Заощадження домогосподарств у системі формування фінансових ресурсів банків: роль та стратегії залучення
DOI:
https://doi.org/10.25140/2411-5215-2026-1(45)-468-479Ключові слова:
заощадження домогосподарств; фінансові ресурси банківських установ; фінансова стійкість; депозитна база; інституційно-біхевіористичний підхід; антициклічна функція; поведінково-інституційна функція; регуляторно-сигнальна функція; стратегії залучення ресурсівАнотація
У статті систематизовано напрацьовані теоретичні підходи щодо ролі домогосподарств у формуванні фінансових ресурсів банків. Встановлено, що науковці класичної, неокласичної, кейнсіанської, посткейнсіанської, інституційної, поведінкової, монетаристської шкіл трактують заощадження домогосподарств як базовий елемент ресурсної бази банківських установ, ключовий фактор їхньої ліквідності, інвестиційної активності та фінансової стійкості. Доведено, що за традиційних підходів під заощадженнями розуміють фінансові ресурси, обумовлені доходами й відсотковими ставками, через що звужуються можливості пояснення динаміки обсягів вкладень в умовах невизначеності, подібних нинішнім. Запропоновано виділення поведінково-інституційної, регуляторно-сигнальної і антициклічної функцій депозитів; обґрунтовано доцільність застосування інституційно-біхевіористичного підходу, який дає можливість трактувати заощадження населення як інституційно й поведінково зумовлений елемент фінансової системи, а також відповідну йому стратегію залучення фінансових ресурсів населення, реалізація якої сприятиме забезпеченню фінансової стійкості банківських установ в умовах невизначеності.
Посилання
Bagehot W. Lombard Street: A Description of the Money Market. New York : Scribner, Armstong & Co, 1873. URL: https://fraser.stlouisfed.org/files/docs/meltzer/baglom62.pdf.
Brunner K. A schema for the supply theory of money. International Economic Review. 1961. Vol. 2, № 1. P. 79–109.
Shaw E. S. Financial Deepening in Economic Development. New York : Oxford University Press, 1973. DOI: https://doi.org/10.2307/2978421.
Friedman M., Schwartz A. J. A monetary history of the United States, 1867-1960. Princeton, NJ : Princeton University Press, 1963. URL: https://archive.org/details/monetaryhistoryo0000frie.
Kahneman D., Tversky A. Prospect theory: An analysis of decision under risk. Decision, probability, and utility: Selected readings / ed. by P. Gärdenfors, N.-E. Sahlin. University Press, 1988. P. 183–214. DOI: https://doi.org/10.1017/CBO9780511609220.014.
Meltzer A., Goodhart C. A. E. A History of the Federal Reserve. Macroeconomic Dynamics. 2005. Vol. 9, № 2. P. 267–275. DOI: https://doi.org/10.1017/S1365100505040083.
Ricardo D. On The Principles of Political Economy and Taxation. 1st ed. London : John Murray, 1817. URL: https://books.google.com.ua/books?id=cUBKAAAAYAAJ.
Tobin J. Liquidity Preference as Behavior Towards Risk. The Review of Economic Studies. 1958. Vol. 25, № 2. P. 65–86. DOI: https://doi.org/10.2307/2296205.
Веблен Т. Теорія дозвільного класу / пер. з англ. Київ : Знання, 1998. 247 с.
Кейнс Дж. М. Трактат про грошову реформу. Загальна теорія зайнятості, процента та грошей / реф.-уклад. В. М. Фещенко ; Асоціація українських банків. Київ, 1999. 189 с.
Сміт А. Добробут націй. Дослідження про природу та причини добробуту націй / пер. з англ. О. Васильєва та ін. ; наук. ред. Є. Литвин. Київ : Port-Royal, 2001. 594 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:<ol type="a"><li>Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії <a href="http://creativecommons.org/licenses/by/3.0/" target="_new">Creative Commons Attribution License</a>, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. <a href="http://opcit.eprints.org/oacitation-biblio.html" target="_new">The Effect of Open Access</a>).
