Політика використання ШІ

Заява про використання генеративного ШІ та технологій на основі ШІ в процесі написання тексту статті. 

Під час написання цього матеріалу автор(и) використовували [НАЗВА/ ІНСТРУМЕНТ / ПОСЛУГА] - [ПРИЧИНА]. Після використання цього інструменту/сервісу автор(и) переглянув(ли) та відредагува(ли) зміст за потреби і взяв(ли) на себе повну відповідальність за зміст публікації.

ПОЛІТИКА
щодо використання систем штучного інтелекту в освітньому процесі та науковій діяльності Національного університету «Чернігівська політехніка»

1. ВСТУП

Впровадження технологій штучного інтелекту (ШІ) у сферу освіти та науки є важливим кроком для модернізації освітнього процесу, підвищення ефективності наукових досліджень та адаптації системи освіти до викликів цифрової трансформації, а також забезпечення академічної доброчесності, прозорості та ефективного використання технологій ШІ в діяльності університету. Даний документ розроблений з урахуванням нормативно-правової бази України та міжнародних рекомендацій, зокрема:

  • концепції розвитку ШІ в Україні (Розпорядження КМУ №1556-р від 2 грудня 2020 р.);
  • рекомендацій Уповноваженого з прав людини щодо використання ШІ;
  • рекомендації щодо відповідального впровадження та використання технологій штучного інтелекту в закладах вищої освіти;
  • рекомендацій Європейської мережі академічної доброчесності (ENAI) щодо етичного застосування ШІ;
  • рамкової конвенції Ради Європи "Про штучний інтелект і права людини, демократію та верховенство права";
  • Білої книги з регулювання ШІ в Україні;
  • Рекомендаціями щодо відповідального використання ШІ: питання права інтелектуальної власності
  • Поради щодо відповідального використання ШІ публічними службовцями.

2. СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ СИСТЕМ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В УНІВЕРСИТЕТІ

- освітній процес;

- наукова та науково-технічна діяльність;

- мистецька діяльність;

- інноваційна діяльність;

- процес управління університетом;

- внутрішні адміністративні процеси (документообіг, аналітика, планування);

- фінансово-економічна діяльність (бюджетування, прогнозування, аудит);

- маркетингова та комунікаційна діяльність (просування, робота з бітурієнтами);

- інформаційно-технічна підтримка (чат-боти, автоматизовані служби підтримки);

- забезпечення якості освіти (аналіз навчальних даних, моніторинг результатів);

- кадровий менеджмент (автоматизація HR-процесів, підбір персоналу);

- бібліотечно-інформаційна діяльність (пошук, класифікація, рекомендаційні системи);

- управління інфраструктурою (енергоменеджмент, безпекові системи, «розумний кампус»);

- соціальна та психологічна підтримка студентів (скринінги, аналітика запитів);

- міжнародна діяльність (переклад, аналіз глобальних трендів, підтримка мобільності).

3. СУБ`ЄКТИ, НА ЯКИХ ПОШИРЮЄТЬСЯ ПОЛІТИКА

- науково-педагогічні, наукові та педагогічні працівники;

- здобувачі вищої освіти (студенти, аспіранти, докторанти);

- інші працівники університету.

4. МЕЖІ І ПРАВИЛА ПРИЙНЯТНОГО ВИКОРИСТАННЯ

СИСТЕМ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

Використання систем ШІ не повинно створювати ризики порушення прав людини, прав інтелектуальної власності, загрози захисту персональних даних та завдавати шкоди іншим суспільним інтересам.

Застосування ШІ в освітньому середовищі університету є необмеженим та інноваційним для будь-якого учасника освітнього процесу, охоплюючи викладачів, студентів, аспірантів, адміністративний персонал та інші зацікавлені сторони, зокрема для таких напрямів:

- інтеграція ШІ в освітній процес (проведення досліджень, підготовка до лекцій та семінарів, індивідуалізація навчання, позанавчальна діяльність);

- підтримка інклюзивності (використання систем розпізнавання мови для допомоги студентам із порушеннями слуху чи мовлення; розробка чатботів і навчальних матеріалів для студентів з особливими освітніми потребами тощо;

- управління освітнім процесом, моніторинг та оцінювання (автоматизоване оцінювання, створення тестів, перевірка есе чи інших письмових робіт із використанням ШІ, прогнозування результатів навчання для виявлення ризиків і можливостей, автоматизація підготовки документів різного типу, зокрема планово- звітної документації, організаційних та розпорядчих документів тощо; аналіз даних для ухвалення управлінських рішень, безперервний професійний розвиток викладачів та адміністративного персоналу ЗВО, підвищення кваліфікації через онлайн-курси, менторські програми чи інші освітні ініціативи; використання ШІ для структурування інформації, пошуку матеріалів для саморозвитку та створення навчальних стратегій);

- інтелектуальне тестування та кар'єрне консультування;

- аналіз навичок (наприклад, аналіз хобі, успішності та інтересів в соціальних мережах (за згодою), щоб запропонувати найбільш відповідні спеціальності);

- прогнозування кар'єрного треку (наприклад, демонстрація здобувачу освіти потенційного шляху розвитку: "Студенти з твоїм профілем через 5 років після закінчення нашого ВНЗ найчастіше працюють на позиціях X у компаніях Y");

- предиктивна аналітика для приймальної комісії, тощо.

Використання систем ШІ в науковій, науково-технічній, мистецькій та інноваційній діяльності університету, направлене на автоматизацію рутинних завдань для підвищення продуктивності науковців, покращення якості наукових публікацій, і може включати:

- ретроспективний аналіз (пошук джерел, їх стислий опис, систематизація) щодо визначеної проблематики;

- генерування ідей (для вибору потенційних напрямів, методів, методик, методології, засобів дослідження тощо);

- пошук прототипів та/або аналогів для винаходів (наприклад, для патентів);

- пошук необхідних статистичних даних, аналіз даних та визначення закономірностей (зокрема, зв’язків) у BigData;

- аналіз (експертиза, критика) новизни / схожості / відмінності / обмежень наукових результатів (положень, гіпотез, концепцій, моделей);

- аналіз та/або моделювання ризиків / надійності / безпечності застосування винаходів;

- визначення оптимального набору ключових слів та тегів для індексації та пошуку;

- форматування та стилізація тексту відповідно до вимог конкретного видавництва або конференції, включно з вимогами до оформлення бібліографічних посилань;

- забезпечення швидкого і якісного перекладу наукових статей на різні мови;

- створення інтерактивної візуалізації даних, що полегшує розуміння складних концепцій.

Принципи етичного й відповідального використання систем ШІ: контроль з боку людини, технічна надійність і безпека, конфіденційність й управління даними, прозорість, різноманітність, недискримінація і справедливість, суспільний та екологічний добробут, підзвітність.

5 ВИПАДКИ І ПРАВИЛА ОБОВ`ЯЗКОВОГО РОЗКРИТТЯ ФАКТІВ

ВИКОРИСТАННЯ СИСТЕМ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

Випадки (приклади), коли застосування ШІ не є порушенням академічної доброчесності: у викладацькій діяльності ШІ може

- допомогти оцінювати окремі елементи творчих робіт студентів (структура, аргументація та стиль);

- генерувати різноманітні навчальні матеріали (тести, вправи, короткі пояснення складних тем);

- створювати інтерактивні презентації на основі наявних матеріалів, додаючи анімації, звукові ефекти та інші елементи, які роблять презентацію цікавішою;

- автоматизувати деякі рутинні операції (перевірка завдань, оцінювання тестів і надання зворотного зв’язку студентам);

- аналізувати інтереси та навчальні досягнення студентів, щоб рекомендувати їм додаткові матеріали для вивчення;

- відповідати на часті запитання студентів, надавати технічну підтримку та виконувати інші рутинні завдання;

за допомогою ШІ здобувачі вищої освіти можуть:

- швидко знаходити необхідну інформацію для виконання завдань і підготовки до навчальних занять та контрольних заходів;

- працювати з матеріалами іноземною мовою;

- вивчати іноземні мови;

- генерувати ідеї для написання есе, створення презентацій та інших творчих завдань;

- отримувати підказки та пояснення щодо виконання складних завдань або концепцій;

- генерувати різноманітні тестові завдання, що допомагає ефективно готуватися до підсумкового контролю;

- аналізувати помилки під час виконання тестів і надавати персоналізовані рекомендації щодо їх виправлення;

- знаходити релевантні наукові статті й дослідження за заданими критеріями;

- аналізувати великі обсяги даних;

- генерувати нові гіпотези для дослідження на основі аналізу наявних даних;

- автоматично створювати конспекти лекцій та інших навчальних матеріалів, що дає змогу зосередитися на розумінні основних ідей.

При виконанні письмових навчальних завдань із застосуванням інструментів ШІ обов`язковим є: демонстрація запиту (промпту), на основі якого ШІ згенерував відповідь, розміщену в завданні; визначення, які частини завдання підготовлені із застосуванням ШІ з деталізацією, які із цих частин використано так, «як є», а які модифіковано здобувачем освіти.

Деталізація і визначення форми відображення результатів застосування «продукту» ШІ визначається викладачем, що забезпечує викладання освітнього компоненту, і встановлюється Інструкцією впровадження політики використання генеративного штучного інтелекту в освітньому процесі кафедри.

У науковій, науково-технічній і видавничій діяльності університету ШІ може сприяти генерації нових ідей та гіпотез шляхом аналізу великих обсягів даних, а також автоматизувати рутинні завдання, як-от збір та обробка даних, звільняючи час науковців для більш складних і творчих аспектах своєї роботи. Інструменти ШІ можуть бути використані, як допоміжні засоби у процесі підготовки наукових публікацій, з дотриманням принципів академічної доброчесності, наукової відповідальності та прозорості Можливими варіантами застосування ШІ є:

- ретроспективний аналіз (пошук джерел, їх стислий опис, систематизація) щодо визначеної проблематики;

- генерування ідей (для вибору потенційних напрямів, методів, методик, методології, засобів дослідження тощо);

- пошук прототипів та/або аналогів для винаходів (наприклад, для патентів);

- пошук необхідних статистичних даних, аналіз даних та визначення закономірностей (зокрема, зв’язків) у BigData;

- аналіз (експертиза, критика) новизни / схожості / відмінності / обмежень наукових результатів (положень, гіпотез, концепцій, моделей);

- аналіз та/або моделювання ризиків / надійності / безпечності застосування винаходів;

- автоматизація рутинних завдань для підвищення продуктивності науковців, покращення якості наукових публікацій;

- подолання розривів між різними галузями знань (досліджень);

- оптимізація командної роботи в наукових проєктах;

- покращення стилю викладу та мовної грамотності тексту;

- створення ілюстративних матеріалів (схем, діаграм, візуалізацій), якщо їх використання не спотворює науковий зміст;

- допомоги у перекладі чи редагуванні тексту;

- підготовки технічних елементів рукопису (перевірка орфографії, форматування);

- інше, що не порушує етичні аспекти та принципи академічної доброчесності.

Використання ШІ є категорично недопустимим у випадках, коли це може поставити під сумнів оригінальність, достовірність чи наукову доброчесність роботи, зокрема:

- генерація наукового змісту (постановка задач, опис методів, аналіз результатів), який автори не перевірили та не підтвердили;

- автоматичне створення посилань чи бібліографії, що може призвести до вигаданих або некоректних джерел;

- маскування плагіату шляхом перефразування або автоматизованого переписування чужих текстів;

- використання ШІ як співавтора статті – системи штучного інтелекту не можуть визнаватися авторами або співвідповідальними за наукові результати.

Автори наукових публікацій зобов’язані чітко зазначити, які саме інструменти ШІ використовувалися та з якою метою. Детальний опис застосування інструментів ШІ визначається у Вимогах до оформлення та подачі рукописів наукових статей до наукових видань університету.

  1. ПРОЦЕДУРИ РЕАГУВАННЯ НА ПОРУШЕННЯ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ВСТАНОВЛЕНИХ ПРАВИЛ ВИКОРИСТАННЯ СИСТЕМ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

Відповідальність за порушення академічної доброчесності при використанні систем ШІ несе користувач. Потенційне порушення академічної доброчесності може виникнути в разі створення некоректного запиту (промту) до ШІ, його застосування без розуміння функціоналу та принципу роботи або з метою одержання продукту, який буде застосовано з порушеннями академічної доброчесності. Недоброчесною є практика продукування текстів з привласненням, зокрема з плагіатом або фабрикацією даних. Типи порушень академічної доброчесності: випадкові, пов’язані з недосконалістю технології, та навмисні, пов’язані з недобросовісними діями учасників освітнього процесу. «Продукт» ШІ не може бути використаний для шахрайства під час освітнього процесу (шпаргалки на іспитах, онлайн-відповіді під час оцінювальних завдань, несанкціонована співпраця тощо).

Перелік порушень академічної доброчесності, які можуть виникнути в результаті застосування ШІ в освітньому процесі:

  1. Порушення академічної доброчесності, які «генерує» сам ШІ:
  • академічний плагіат;
  • фальсифікація та фабрикація даних;
  • недотримання умов ліцензій Creative Commons.
  1. Порушення академічної доброчесності з боку користувача ШІ під час створення та застосування «продукту»:
  • списування;
  • змова;
  • введення в оману;
  • несанкціонована співпраця.

Основними принципами реагування на порушення академічної доброчесності внаслідок застосування ШІ в освітньому процесі є:

- обов’язковість і своєчасність реагування;

- неупереджене (недискримінаційне) ставлення до осіб, стосовно яких надійшло повідомлення про можливе порушення ними академічної доброчесності;

- обов’язковість встановлення вини особи у вчиненні нею порушення академічної доброчесності;

- співмірність порушення і заходів реагування;

- притягнення до академічної відповідальності виключно за діяння (дії чи бездіяльність), які на момент їх вчинення порушували встановлені вимоги чи заборони;

- прозорість процедур розгляду повідомлень про порушення академічної доброчесності, визначення заходів реагування на встановлені порушення.

Заходами реагування на порушення академічної доброчесності внаслідок застосування ШІ в освітньому процесі є:

- виховні заходи;

- притягнення до академічної та/або дисциплінарної відповідальності;

- реагування на порушення академічної доброчесності при проведенні конкурсів;

- інституційні заходи реагування; - інші заходи визначені Кодексом про академічну доброчесність НУ «Чернігівська політехніка» Рішення про застосування заходів реагування на порушення академічної доброчесності ухвалює уповноважений орган або уповноважена особа (Комісія з питань академічної доброчесності).

Порядок розгляду заяв щодо порушення академічної доброчесності встановлюється Положенням про комісію з питань академічної доброчесності.