелект; етикаАнотація
У статті представлено комплексне дослідження конвергенції соціального підприємництва та штучного інтелекту (ШІ), а також систематизовано їхні імплікації для інноваційних підходів до розв’язання нагальних соціальних проблем. На підставі актуальних емпіричних кейсів, чинного нормативно-правового регулювання та превалюючих трендів, авторами здійснено багатоаспектну оцінку трансформаційного потенціалу ШІ щодо підвищення ефективності моделей соціального підприємництва у генеруванні стійкого соціального впливу та каталізації довгострокових суспільних перетворень.
Методологічною основою дослідження слугував інтегративний підхід, що поєднує кількісний аналіз показників імплементації ШІ серед 150 соціальних підприємств у 25 країнах та якісні дані, отримані у процесі проведення глибинних напівструктурованих інтерв'ю з 45 соціальними підприємцями та експертами в галузі штучного інтелекту. Емпіричну базу дослідження сформовано впродовж лонгітюдного періоду з січня 2022 року по грудень 2024 року шляхом вивчення організацій, що впровадили інструменти штучного інтелекту у свою операційну діяльність.
Результати дослідження підтверджують, що інтеграція ШІ в екосистему соціального підприємництва істотно підвищила показники ефективності, масштабності та точність у вирішенні багатовимірних соціальних проблем. Зокрема, встановлено, що соціальні підприємства, які імплементували рішення на основі ШІ, продемонстрували приріст охоплення цільової аудиторії на 157 % та оптимізацію ефективності використання ресурсного потенціалу на 43 %. У сфері охорони здоров'я діагностика на основі штучного інтелекту дозволила на 68 % покращити раннє виявлення захворювань у вразливих групах населення. У сфері освіти технології адаптивного навчання сприяли підвищенню залученості здобувачів освіти на 45 % та покращенню показників успішності на 32 %.
Разом з тим, у процесі дослідження виявило фундаментальні бар’єри щодо впровадження ШІ у сферу соціального підприємництва, серед яких: інфрастуктурні обмеження (67% респондентів констатували наявність суттєвих дефіцитів техніко-технологічного забезпечення); проблематика валідності та релевантності аналітичних даних (35 % бюджетних асигнувань спрямовується на процеси збору та оброблення інформації); дефіцит кваліфікованих фахівців (диспропорція між попитом та пропозицією на ринку праці у сфері ШІ становить 72 %).
Посилання
Adadi, A., & Berrada, M. (2018). Peeking inside the black-box: A survey on explaina-ble artificial intelligence (XAI). IEEE Access, 6, 52138–52160.
Amit, R., & Han, X. (2017). Value creation through novel resource configurations in a digitally enabled world. Strategic Entrepreneurship Journal, 11(3), 228–242.
Apostolidis, C., Shams, R., Gregory-Smith, D., Vrontis, D., Bian, X., Belyaeva, Z., & Papagiannidis, S. (2022). Technology as a catalyst for sustainable social business: Advancing the research agenda. Technological Forecasting and Social Change, 183, 121946.
Adro, F. d., & Fernandes, C. (2021). Social entrepreneurship and social innovation: looking inside the box and moving out of it. Innovation: The European Journal of Social Sci-ence Research, 1–27. https://doi.org/10.1080/13511610.2020.1870441
Ahmed, I., Jeon, G., & Piccialli, F. (2022). From artificial intelligence to explainable artificial intelligence in industry 4.0: A survey on what, how, and where. IEEE Transactions on Industrial Informatics, 18(8), 5031–5042.
Angelov, P. P., Soares, E. A., Jiang, R., Arnold, N. I., & Atkinson, P. M. (2021). Ex-plainable artificial intelligence: An analytical review. Wiley Interdisciplinary Reviews: Data Mining and Knowledge Discovery, 11(5), e1424.
Annarelli, A., & Nonino, F. (2016). Strategic and operational management of organi-zational resilience: Current state of research and future directions. Omega, 62, 1–18.
Aguilera, R. V., Rupp, D. E., Williams, C. A., & Ganapathi, J. (2007). Putting the S back in corporate social responsibility: A multilevel theory of social change in organizations. Academy of Management Review, 32(3), 836–1836. https://doi.org/10.5465/amr.2007.25275678.
Ameriks, K., & Clarke, D. M. (2000). Aristotle: Nicomachean ethics. Cambridge University Press.
Baldwin, J., & Lin, Z. (2002). Impediments to advanced technology adoption for Canadian manufacturers. Research Policy, 31(1), 1–18. https://doi.org/10.1016/S0048-7333(01)00110-X.
Berrone, P., Cruz, C., Gomez-Mejia, L. R., & Larraza-Kintana, M. (2010). Socio-emotional wealth and corporate responses to institutional pressures: Do family-controlled firms pollute less? Administrative Science Quarterly, 55(1), 82–113. https://doi.org/10.2189/ asqu.2010.55.1.82.
Blyler, M., & Coff, R. W. (2003). Dynamic capabilities, social capital, and rent ap-propriation: Ties that split pies. Strategic Management Journal, 24(7), 677–686. https://doi.org/ 10.1002/smj.327
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:<ol type="a"><li>Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії <a href="http://creativecommons.org/licenses/by/3.0/" target="_new">Creative Commons Attribution License</a>, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. <a href="http://opcit.eprints.org/oacitation-biblio.html" target="_new">The Effect of Open Access</a>).
