Повоєнне відновлення української економіки: реагування на виклики

Анотація

Визначено, що значний розмір шкоди, завданої військовою агресією російської федерації цивільній і критичній інфраструктурі України, є головним викликом її повоєнного відновлення. Обґрунтовано, що стратегія такого відновлення, як і відбудови всієї економіки, базується на фактичних даних про заподіяні ракетними, безпілотними та іншими військовими засобами збитки економіці країни. З’ясовано, що одну із найбільш об’єктивних оцінок знищеної та зруйнованої в Україні інфраструктури регулярно здійснює Світовий банк разом з Європейською Комісією, Урядом України та Організацією Об’єднаних Націй використовуючи метод RDNA швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення в Україні. Зазначено, що загальна вартість відбудови та економічного відновлення становить 524 мільярди доларів США (506 мільярдів євро) впродовж наступного десятиліття. Обґрунтовано, що без іноземної допомоги та інвестицій економічну відбудову у воєнний та післявоєнний період Україні самостійно здійснити надзвичайно складно через дефіцит внутрішніх резервів. Розглядаються основні інструменти участі дружніх держав та приватних іноземних інвесторів у реконструкції вітчизняної економіки. Встановлено, що ефективними інструментами її відновлення зарекомендували себе програма допомоги від ЄС Ukraine Facility; щорічні міжнародні конференції з питань повоєнного відновлення України; удосконалення правил інвестиційної діяльності для вітчизняних і іноземних інвесторів; створення та запуск в роботу фондів подібних Американсько-Українському інвестиційному фонду відбудови, який почав працювати з травня 2025 року; двосторонні інвестиційні проєкти між урядом України, іноземними партнерами інвесторами щодо відбудови інфраструктурних об’єктів, транспорту, освіти, медицини; Європейського флагманського фонду відновлення України та інші працюючі програми та проєкти економічного відновлення. Проаналізовані заходи влади щодо підвищення привабливості інвестиційного клімату з метою залучення у відбудову економіки іноземних і вітчизняних інвесторів, найбільш вагомими із яких виділено наступні: на законодавчому рівні дозволено укладання договорів на термін до п’ятдесяти років, що збільшує ймовірність отримання прибутку від реалізації проєктів з відбудови морських портів, енергетичної, логістичної та соціальної інфраструктури; гарантування державою отримання компенсації, якщо дія контракту буде припинена достроково; можливість розподілу ризиків за домовленістю сторін. Розкрито позитивні аспекти міжнародної конференції щодо відбудови України, яка відбулася в липні 2025 року в Римі, зокрема зосереджено увагу, що актуальними новаціями конференції стало рішення щодо створення платформи для довгострокових потоків капіталу – Європейського флагманського фонду відновлення України (European Flagship Fund); підписання понад 200 домовленостей щодо інфраструктури, енергетики, соціального захисту, оборони.