Особливості нарощування інноваційної потужності на прикладі Китаю
DOI:
https://doi.org/10.25140/2411-5215-2025-1(41)-80-92Ключові слова:
інновації; інноваційна діяльність; індекс; динаміка; інноваційністьАнотація
У статті розглянуто індекси та показники, що допомогли визначити інноваційні ініціативи Китаю, – це Глобальний інноваційний індекс (Global Innovation Index – GII), Інноваційний індекс Китаю (China's innovation index) та Індекс драйверів економічного зростання Китаю
(Сhina’s New Economic Growth Drivers Index). Аналіз показав, що інноваційна діяльність у Китаї динамічно розвивається. Завдяки цьому Китай здійснив перехід від країни-імітатора (починаючи з 2010 року) до країни-інноватора. Цим Китай створив конкуренцію країнам із потужним
інноваційним потенціалом, наприклад, США. Україна за інтенсивністю інноваційної діяльності значно поступається Китаю. Це підтверджує, зокрема, значення Глобального інноваційного індексу, згідно з яким у 2024 році Китай посів 11-те місце серед 133 економік, а Україна – 60-те
місце. Адаптація та використання Україною досвіду Китаю дозволило б посилити її інноваційні ініціативи та розробити стратегію інноваційного розвитку. При цьому важливим є перенесення досвіду з урахуванням особливостей інноваційної діяльності в Україні.
Посилання
Cai W. The drivers of eco-innovation and its impact on performance: Evidence from China / W. Cai, G. Li // Journal of Cleaner Production. – 2018. – № 176. – Рр. 110-118.
Cao S. Digital finance, green technological innovation and energy-environmental per-formance: Evidence from China's regional economies / S. Cao, L. Nie, H. Sun, W. Sun, F. Taghizadeh-Hesary // Journal of Cleaner Production. – 2021. – № 327. – 129458.
Chen Z. Do carbon emission trading schemes stimulate green innovation in enterprises? Evidence from China / Z. Chen, X. Zhang, F. Chen // Technological Forecasting and Social Change. – 2021. – № 168. – 120744.
China ranking in the Global Innovation Index 2024. World Intellectual Property Organ-ization [Electronic resource]. – Accessed mode: https://www.wipo.int/gii-ranking/en/china.
China's Innovation Index in 2023 [Electronic resource] / National Bureau of Statistics of China. – 2024. – Accessed mode: https://www.stats.gov.cn/english/PressRelease/202411/ t20241107_1957293.html.
China’s New Economic Growth Drivers Index Increased by 19.5% in 2023 [Electronic resource] / National Bureau of Statistics of China. 2024. – Accessed mode: https://www.stats.gov.cn/english/PressRelease/202409/t20240905_1956263.html.
Choi S.B. Ownership and firm innovation in a transition economy: Evidence from China / S.B. Choi, S.H. Lee, C. Williams // Research Policy. – 2011. – № 40(3). – Рp. 441-452.
Clay I. Wake Up, America: China Is Overtaking the United States in Innovation Ca-pacity [Electronic resource] / I. Clay, R. D. Atkinson // Information Technology & Innovation Foundation. – January 23, 2023. – Accessed mode: https://itif.org/publications/2023/01/23/wake-up-america-china-is-overtaking-the-united-states-in-innovation-capacity/#_Innovation_Outputs.
Feng T. The role of carbon price signal in green innovation: Evidence from China / T. Feng, X. Wang, Y. Shi, Q. Tu // Journal of Environmental Management. – 2024. – № 370. – 122787.
Hu G. Can the green credit policy stimulate green innovation in heavily polluting en-terprises? Evidence from a quasi-natural experiment in China / G. Hu, X. Wang, Y. Wang // Energy Economics. – 2021. – № 98. – 105134.
Lazonick W. From technology transfer to indigenous innovation in China / W. Lazon-ick, Y. Li // Entreprises et Histoire. – 2024. – № 112(3). – Рp. 18-33.
Li J. Digital economy, technological innovation, and green economic efficiency – Empirical evidence from 277 cities in China / J. Li, L. Chen, Y. Chen, J. He // Managerial and Decision Economics. – 2022. – № 43(3). – Рp. 616-629.
Liu J. Influence of artificial intelligence on technological innovation: Evidence from the panel data of China’s manufacturing sectors / J. Liu, H. Chang, J.Y.-L. Forrest, B. Yang // Technological Forecasting and Social Change. – 2020. – № 158. – 120142.
Liu X. Comparing innovation systems: A framework and application to China's transi-tional context / X. Liu, S. White // Research Policy. – 2001. – № 30(7). – Рp. 1091-1114.
Ren X. Climate risk, digital transformation and corporate green innovation efficiency: Evidence from China / X. Ren, W. Li, Y. Li // Technological Forecasting and Social Change. – 2024. – № 209. – 123777.
Research and development expenditure (% of GDP) [Electronic resource] / World Bank Group. – 2024. – Accessed mode: https://data.worldbank.org/indicator/ GB.XPD.RSDV.GD.ZS?end=2022&locations=UA&skipRedirection=true&start=1997&view=chart.
Shan H. Impact of green innovation on carbon reduction in China / H. Shan, S. Shao // Scientific Reports. – 2024. – № 14(1). – 14032.
Song W. Patterns of environmental regulation and green innovation in China / W. Song, X. Han, Q. Liu // Structural Change and Economic Dynamics. – 2024. – № 71. – Рp. 176-192.
Tao A. Does enterprise digital transformation contribute to green innovation? Micro-level evidence from China / A. Tao, C. Wang, S. Zhang, P. Kuai // Journal of Environmental Management. – 2024. – № 370. – 122609.
The 2023 EU Industrial R&D Investment Scoreboard. European Commission [Elec-tronic resource]. – 2023. – Accessed mode. https://iri.jrc.ec.europa.eu/scoreboard/2023-eu-industrial-rd-investment-scoreboard.
Ukraine ranking in the Global Innovation Index 2024 [Electronic resource] / World Intellectual Property Organization. – Accessed mode: https://www.wipo.int/gii-ranking/en/kraine.
Wang K. Analyzing the innovation ecosystem of China's major science and technology projects: From the ecological and systems science perspective / K. Wang, Y. Feng, S. Liu // Project Leadership and Society. – 2024. – № 5. – 100156.
Wu Y. Technological innovation of hidden champions in China / Y. Wu, Q. Chen // Entreprises et Histoire. – 2024. – № 112(3). – Рp. 47-61.
Wu Y. Digital transformation, entrepreneurship, and disruptive innovation: evidence of corporate digitalization in China from 2010 to 2021 / Y. Wu, Z. Li // Humanities and Social Sci-ences Communications. – 2024. – № 11(1). – 163.
Xu L. Heterogeneous green innovations and carbon emission performance: Evidence at China's city level / L. Xu, M. Fan, L. Yang, S. Shao // Energy Economics. – 2021. – № 99. – 105269.
Yam R.C.M. An audit of technological innovation capabilities in Chinese firms: Some empirical findings in Beijing, China / R.C.M. Yam, J.C. Guan, K.F. Pun, E.P.Y. Tang // Re-search Policy. – 2004. – № 33(8). – Рp. 1123-1140.
Yu Y. Impact of technological innovation on CO2 emissions and emissions trend pre-diction on ‘New Normal’ economy in China / Y. Yu, Y. Du // Atmospheric Pollution Research. – 2019. – № 10(1). – Рp. 152-161.
Zhang Y.-J. Can environmental innovation facilitate carbon emissions reduction? Evi-dence from China / Y.-J. Zhang, Y.-L. Peng, C.-Q. Ma, B. Shen // Energy Policy. – 2017. – № 100. – Рp. 18-28.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:<ol type="a"><li>Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії <a href="http://creativecommons.org/licenses/by/3.0/" target="_new">Creative Commons Attribution License</a>, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. <a href="http://opcit.eprints.org/oacitation-biblio.html" target="_new">The Effect of Open Access</a>).
